Справа № 531/1983/22 Номер провадження 11-сс/814/1250/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 листопада 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №12022170450000384,
Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12022170450000384 за ч.2 ст. 286-1 КК України та наклав арешт на автомобіль «ВАЗ-212140», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , велосипед «Україна», яким керував ОСОБА_9 та належний йому металевий ліхтарик «BL-R843-T6», шляхом заборони користування та розпорядження вказаним майном.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому не застосування арешту майна може перешкодити кримінальному провадженню з огляду на наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_2 та посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , оскільки відсутні визначені законом підстави для накладення арешту на ці документи.
Вказує, що процедура тимчасового вилучення документа, який посвідчує користування спеціальним правом та подальше обмеження особи у користуванні таким правом, визначена приписами Глави 13 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Рішення слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 212140», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , а також на велосипед «Україна» і металевий ліхтарик «BL-R843-T6», які належать ОСОБА_9 в апеляційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з приписами ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.
Приписами ч.1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п.1 ч.2 вказаної статті Кодексу арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
В такому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022170450000384 здійснюється за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
Диспозицією ч.2 ст.286-1 КК України встановлена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Об'єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: діянням, наслідками та причинним зв'язком між діянням і наслідками.
Ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не наведено обґрунтування того, яким чином самі по собі документи - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.
Більше того, як обґрунтовано зазначає апелянт, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом встановлене приписами Глави 13 КПК України.
Норми цієї Глави Кодексу регламентують, зокрема, загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом.
Проте, у даному провадженні предметом розгляду слідчого судді не було клопотання слідчого на підставі ст.150 КПК України про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом керування транспортним засобом.
Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 та посвідчення водія серія НОМЕР_3 на його ім'я підлягає скасуванню в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.405, ст.407 та ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №12022170450000384 в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , та посвідчення водія серія НОМЕР_3 на його ім'я скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12022170450000384 в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного серії НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , та посвідчення водія серія НОМЕР_3 на його ім'я.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4