Справа № 752/11434/22
Провадження № 1-кс/752/3792/22
02.09.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ст.слідчого Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12022100010002098 від 01.09.2022 р.,
ст.слідчий Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12022100010002098 від 01.09.2022 р.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, з метою збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, з метою збуту, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
В подальшому, 01.09.2022 року близько 19:50 год., ОСОБА_5 перебував неподалік будинку АДРЕСА_1 , де привернув увагу працівників поліції, які вирішили, відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про поліцію», перевірити його на причетність до вчинення злочинів. В ході проведення поверхневої перевірки, відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про поліцію», а саме візуального огляду особи та особистих речей, було встановлено, що останній зберігає у кишенях своєї куртки заборонені предмети або речовини. З метою вилучення заборонених в обігу предметів та речовин, а також подальшого проведення експертного дослідження, на місце події викликано слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Того ж дня, в період часу з 19:50 год. по 21:58 год., в ході проведення обшуку затриманої особи, відповідно до вимог ст. 208 КПК України, в присутності двох понятих та ОСОБА_5 , за вказаною вище адресою, було виявлено та в подальшому вилучено із кишені куртки, в яку останній був одітий, десять прозорих поліетиленових пакетиків в середині із речовиною рослинного походження зеленого кольору, пластикова колба жовтого кольору в середині із прозорим поліетиленовим пакетиком з речовиною рослинного походження зеленого кольору, паперовий згорток у середині із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку він зберігав при собі, з метою збуту
Згідно висновка експерта надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину, становить 21,5 г.
02.09.2022 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий, посилаючись на обгрунтованість підозри та ризики, передбачені ст.177 КПК України, просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор в ході розгляду клопотання підтримав його, просив задовольнити, зазначаючи на наявність обгрунтованою підозри, що підтверджується достатніми доказами, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, яких не можна буде запобігти у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи на необгрунтованість підозри, відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, не доведення прокурором неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів. Також адвокат просив врахувати дані, що характеризують особу його підзахисного, який має неповнолітню дитину, постійне місце проживання та на його утриманні знаходиться мати-пенсіонер.
Підозрюваний підтримав свого захисника.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві перебуває кримінальне провадження №12022100010002098 від 01.09.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
02.09.2022 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, протоколом обшуку від 02.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом обшуку від 01.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , висновком експерта.
Слідчий суддя не надає оцінку належності, допустимості і достатності даних доказів, що долучені до клопотання, на підтвердження винності особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину і проведення відносно нього подальшого досудового розслідування є виправданим.
При вирішенні клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий в силу ст.89 КК України (зі слів), має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина та мати пенсіонер.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Звертаючись до суду слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній переховується від органів досудового розслідування, інші кримінальні правопорушення.
Однак, органом досудового розслідування не доведено слідчому судді та не надано доказів неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Тяжкість злочину не є безумовною підставою для тримання особи під вартою без доведеності доцільності застосування такого запобіжного заходу та ступеня суспільної небезпечності даної особи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході судового розгляду прокурором не доведено, що застосування бальш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя, враховуючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може ухилятись від органу досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, обставини, визначені ст.178 КПК України, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, відсутність доказів, які б свідчили про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного, вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України, надасть можливість запобігти наявним ризикам, забезпечить дієвість кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З врахуванням викладених обставин в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і вважаю за можливе застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту, з визначенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
у задоволенні клопотання ст.слідчого Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12022100010002098 від 01.09.2022 р., відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язавши:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
-не залишати межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду,
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Визначити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування до 01.11.2022 р.
Ухвалу надіслати до виконання до управління поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя