печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20019/21-ц
06 жовтня 2022 року Печерський районний суд м. Києва
Суддя Батрин О.В.
секретар Габрись О.М.,
учасники справи
перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р.
позивач: Київська міська рада
відповідач 1: ОСОБА_1
відповідач 2: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із незаконного володіння та визнання недійсним договору іпотеки,
У відзиві на позовну заява представником відповідачів ОСОБА_3 зазначено про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету позову, оскільки право власності позивача Київської міської ради на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м., житловою площею 55,7 кв.м. було припинено 6.06.2019 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А право власності на новостворене нерухоме майно двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 83,5 кв.м., житловою площею 46,1 кв.м. було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 . Таким чином, представник відповідача зазначає, що відсутній предмет позову, оскільки за відповідачем було зареєстроване право власності на нерухоме майно відмінне від нерухомого майна належному відповідачеві ОСОБА_1 .
Крім того, у відзиві представник відповідачів зазначив про наявність рішення Печерського районного суду м. Києва від 1.07.2021 року, яким відмовлено у задоволенні позову Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», Департаменту комунальної власності міста Києва, Київської міської ради та Департаменту охорони культурної спадщини про витребування майна з чужого володіння, а саме квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м.
Представник відповідачів ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
Прокурор Київської міської прокуратури Корж О.А. заперечила щодо задоволення вказаного клопотання. Зазначила, що наявний спір між сторонами з приводу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м., яка вибула з володіння територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Представник Київської міської ради до судового засідання не з'явився з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Тому, суд розглянув вказане клопотання у його відсутність.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у справі № 757/24274/15-ц задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук К.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання спадщини відумерлою, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від18 жовтня 2017 року залишене без змін (т. 1 а.с. 21-32). Зокрема, визнано спадщину у вигляді квартири квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м., житловою площею 55,7 кв.м., яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , відумерлою та передано її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Таким чином, власником квартири за вказаною адресою є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 07 червня 2018 року № 96 зараховано до комунальної власності зазначену квартиру та передано до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
Право власності позивача Київської міської ради на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м., житловою площею 55,7 кв.м. було припинено 6.06.2019 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Водночас, право власності на новостворене нерухоме майно двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 83,5 кв.м., житловою площею 46,1 кв.м. було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 2017 року.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Враховуючи, що предметом спору у цивільній справі є витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м., яка в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначена як квартира АДРЕСА_2 загальною площею 83,5 кв.м. та визнання договору іпотеки від 28 квітня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вказаної квартири недійсним та вказаний спір не врегульований сторонами, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету позову.
Водночас, суд дійшов висновку у закриття провадження у справі в частині позовних вимог першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із незаконного володіння на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
У вказаній цивільній справі перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р. в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до якого просить:
- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м., яка в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначена як квартира АДРЕСА_2 загальною площею 83,5 кв.м.
- та визнати договору іпотеки від 28 квітня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо вказаної квартири недійсним.
Відповідно до позову, перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р., зазначає, що він представляє інтереси держави, які порушені, оскільки всупереч встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 набув право власності на комунальне майно та передав його в іпотеку ОСОБА_2 , при цьому волі дійсного власника на відчуження квартири та передачу її в іпотеку не було, що порушує економічні інтереси територіальної громади столиці.
У свою чергу, порушення прав територіальної громади свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов'язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.
Звертаючись з позовом у даному випадку прокурор діє на захист інтересів територіальної громади в особі Київської міської ради.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 1.07.2021 року у справі № 757/57521/20-ц, яким відмовлено у задоволенні позову Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», Департаменту комунальної власності міста Києва, Київської міської ради та Департаменту охорони культурної спадщини про витребування майна з чужого володіння, а саме квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м. (т. 1 а.с. 147-153) скасоване постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року та ухвалене нове рішення, яким позов задоволено частково та витребувано квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м. на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
З постанови Київського апеляційного суду вбачається, що Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, звертаючись до суду з позовом, також діяла в інтересах територіальної громади в особі Київської міської ради на підставі п. 4.16 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 грудня 2012 року № 1112, відповідно до якого Печерська районна в місті Києві державна адміністрація забезпечує захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва відносно майна, яке передане до сфери управління Печерського району.
Отже, постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року вирішено спір щодо витребування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м. на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі частині позовних вимог першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із незаконного володіння на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки є наявне рішення (постанова Київського апеляційного суду), яке набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, в даному випадку і прокурор, і Печерська районна в місті Києві державна адміністрація у справі № 577/57521/20-ц звертались до суду в інтересах територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування одного і того ж нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м. на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 загальною площею 83,5 кв.м. та квартира АДРЕСА_2 загальною площею 83,5 кв.м. є однією і тією ж квартирою відповідно до їх загальної площі. Вказані об'єкти нерухомості відрізняються лише кількістю кімнат (три- та двокімнатна квартири відповідно) та житловою площею (55,7 кв.м. та 46,1 кв.м. відповідно).
Крім того, припинення права власності на квартиру АДРЕСА_1 та реєстрація квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 відбулось на підставі ряду переобладнань квартири № 53 , що також стверджується постановою Київського апеляційного суду і зміна її технічних характеристик не є перешкодою для витребування майна на користь власника.
Тому, суд вважає, що на підставі постанови Київського апеляційного суду про витребування квартири АДРЕСА_1 захищені права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, а питання неправильного зазначення номеру квартири, кількості кімнат та житлової площі може бути предметом судового розгляду щодо роз'яснення рішення суду у зв'язку з його незрозумілістю, а не поданням аналогічного позову до суду з уточненням номеру квартири.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, 353-355 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі в частині позовних вимог першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р. в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із незаконного володіння- закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В.Батрин