Справа № 161/14502/22 Провадження №11-сс/802/416/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
07 листопада 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 26 жовтня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.10.22 року відмовлено в задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, а саме - автомобіль марки "Mersedes-Benz S500", номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Не погоджуючись із такою ухвалою слідчого судді, представник володільця майна подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість та незаконність просить скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання про скасування арешту на майно.
Перевіривши подану апеляційну скаргу на відповідність її вимогам КПК України, приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з огляду на таке.
Частиною 1 ст.9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначений у ст.309 КПК України.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що представник володільця майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на майно, а саме - автомобіль марки "Mersedes-Benz S500", номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яке було накладено ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.22 року в рамках кримінального провадження №12022030580001368.
Оскарження ухвал слідчого судді за наслідками розгляду такого клопотання не передбачено нормами КПК України (ч.ч.1, 2 ст.309 КПК України).
Встановлюючи обмеження права на оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (Рішення Конституційного Суду України від 19.10.09 № 26-рп/2009).
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави - учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. З огляду на це Верховна Рада України у ч.1 ст.392 КПК України законодавчо визначила межі доступу до правосуддя учасників кримінального провадження під час судового розгляду.
Як вбачається з апеляційної скарги, у ній оскаржується ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно. Проте, вказана ухвала не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, про що й було вказано у її резолютивній частині.
При цьому, доводи апелянта про те, що виходячи з положень п.9 ч.1 ст.309 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову у скасуванні арешту на майно, яка подана у порядку ст.174 КПК України може бути оскаржена, є безпідставними, оскільки дане положення закону фактично надає можливість оскарження ухвали слідчого судді, яка прийнята за результатами розгляду клопотання, що подане у порядку ст.171 КПК України.
За положеннями ч.4 ст.399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Оскільки апелянт оскаржив судове рішення слідчого судді, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою слід відмовити на підставі ч.4 ст.399 КПК України, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.309, ч.4 ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 26 жовтня 2022 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Волинського
апеляційного суду ОСОБА_2