25 жовтня 2022 року місто Київ.
Справа 372/4328/21
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9886/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А.
за участю секретаря судового засідання Вєтчінової О.О.
розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року (у складі судді Сташків Т.Г., повний текст рішення складено 27 липня 2022 року)
в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення страхового відшкодування та трьох процентів річних, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - відповідач, ПрАТ «СК «Перша»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 95 858 грн. 73 коп. страхового відшкодування за договором страхування та 333 588 грн. 16 коп. пені за невиконання зобов'язання за період з 29.04.2021 року по 23.08.2021 року.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 23.03.2021 року ОСОБА_1 уклав з ПрАТ «СК «Перша» договір добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою TRAVELLER INSURANCE POLICY № 00-02.349659, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання надати позивачу страхові послуги на час його перебування за кордоном, і у разі настання страхового випадку оплатити всі пов'язані з цим медичні витрати в розмірі 30 тис. доларів США.
02.04.2021 року під час туристичної поїздки у місто Стамбул, Турецька Республіка, з позивачем стався страховий випадок, а саме раптово відкрились внутрішня кровотеча, внаслідок чого позивач був госпіталізований службою швидкої медичної допомоги до Відділення служби екстреної медичної допомоги у м. Стамбул. Протягом передбаченого договором строку страховика було повідомлено про настання страхового випадку та узгоджено з ним лікарню, у якій має лікуватись позивач, а також вартість медичних процедур та ліків з метою подальшого відшкодування відповідачем відповідних витрат. Вартість обстеження позивача у лікарні склала 28 705,22 турецьких лір, що на той момент становило 97 884 грн. згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 03.05.2021 року.
Посилаючись на те, що в порушення умов зазначеного вище договору відповідач не відшкодував указані витрати позивачу, відповіді на запит позивача не надав та 09.06.2021 року перерахував на банківську картку позивача 2 025 грн. 27 коп., на підставі ст. 16 Закону України «Про страхування», ст.ст. 979, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 95 858 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 73 коп. страхового відшкодування за договором добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою TRAVELLER INSURANCE POLICY від 23.03.2021 року № 00-02.349659.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 08 коп. - три проценти річних від простроченої суми за період з 29.04.2021 року по 23.08.2021 року.
Не погодившись з рішенням, відповідач 09 серпня 2022 року подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
В скарзі посилався на те, що суд безпідставно не врахував умови , укладеного між сторонами договору, відповідно до якого не підлягають відшкодуванню витрати на лікування захворювань, що виникли до початку періоду страхування, а також витрати на лікування хронічних захворювань, що почались під час перебування в країні постійного проживання . Відповідач відшкодував витрати на невідкладну допомогу в сумі 53 332 грн. 20 коп. , а тому у суду були відсутні підстави для задоволення позову.
29 серпня 2022 року відповідач направив іще одну апеляційну скаргу, яка за своїм змістом аналогічна тій, що була направлена раніше, а тому суд розглядає вказані скарги , як одну подану апеляційну скаргу.
В судове засідання апеляційного суду представник відповідача не з'явився, просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника.
Позивач також просив розглянути апеляційну скаргу без його участі, залишивши рішення суду без змін.
З огляду на те, що рішення в даній справі апеляційним судом ухвалено за відсутності учасників справи, датою його ухвалення , відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України , є дата складання повного судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Судом встановлено, що 23.03.2021 року між ПрАТ «СК «Перша» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою TRAVELLER INSURANCE POLICY № 00-02.349659, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи, а саме: медичними виплатами, здійсненими у разі захворювання (раптової хвороби), нещасного випадку та інших непередбачуваних подій, які належать до страхових випадків згідно з умовами договору.
Вказаний договір укладено відповідно до публічної оферти щодо укладення договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон за програмою «VECTOR» (далі - Оферта).
Згідно з п. 5.3 Оферти рішення про страхову виплату або відмову у страховій виплаті приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня отримання страховиком усіх необхідних документів, вказаних у договорі, та наданих в порядку, передбаченому умовами договору по кожному конкретному виду страхування, які підтверджують або спростовують факт та обставини настання страхового випадку і розмір збитків (витрат).
За змістом п. 5.4 Оферти страхова виплата здійснюється страховиком протягом 10 робочих днів з дня підписання страхового акта.
Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 Оферти страховими ризиками за договором є: захворювання (раптова хвороба), нещасний випадок, смерть застрахованої особи внаслідок раптової хвороби або нещасного випадку; страховим випадком за договором є виставлення вимог спеціалізованою особою на оплату вартості наданих нею застрахованій особі послуг, пов'язаних із виникненням під час дії договору події із переліку страхових ризиків, передбачених договором, та з урахуванням інших умов договору, та/чи самостійною оплатою застрахованою особою (страхувальником) вартості наданих їй медичних послуг, пов'язаних із виникненням під час дії договору події із переліку страхових ризиків, передбачених договором, та з урахуванням інших умов договору.
Згідно з п. 12.3.6 Оферти не підлягають відшкодуванню витрати на лікування та діагностику будь-яких хронічних захворювань і станів та їх наслідків, що почались ще під час перебування в країні постійного проживання, крім випадків надання медичної допомоги в зв'язку з гострим болем та/чи в обсязі, необхідному для рятування життя застрахованої особи за наявності прямої загрози життю застрахованої особи.
02.04.2021 року під час туристичної поїздки у місто Стамбул, Турецька Республіка, з позивачем стався страховий випадок, а саме раптово відкрились внутрішня кровотеча, внаслідок чого позивач був госпіталізований службою швидкої медичної допомоги до Відділення служби екстреної медичної допомоги у м. Стамбул. Протягом передбаченого договором строку 19.04.2021 року страховика було повідомлено про настання страхового випадку та узгоджено з ним лікарню, у якій має лікуватись позивач, а також вартість медичних процедур та ліків з метою подальшого відшкодування відповідачем відповідних витрат.
Вартість обстеження позивача у лікарні склала 28 705,22 турецьких лір, що підтверджується копією квитанції від 06.04.2021 року, що станом на 03.05.2021 року становило 97 884 грн. згідно з офіційним курсом Національного банку України,
09.06.2021 року відповідач перерахував позивачу на банківську картку 2 025 грн. 27 коп. відшкодування за надану позивачу медичну допомогу, що не заперечує позивач у позові та підтверджує відповідач у відзиві.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 7.3.2 Оферти страховик має право перед укладенням договору та в процесі його виконання для прийняття рішення про здійснення страхової виплати вимагати проведення медичного обстеження застрахованої особи.
Однак, відповідачем не надано підтвердження того, що перед укладенням договору страхування він організовував або вимагав від позивача проведення медичного обстеження, заповнення декларації про стан здоров'я чи медичну довідку встановленого зразка про стан здоров'я; в матеріалах справи відсутні довідки про стан здоров'я позивача, які б свідчили про обман, умисел чи замовчування фактів за даних обставин.
19.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
З копії медичного висновку від 06.04.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 прийнято до відділення служби екстреної медичної допомоги з симптомами гострої гастроінтестинальної геморагії, зниженим артеріальним тиском; в нього була сильна гематохезія та знижений гемоглобін до 8,3 г/дл. Під час проведення гастродуоденоскопії виявлено пангастрит; під час колоноскопії виявлено солітарну виразку прямої кишки, внутрішні й зовнішні гемороїдальні вузли та ректальний поліп невеликого розміру, який видалено. Гастроінтестинальна геморагія, можливо, була пов'язана із внутрішніми та зовнішніми гемороїдальними вузлами і з солітарною виразкою прямої кишки.
У листі Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар груп» від 17.12.2021 року № 734, копію якого додано відповідачем до відзиву, зазначено, що у застрахованого існували хронічні хвороби, з якими він відправився у подорож, але під час подорожі відбулося загострення, яке несло загрозу життю.
За пп 10 п. 1.7 Оферти захворювання (раптова хвороба) - раптове, непередбачуване, гостре погіршення стану здоров'я застрахованої особи у зв'язку з несподіваною хворобою, що становить пряму загрозу життю та здоров'ю застрахованої особи, та вимагає надання їй екстреної медичної допомоги.
Згідно з пп 11 п. 1.7 Оферти загроза життю та здоров'ю - ситуація або стан застрахованої особи, при яких ненадання негайної невідкладної медичної допомоги може призвести до смерті застрахованої особи чи значного та тривалого розладу здоров'я (інвалідності).
Пункт 12.3.6 Оферти визначає, що не підлягають відшкодуванню витрати на лікування та діагностику будь-яких хронічних захворювань і станів та їх наслідків, що почались ще під час перебування в країні постійного проживання, крім випадків надання медичної допомоги в зв'язку з гострим болем та/чи в обсязі, необхідному для рятування життя застрахованої особи за наявності прямої загрози життю застрахованої особи.
Отже, посилання відповідача на те, що подія, яка трапилась із позивачем в період з 02.04.2021 року по 05.04.2022 року у Турецькій Республіці, не є страховим випадком, оскільки позивач страждав хронічними захворюваннями ще задовго до візиту в Турецьку Республіку, суд не може взяти до уваги, оскільки з вищевказаного лікарського висновку вбачаться, що гастроінтестинальна геморагія була критичним та гострим випадком, при цьому лікарем припускається можливість, що вона була пов'язана із внутрішніми та зовнішніми гемороїдальними вузлами і з солітарною виразкою прямої кишки.
При цьому, як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар груп» від 17.12.2021 року № 734, під час подорожі у позивача відбулося загострення, яке несло загрозу життю.
Таким чином, зазначена вище подія, яка сталася з позивачем, має ознаки страхового випадку, оскільки була раптовою та несла загрозу життю та здоров'ю позивача, і тому підлягає страховому відшкодуванню.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані вірно.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», не містить.
Доводи апеляційної скарги про те, що подія, що сталася з позивачем не є страховим випадком, оскільки лікування було пов'язане з хронічним захворюванням, яке мало місце до виїзду позивача до Туреччини є недоведеним припущенням та спростовується наданими суду першої інстанції медичними документами, відповідно до яких відсутні підстави вважати, що позивачу за кордоном проводилось лікування хронічного захворювання, про яке йому було відомо, а він приховав цю обставину з метою провести лікування за кордоном за рахунок відповідача.
Суд першої інстанції надав вірну оцінку умовам договору та дійшов вірного висновку, що подія, що сталася з позивачем є страховим випадком.
Суд вірно врахував , що позивачу надавалась екстрена медична допомога, з метою врятування життя. Посилання відповідача на те, що витрати на таку допомогу були відшкодовані повністю медичному закладу теж є недоведеними, оскільки відповідач не довів, що проведення обстежень, в тому числі узд та колоноскопії, вартість яких була оплачена за кошти позивача не були обов'язковими з метою встановлення обсягу медичної необхідної термінової допомоги, яку потребувала особа у зв'язку з загостренням. Відповідач не довів, що без проведення таких обстежень та інших медичних послуг, які оплатив сам позивач, медичний заклад міг надати термінову медичну допомогу для рятування життя особи, що було за договором передбачено, як страховий ризик.
Доводи скарги про те, що кошти вносились не позивачем, а тому страхова компанія не зобов'язана їх відшкодовувати на користь останнього, колегія також не приймає, оскільки цим доводам суд першої інстанції надав вірну правову оцінку, та встановив, що за фіскальним чеком від 06.04.2021 року на суму 28 705,22 турецьких лір, вказано, що платником є ОСОБА_2 . Судом встановлено, що ОСОБА_3 (до реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 ), яка здійснила зазначений платіж, є дочкою ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 02.03.2010 року; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 31.01.2019 року), який 05.04.2021 року був виписаний з лікарні та на той час не міг самостійно здійснити відповідний платіж за станом здоров'я (низький рівень гемоглобіну, ризик рецидиву кровотечі та можливість раптової втрати свідомості).
Апеляційна скарга не містить доводів, щодо не вірного визначення судом першої інстанції суми 3% річних, які суд стягнув за невиконання відповідачем грошового зобов'язання.
Позивач рішення суду не оскаржив.
За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду, щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судом першої інстанції. Судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша" залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2022 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді В.А. Кравець
О.Ф.Мазурик