печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2625/22-к
19 січня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3, при секретарі ОСОБА_4, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_5, захисника-адвоката ОСОБА_6, підозрюваної - ОСОБА_1 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з доповненням до клопотання,-
В провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з доповненням до клопотання.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000380 від 19.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000380 від 19.05.2021 року встановлено, наявність достатніх доказів щодо обставин про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, однак на разі виникла необхідність у зміні запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
У засіданні прокурор ОСОБА_5 посилаючись на наявність підстав для зміни запобіжного заходу відносно підозрюваної, надав доповнення до клопотання та просив клопотання задовольнити.
Підозрювана та її захисник щодо задоволення клопотання не заперечували.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, пояснення підозрюваної ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000380 від 19.05.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
23.11.2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
24.11.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора від 11.01.2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.02.2022 року.
Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 200 КПК України: у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб'єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов'язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_2 під вартою немає, оскільки підозрювана надала показання щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень; визнає вину в повному обсязі інкримінованої підозри; співпрацює з органом досудового розслідування з викриття інших кримінальних правопорушень вчинених учасниками злочинної організації.
Враховуючи належну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваної запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками. Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із м. Павлоград, Дніпропетровської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні як безпосередньо, так й через інших осіб.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з доповненням до клопотання, - задовольнити частково.
Змінити застосований до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання ( АДРЕСА_1 ), строком до 20.02.2022 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Покласти на підозрювану ОСОБА_2 , наступні обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Павлоград, Дніпропетровської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні як безпосередньо, так й через інших осіб.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити 20.02.2022 року включно, але не більше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_3