Справа № 693/1001/16-к
Провадження №1-кп/761/192/2022
25 липня 2022 року місто Київ
Шевченківським районним судом м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ухвалено вирок у кримінальному провадженні №12015100040016487 від 30.10.2015 (судова справа № 693/1001/16-к).
Наведеним вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; п.3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст.187; ч. 3 ст.146; ч.1 ст.358; ч. 4 ст.358 КК України та призначено покарання:
-за п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією усього майна;
-за п. 3, 6, 9, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі довічно, з конфіскацією усього майна;
-за ч.4 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією усього майна;
-за ч.3 ст.146 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 років;
-за ч.1 ст.358 КК України - у виді арешту строком 6 місяців;
-за ч.4 ст.358 КК України - у виді арешту строком 6 місяців.
На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом покарання за ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, визначених у підп. 3 п.1 ст.49 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.70 КК України за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
Також згаданим вироком визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст.115; ч. 4 ст.187; ч. 3 ст.146 КК України та призначено йому покарання:
-за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 14 років, з конфіскацією усього майна;
-за п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією усього майна;
-за ч. ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 11 років;
-за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією усього майна.
В ході судового розгляду установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , окрім іншого, за відповідних обставин вчинили умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (епізод по умисному вбивству ОСОБА_3 ), а також умисне вбивство викраденої людини, з корисливих мотивів, з метою приховати інше кримінальне правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст.115 КК України (епізод по умисному вбивству ОСОБА_4 ).
Не погоджуючись частково з цим рішенням (в частини призначення покарання), вважаю за необхідне зазначити таке.
Законодавство України про кримінальну відповідальність та кримінальне процесуальне законодавство не містить положень про те, що кримінальні правопорушення, які утворюють передбачену ч. 1 ст. 32 КК України повторність тотожних кримінальних правопорушень, мають бути окремо кваліфіковані і за кожне правопорушення, кваліфіковане за однією статтею або частиною статті, має бути призначене окреме покарання.
Кваліфікація двох або більше тотожних кримінальних правопорушень та призначення за ними покарання здійснюється згідно з усталеною судовою практикою.
Так, передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ст. 70 КК України) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Таким чином, при вчиненні особою декількох умисних вбивств за обтяжуючих обставин, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України, дії винного кваліфікуються за цими пунктами та за п. 13 ч. 2 зазначеної статті з урахуванням повторності.
У зв'язку із чим, на мою думку, призначення покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та за п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст.115 КК України, із застосуванням в подальшому правил ст. 70 КК України (щодо саме цієї кваліфікації) є безпідставним, а в даному конкретному випадку покарання слід призначити, кожному окремо, у такому ж виді і розмірі виключно за п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст.115 КК України, а саме
ОСОБА_1 - за п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі довічно, з конфіскацією усього майна;
ОСОБА_2 - за п. 3, 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією усього майна.
В іншій частині вироку я погоджусь з усіма висновками суду.
Суддя ОСОБА_8