Справа № 761/13432/22
Провадження № 1-кс/761/7520/2022
25 липня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_1 , участь якого забезпечена шляхом відеоконференцзв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 120 211 000 100 022 85 від 23.09.2021, у якому
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецька, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_4, який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_1 , про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби.
Клопотання обґрунтоване тим, що оголошена ОСОБА_1 підозра необґрунтована, у діях останнього відсутній склад інкримінованого йому злочину, оскільки підозрюваний не був ініціатором конфлікту, діяв виключно з метою самооборони, зброю не застосовував. Крім того, наведені в ухвалі слідчого судді від 08.06.2022 ризики втратили свою актуальність, оскільки підозрюваний має місце мешкання у м. Києва, міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває батько - інвалід ІІ групи, тобто наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню ОСОБА_1 не має.
Отже, на думку захисту, подальше тримання під вартою ОСОБА_1 суперечить кримінальному процесуальному закону, через що вказаний запобіжний захід має бути змінений.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний просили задовольнити клопотання, змінивши існуючий запобіжний захід на домашній арешт, наполягаючи на необґрунтованості підозри та відсутності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного.
Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу, вважаючи підозру обґрунтованою, ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного доведеними та актуальним, тому просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Підставами для ініціювання зміни запобіжного заходу, зокрема, є наявність обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Виходячи із викладених норм, на ініціатора клопотання покладається обов'язок доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог та підстав для їх задоволення.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2022, до підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час ухвалення вказаного рішення слідчим суддею встановлено, що наявні ризики поза процесуальної поведінки підозрюваного, а саме, можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Водночас, як вбачається з клопотання захисника, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають літні батьки, зокрема батько - інвалід ІІ групи, який потребує піклування. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що про підозру за ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_1 повідомлений 31.05.2022, запобіжний захід до нього заснований 08.06.2022, що свідчить про сумлінне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків до застосування зазначеного запобіжного заходу.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що дослідженими матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що про реальне існування наведеного вище ризику свідчить те, що інкримінований підозрюваному злочин має зухвалий характер, спрямований на порушення правил суспільної поведінки та моралі з метою демонстрації зверхнього ставлення до суспільства та його залякування. Отже, існує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що, не дивлячись на те, що підозрюваний має постійне місце проживання на території м. Києва, має певні соціальні зв'язки та утриманців, останній може вчинити дії з метою переховування.
Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, приводять до переконання, що ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення на теперішній час у повному обсязі не встановлені, слідчий суддя не виключає, що підозрюваний може вдатись до дій, спрямованих на здійснення незаконного впливу на свідків та інших, причетних до вчинення інкримінованого правопорушення осіб.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, наявність у нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи відсутність у підозрюваного судимостей, наявність постійного місця мешкання у м. Києві, утриманців та певних соціальних зв'язків, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 200, 201, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 211 000 100 022 85 від 23.09.2021 задовольнити частково.
Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт та покласти на нього такі обов'язки:
- цілодобово не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 ;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 31 серпня 2022 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2