ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8695/22
провадження № 3/753/6057/22
"04" листопада 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в «Охорона-Київ 5», неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протокол серії ААД № 364889), -
ОСОБА_1 , 06.08.2022 року о 13 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по просп. П. Григоренка, 23 у м. Києві, в порушення вимог п. п. 2.3 б), 13.1 ПДР, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 124 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 124 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Так, відповідно до п. 2.3 б) водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від дорожньої обстановки повинен дотримуватися, зокрема безпечного інтервалу.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що він, керуючи автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по просп. П. Григоренка, 23 у м. Києві, при повороті, у першій смузі руху, поруч із виїздом, побачив як зупинився автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який не давав йому можливості рухатись далі, він декілька разів посигналив, однак нічого не змінилося, у зв'язку з чим, він завчасно увімкнувши сигнал лівого повороту та переконавшись в безпеці свого маневру, став перестроюватися у другу смугу руху, однак коли він уже перестроївся, водій автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , відкрив двері, що спричинило пошкодження його транспортного засобу, а саме правого дзеркала та правих передніх дверцях.
В свою чергу з пояснень іншого учасника пригоди - ОСОБА_2 вбачається, що він, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по просп. М. Бажана у м. Києві, в результаті виявлення несправності транспортного засобу, ввімкнувши сигнал аварійної зупинки, зупинився біля краю крайньої правої смуги. При цьому транспортний засіб не перешкоджав дорожньому руху. Через деякий час позаду нього зупинився автомобіль марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого дуже довго подавав звукові сигнали, в подальшому під'їхав до нього майже впритул. В дзеркало заднього виду було помітно, що він матюкається, однак він нічого не міг зробити, так як автомобіль заглух. Після цього водій автомобіля марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , різким маневром виїхав зліва від його автомобіля та правим дзеркалом заднього виду зачепив ліву передню дверку його автомобіля. При цьому вказав, що двері його автомобіля на момент зіткнення у нього уже були відкриті, так як в автомобілі було дуже жарко, і він їх різко не відкривав.
Вказані пояснення, надані ОСОБА_2 є логічними, послідовними та такими, що повністю узгоджуються повністю узгоджуються із об'єктивними даними схеми ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення транспортних засобів та їх розташування після зіткнення, напрямку руху, характеру та локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Питання про наявність чи відсутність вини у даній пригоді водія «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , за уваги на відсутність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не відноситься до предмету розгляду вказаної справи.
При обранні виду стягнення, суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Посвідчення водія не вилучалось.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя