03 листопада 2022року місто Київ.
Справа 759/11871/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11479/22
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.,
секретар судового засідання Ковальова В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року
у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа : Святошинський районний в місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження, -
15.09.2022 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Корнієнко А.А. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про:
встановлення факту народження дитини жіночої статі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Сімферополь, АР Крим, Україна, а також встановити дані про її батьків: мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України;
встановлення факту народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у м. Сімферополь, АР Крим Україна, а також встановити дані про його батьків: мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погодившись з такою ухвалою, представник заявників подав апеляційну скаргу, в якій просив про її скасування з направленням заяви для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В скарзі вказував на те, що суд не звернув увагу, що підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду. Посилання суду на те, що заявники, мають спочатку отримати відмову в органах РАЦСУ, яка підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства також є помилковим, з огляду на те, що суди адміністративного судочинства відмовляють у відкритті провадження за заявами про встановлення фактів, так як відсутній публічно-правовий спір. На думку апелянта , внесення змін до ст. 9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не свідчить про припинення права на звернення до суду для встановлення факту народження, оскільки відповідно до таких змін суд лише може приймати в якості доказів, видані на окупованій території свідоцтва про народження, але при цьому не узаконює їх, так як вони видані нелегітимною владою. Суд не врахував, що були внесені зміни до ст. 317 ЦПК України, відповідно до яких саме на суд покладено обов'язок встановлювати факт народження дитини на окупованих територіях.
В судове засідання апеляційного суду 01 листопада 2022 року представник заявників не з'явився, про розгляд справи був повідомлений на електронну адресу та телефонограмою, відповідно до якої підтвердив факт отримання повідомлення суду про розгляд справи 01 листопада 2022 року. Клопотання про відкладення судового розгляду до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи вимоги ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила проводити розгляд справи за відсутності учасників, належно повідомлених, а також з врахуванням того, що їх не явка не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що рішення в даній справі апеляційним судом ухвалено за відсутності учасників справи, датою його ухвалення , відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України , є дата складання повного судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 7 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження №61-434св19), зазначено, що «суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право».
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження дітей у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, заявники посилаються на те, що вони є громадянами України. Діти народились на тимчасово окупованій території України, а тому підставою для проведення державної реєстрації акту цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Разом з тим, згідно ч. 2, ч. 4 статті 13, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до положення частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
На підтвердження факту народження дітей в місті Сімферополь АР Крим, заявниками суду надано копію виписного епікризу (з акушерського стаціонару) та свідоцтва про народження, які були видані органом та особою на тимчасово окупованій території.
Вказані документи у відповідності до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, визнаються дійсними в Україні.
Доказів того, що заявникам відмовлено в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв'язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою суду надано не було.
З огляду на викладене, звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення факту, про який просять заявники.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Згідно п.14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України (від 18.10.2000 № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Отже, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, відповідно до вищезазначеного закону є звернення заявника до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі відмови компетентного органу проведення державної реєстрації народження дитини, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду про те, що з часу внесення змін до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022проведення реєстрації факту народження дитини в органах РАЦС можливе за документами виданими на тимчасово окупованих територіях, відповідає цим обставинам та вимогам Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст. 317 ЦПК України саме на суди покладено обов'язок встановлювати факти народження дітей на окупованих територіях, колегія суддів не приймає з огляду на те, що відповідно до ст. 315 ЦПК факт народження дитини встановлюється судом лише в разі неможливості проведення реєстрації народження органом, який проводить таку реєстрацію.
Дійсно в порядку ст. 317 ЦПК України можливе звернення до суду за встановленням факту народження дитини на окупованих територіях, але вказана норма має застосовуватись в сукупності зі ст. 315 ЦПК України.
Тобто, коли в особи відсутні документи, які вона може подати до органів РАЦСу для проведення реєстрації факту народження, вона реалізує своє право на подачу до суду заяви про встановлення такого юридичного факту.
З огляду на те, що в даній справі заява про встановлення факту народження була подана після внесення змін Законом № 2217-ІХ від 21 квітня 2022 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявники можуть звернутись з заявами про реєстрацію народження дітей, подавши наявні в них медичні документи та свідоцтва про народження, які вони отримали в Криму на тимчасово окупованій території, а в разі відмови провести таку реєстрацію, можуть оскаржити дії органів РАЦСУ.
Тобто, суд вірно встановив, що держава з метою захисту прав дітей, народжених на тимчасово окупованих - територіях, на законодавчому рівні врегулювала можливість проведення реєстрації факту народження на підставі документів, виданих на тимчасово окупованих територіях.
Доводи апеляційної скарги про те, що адміністративні суди відмовляють у відкриття провадження за заявами про встановлення факту, колегія відхиляє, оскільки в рішенні суду мова йде про оскарження неправомірних дій органів державної влади, а не про встановлення факту народження.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому керуючись ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2022 року.
Головуючий Желепа О.В.
Судді: Кравець В.А.
Мазурик О.Ф.