Справа № 760/8287/21
Провадження №2/760/1242/22
07 листопада 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Обухівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Обухівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №3714, який вчинено 01 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором №318299 від 06 грудня 2017 року у розмірі 63 928,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Кредитний договір №318299 від 06 грудня 2017 року укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, а заборгованість за кредитним договором не є безспірною, крім того на час вчинення виконавчого напису сплив строк позовної давності.
05 квітня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчому провадженні №64926385 від 23 березня 2021 року щодо виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу та третім особам також копію позовної заяви з додатками. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311330038174, ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками відповідач ТОВ «ВЕЛЛФІН» отримало 26 травня 2021 року.
На виконання вимог ухвали суду від 07 квітня 2021 року про витребування доказів Обухівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) 17 червня 2021 року за вхідним номером №44125 надіслано до суду належним чином засвідчену копію виконавчого провадження №64926385.
Оскільки на день ухвалення рішення відповідач відзиву на позовну заяву не подав, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Обухівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст.181 ЦПК України, не подавали.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 06 липня 2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та позивачем був укладений кредитний договір №318299, за умовами якого позивачу був наданий кредит з лімітом кредитної лінії у розмірі 2 000,00 грн. зі строком позики 29 днів, строк повернення коштів до 04.01.2018 року.
01 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. на підставі заяви ТОВ «ВЕЛЛФІН» був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3714, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за договором №318299 від 06 грудня 2017 року, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «ВЕЛЛФІН» за період з 06 грудня 2017 року по 02 березня 2020 року у сумі 63928,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 000,00 грн та простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 61 028,00 грн. Крім того, за вчинення виконавчого напису стягнуто плату зі стягувача в розмірі 900 грн, які підлягають стягненню з боржника.
Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з порушенням вимог законодавства.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.18 цього Кодексу встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як вбачається з положень ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 цього Закону (у редакції, чинній на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться також в главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Згідно з п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
У 2014 році дійсно до вказаного Переліку були внесені зміни, затверджені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662, якими, зокрема, доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, документом, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, в справі № 826/20084/14 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року, зокрема, в частині, наведеній вище.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
За положеннями п. 10.2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Оспорюваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 16 серпня 2019 року, тобто на момент коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Відповідно до п.п. 3.5. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Виконавчий напис, який оспорюється позивачем, стосується стягнення з позивача заборгованості за договором №318299 від 06 грудня 2017 року.
Як вбачається з копії договору №318299 від 06 грудня 2017 року, укладеного між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 , договір не є нотаріально посвідченим.
Таким чином, вбачається, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства.
Крім того, необхідно зазначити, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, досліджене судом вищої інстанції (постанова від 05.07.2017 року по справі № 754/9711/14-ц; від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15; від 18.07.2018 року по справі № 486/388/16-ц; від 06.06.2019 року № 750/1627/18).
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 вказано, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Тобто, підсумовуючи викладене, під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Згідно виконавчого напису від 01 березня 2021 року стягнення заборгованості проводиться за період з 06 грудня 2017 року по 02 березня 2020 року, сума заборгованості становить 63 928,00 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 000,00 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 61 028,00 грн.
Проте, як вбачається з договору №318299 від 06 грудня 2017 року, позичальнику ОСОБА_1 було надано кредит з лімітом кредитної лінії у розмірі 2 000 грн зі строком позики 29 днів, строк повернення коштів до 04.01.2018 року.
Разом з тим, за висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У цій же постанові зазначено, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
З огляду на викладене, відповідач позбавлений можливості стягувати з позивача заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування, оскільки у даному випадку відповідач має право на захист своїх прав на підставі статті 625 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства, а заборгованість, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Велфін» за договором позики №302282 від 17 листопада 2017 року не є безспірною.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства, а заборгованість, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» за вчиненим 01 березня 2021 року виконавчим написом приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. за договором №318299 від 06 грудня 2017 року не є безспірною.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН» на користь позивача необхідно стягнути 1362 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат (судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн).
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 138, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Обухівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 01 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №3714, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованості за договором №318299 від 06 грудня 2017 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, офіс 1.
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Обухівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34911011, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 5.
Суддя: