печерський районний суд міста києва
Справа № 752/16154/21
09 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛЬВІВСЬКІ АВТОБУСНІ ЗАВОДИ» про накладення арешту на майна, в рамках кримінального провадження №12021100000000586 від 01.07.2021, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛЬВІВСЬКІ АВТОБУСНІ ЗАВОДИ» про накладення арешту на майна, в рамках кримінального провадження №12021100000000586 від 01.07.2021.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП України в місті Києві розслідується кримінальне провадження №12021100000000586 від 01.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 366 КК України.
Адвокат вказує, що з метою забезпечення речових доказів та забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні виникла необхідність арешту на майнові права а отже, з метою забезпечення збереження речового доказу, а також повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення виникла необхідність у застосуванні одного із видів заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна.
В судове засідання особа, яка подала клопотання не з'явилася, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, причини неявки невідомі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП України в місті Києві розслідується кримінальне провадження №12021100000000586 від 01.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 366 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Зі змісту клопотання вбачається, що метою накладення арешту на майно, зокрема є необхідність відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Адвокатом слідчому судді не надано належних та допустимих доказів того, що в рамках даного кримінального провадження будь-якій особі, повідомлено про підозру.
Разом з тим, адвокат, в судове засідання не з'явилася, доводів клопотання належним чином не підтримала, власну правову позицію не виклала. Крім того, матеріалами клопотання не підтверджено та адвокатом, не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна..
За таких обставин підстави для задоволення клопотання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛЬВІВСЬКІ АВТОБУСНІ ЗАВОДИ» про накладення арешту на майна, в рамках кримінального провадження №12021100000000586 від 01.07.2021 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1