Справа №760/15305/22 1-кс/760/5029/22
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03 листопада 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України в кримінальному провадженні №22022101110000215 від 28.06.2022, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просить зобов'язати слідчого СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області в кримінальному провадженні №22022101110000215 від 28.06.2022 негайно повернути вилучене у ОСОБА_4 майно, а саме мобільний телефон.
В обґрунтування поданої скарги посилається на наступне. Так, 19.10.2022 слідчими в рамках вищезазначеного кримінального провадження було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді, під час якого слідчими вилучено мобільний телефон.
Адвокат стверджує, що слідчий суддя в своїй ухвалі про дозвіл на обшук приміщення не надавав дозвіл на відшукання та вилучення мобільного телефону, який на прав власності належить ОСОБА_4 , відтак на нього розповсюджується статус тимчасово вилученого майна.
В той же час, продовжує адвокат, з відповідним клопотанням про арешт майна на слідчий, ні прокурор не зверталися. Тому просить слідчого суддю зобов'язати слідчого негайно повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене в нього під час обшуку майно.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 та слідчий СУ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області не з'явилися. ОСОБА_3 подав заяву про розгляд скарги без його участі. Неявка слідчого згідно із ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Згідно із ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі і документи, які не входять до переліку , щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасово вилученого майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбачених ст.235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів скарги вбачається, що 19.10.2022 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 .
З тексту долученої копії ухвали не вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на відшукання та вилучення мобільного телефону «Айфон», який як стверджує адвокат, було вилучено у ОСОБА_4 .
Згідно із протоколом обшуку від 19.10.2022 мобільний телефон було вилучено у ОСОБА_4 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 .
Слідчий суддя акцентує увагу на тому, що розгляд скарг в порядку ст.303 КПК України відбувається за загальними правилами судового розгляду провадження з певними особливостями. Так, серед загальних засад кримінального провадження є принцип змагальності і диспозитивності, відповідно до яких кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ч.1 ст.22 КПК України).
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей , документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч.2 ст.22 КПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст.26 КПК України).
Тобто, проводячи аналогію саме на особу, яка звертається до слідчого судді із відповідною скаргою в порядку ст.303 КПК України покладається обов'язок довести свої вимоги.
В той же час, як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_4 не довів належними і допустимими доказами той факт, що сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді суду із відповідними клопотаннями в порядку ст.170 КПК України про арешт майна і що такий арешт не було накладено.
Слідчий суддя наголошує, що всупереч принципу диспозитивності і обов'язку довести саме особі, яка ініціює перед слідчим суддею розгляд відповідної скарги чи клопотання, свої вимоги належними і допустимими доказами, ОСОБА_4 вищезазначені обставини не підтвердив. Не зрозуміло чи взагалі він звертався з відповідними запитами на адресу суду чи подавалися такі клопотання. І не скористався своїм правом з'явитись в засідання і заявити відповідне клопотання слідчому судді, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості самостійно витребувати будь-які докази на підтвердження позиції однієї чи іншої сторони.
На підставі викладеного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення даної скарги.
В той же час, слідчий суддя роз'яснює ОСОБА_4 , що в разі усунення вищенаведених недоліків, він не позбавлена можливості знову звернутися із такою скаргою до слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 303-306 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1