Справа № 753/5205/22 Головуючий у 1 інстанції: Котвицький В.Л.
Провадження № 22-ц/824/8929/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.
02 листопада 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Гуля В.В., Матвієнко Ю.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс", третя особа: директор Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" ОСОБА_2, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс", третя особа: директор Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" ОСОБА_2. Просив скасувати наказ Міністерства оборони України по особовому складу керівників державних підприємств №10-ДП від 12 травня 2022 року про його звільнення з посади директора Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" та призначення т.в.о. керівника цього підприємства ОСОБА_2.; поновити його на посаді директора Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" з 12 травня 2022 року; стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" на його користь заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення судового рішення; стягнути з Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. з кожного відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачеві п'ятиденного строку з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року він направив суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. В заяві він зазначив, що спір є трудовим, деякі вимоги ухвали можуть бути виконані виключно під час підготовчого засідання, оскільки в нього були наявні складнощі у отриманні певних документів. ОСОБА_1 просив провести розрахунок судового збору, який йому необхідно сплати за подання позовної заяви. Проте, суд першої інстанції визнав позовну заяву неподаною та повернув її.
Представник Міністерства оборони України подав відзив на апеляційну скаргу. Просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що станом на 27 червня 2022 року позивач не виконав належним чином вимоги ухвали суду від 06 червня 2022 року про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим позивачем не вказано, чи всі докази ним подано до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається зі змісту ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд виходив з того, що позивач звільнений від сплати судового збору лише в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а в іншій частині вимог судовий збір підлягає оплаті. За висновком суду позивачу необхідно у відповідності до п. 3, 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України вказати ціну позову та уточнити позовні вимоги, викладені у четвертому пункті позовних вимог - зазначити суму заборгованості по заробітній платі та суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які позивач просить стягнути з відповідачів з наданням відповідного розрахунку, оскільки на відміну від вимоги про стягнення заробітної плати за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу законодавством України передбачена сплата судового збору. Отже, позивачу необхідно визначитись із ціною позову та сплатити судовий збір за майнові вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за майнову вимогу про стягнення моральної шкоди, відповідно до ставок судового збору, визначених ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Колегія суддів вважає, що вказана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просив стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення судового рішення на підставі ч. 2 ст. 235 КЗпП України.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Відтак, ОСОБА_1 не мав сплачувати судовий збір за вказані вимоги..
Крім того, ч. 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції в ухвалі від 06 червня 2022 року не зазначив яку саме суму судового збору необхідно йому сплатити за подання позовної зави.
25 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив, зокрема, провести відповідний розрахунок щодо сплати судового збору та її суми, яку він має сплатити.
Суд першої інстанції не визначив для позивача суму судового збору, яка підлягає сплати, та визнав позовну заяву неподаною і повернув її позивачеві.
Відповідно, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року про повернення без розгляду скарги підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс", третя особа: директор Державного підприємства Міністерства оборони України "Оборонавторемонтсервіс" ОСОБА_2, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Гуль В.В.
Матвієнко Ю.О.