Справа № 752/6256/21
Провадження № 2/752/2097/22
19.10.2022 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
в присутності:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом, за яким просить стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду, завдану залиттям квартири, в сумі 9 568,70 грн., моральну шкоду в сумі 3 000,00 грн.
В обгрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 29.12.2020р. відпочивав у належній йому квартирі. Серед ночі розбудив незвичний шум. Зі стелі на кухні лилася вода. Як з'ясувалося, у квартирі, що належить відповідачу, стався розрив проводки до пральної машини. Вода зі стелі протікала настільки, що довелося підставляти відра та збирати воду упродовж приблизно тридцяти хвилин. Вода просочилася до коридору та жилої кімнати. Згідно акту огляду працівників структурного підрозділу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 30.12.2020р., в результаті комісійного обстеження квартири зафіксовані пошкодження, внаслідок залиття. Відповідно до експертного дослідження розмір матеріальної шкоди склав 9 568,70 грн. Оплата за проведення експертного дослідження склала 250,00 грн. Також, як вказує позивач, внаслідок залиття квартири, йому завдано моральну шкоду, яка виразилась в емоційному стресі, душевному стражданні, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири. В позасудовому порядку питання не вдалося вирішити. З огляду на вказане, а також з посиланням на ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.03.2021р. відкрито провадження в даній справі, ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким він просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи про його необґрунтованість та недоведеність. Звертає увагу на те, що позивач та його докази протирічать один одному, оскільки в позові ОСОБА_1 зазначає, що затоплення квартири сталось 29.12.2020р., а в заяві до ЖЕД-110 - що така подія сталась 22.12.2020р. Така невідповідність, на думку відповідача, може свідчити лише про те, що позивача в момент затоплення не було у квартирі, саме тому він не може чітко відносини події та обставини дня, в якому дійсно відбулось затоплення. Також зазначає, що Акт про візуальне обстеження квартири від 30.12.2020р., який складений майстром ремонтної бригади ОСОБА_3 , майстром технічної дільниці ОСОБА_4 , слюсарем-сантехніком ОСОБА_5 не є належним доказом, оскільки складений через 8 днів після події, описаної позивачем, невідомо, чи складений за участю позивача чи без; не містить даних про те, коли мало місце затоплення, з чиєї вини, з якої причини. Відповідач наголошує, що до нього жоден з осіб комісії, які складали Акт, не приходили та не повідомляли його про таке складання, а тому припущення щодо вини відповідача, яка сталась внаслідок розриву підводки до пральної машини, не є доведеним фактом, а лише припущенням посадових осіб КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»; акт не містить даних про те, що саме пошкоджено, описано лише загальними фразами; складений без попередження на огляд та запрошення відповідача на огляд квартири, що була затоплена, задля того, щоб мати змогу переконатись у факті затоплення, що затоплено, які збитки понесено, з чиєї вини; після складення акт відповідач не отримував та ознайомився з ним лише після отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Вказані обставини виключають об'єктивність такого Акту та спростовують правову позицію позивача в повному обсязі, оскільки акт не складений відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Щодо розрахунку збитків, то відповідач зазначає, що в ньому зазначена сума договірної ціни на новий ремонт житлової квартири позивача, а не сума встановлених внаслідок затоплення збитків. Крім того, як вказує відповідач, ремонту в кімнаті, на яку заявлений кошторис, позивачем здійснено не було вже більше 20 років, шпалери на стінах та стелі відпадали від старості самі по собі. Наданий ТОВ «Архітектурно-будівельне бюро «Будинок сонця» розрахунок та кошторис не містить зазначення даних про те, чи складання таких кошторисів входить у коло повноважень господарської діяльності товариства. Тому розрахунок збитків та кошторис проведено суб'єктом господарювання, який не має відповідного кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, не має трудових відносин з особою, в якої наявне відповідне свідоцтво, а тому даний доказ є неналежним та недопустимим. Не відповідають дійсності, як зазначає відповідач, твердження позивача про те, що останній намагався вирішити ситуацію із затоплення квартири в досудовому порядку, але відповідач, нібито добровільно не бажав здійснювати таке відшкодування. При цьому позивач не єдиний сусід, який звернувся з проблемою затоплення квартири. Деякі сусіди повідомили, що претензій не мають та вирішать все самостійно. Сусідка ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 вирішала питання в досудовому порядку шляхом домовленості по заміні ремонту електрики. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, за твердженням відповідача, є надуманими. Долучена квитанція на підтвердження оплати правових послуг не відповідає вимогам первинного документу у відповідності до норм чинного законодавства України. Також відповідач звертає увагу суду на те, що з наявних у матеріалах справи фото, які були долучені позивачем до позовної заяви, неможливо визначити ступінь пошкодження, а саме понесених збитків, які підлягали б відшкодуванню.
Позивач подав відповідь на відзив, за якою вказує про те, що зазначена в позові дата залиття квартири 29.12.2020р. замість 22.12.2020р. є просто опискою, яку він не помітив при підписанні позовної заяви. Відповідач у відзиві визнав той факт, що дійсно було залиття квартири і воно мало місце 22.12.2020р. Складений акт про залиття квартири є належним та допустим доказом у справі. В ньому відображені всі відомості, які стосуються цього позову. Посилання відповідача на додаток №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій не має жодного відношення до цієї справи, оскільки така форма акта передбачена лише тоді, коли сталася аварія в системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання. В даному випадку це сталося з вини відповідача у зв'язку з халатним обслуговуванням його власної побутової техніки. Відповідач не заперечував факту залиття ним квартири і пропонував мізерне відшкодування. Також зазначає, що розмова щодо компенсації збитків з відповідачем була, але відповідач запропонував 3 000,00 грн. компенсації за матеріальну шкоду та 200,00 грн. за моральну шкоду.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за якими він підтвердив свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
За ухвалою суду від 02.08.2021р. здійснено перехід з розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні 22.09.2021р. задоволено клопотання відповідача про виклик свідків.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, заслухавши учасників справи, покази свідків, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Так, на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2005р. позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 .
Згідно Акту від 31.12.2020р., затвердженого начальником ЖЕД-110 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» Клименко І.І., підписаного майстром ремонтної бригади М. Собко, майстром технічної дільниці Л. Кефак, слюсарем-сантехніком А. Діденко, було проведено візуальне обстеження квартири АДРЕСА_1 згідно заяви від 29.12.2020р. №431/110/М-257. При обстеженні квартири АДРЕСА_5 було виявлено наступні недоліки: кімната - стіни: сліди від залиття бурого кольору (шпалери) S=(3,02м*5,34м). Внаслідок залиття відсутнє освітлення. Кухня - стеля: сліди від залиття бурого кольору S=(1,50м*0,40м) (водоемульсійне покриття). Коридор - сліди від залиття бурого кольору на бетонній стелі (стеля підготовлена до проведення ремонту). S=(1,60м*2,0м). Згідно запису електронного журналу оперативно-диспетчерської служби м. Києва заяви від мешканців квартири АДРЕСА_1 щодо залиття не надходило. При з'ясуванні обставин встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_5 сталося внаслідок розриву підводки до пральної машини у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_4 .
Разом з тим даний акт не береться судом до уваги як належний доказ, оскільки фіксування недоліків відбулось за відсутності відповідача, з актом відповідача не ознайомлено, в матеріалах справи відсутні також докази того, що відповідач відмовився від підписання акту або від його ознайомлення. Також з акту не вбачається, що позивач був присутній при обстеженні. Акт позивачем не підписаний.
Крім того, в акті вказано про те, що комісією було встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_5 сталося внаслідок розриву підводки до пральної машини в розташованій вище квартирі АДРЕСА_6 . При цьому, як вбачається із самого акту, обстеження квартири АДРЕСА_6 комісією не було здійснено. В матеріалах справи не має відомостей про те, яким чином комісія визначила причину залиття квартири АДРЕСА_5 , не побувавши у квартирі АДРЕСА_6 , яка знаходиться поверхом вище.
При цьому відповідач не заперечує того, що залиття квартири АДРЕСА_5 відбулось внаслідок відриву шлангу від пральної машинки. Допитані в судовому засіданні свідки також підтвердили ці обставини, вказавши про те, що розрив шланга відбувся від пральної машинки через стрибки тиску в системі водопостачання.
Так свідок ОСОБА_7 вказав, що буває у квартирі АДРЕСА_6 . Знає і був свідком стрибків тиску в системі водопостачання раншіе, вони відбуваються дуже часто, після того як вмикають водопостачання після його вимкнення. Також засвідчив, що шланг від пральної машинки був новим, куплений та встановлений влітку 2020р. У квартирі сусіда знизу був після залиття. Помешкання знаходиться у стадії розпочатого ремонту, в кухні завершений ремонт, у кімнаті та коридорі ні. Бачив невеликі плями біля люстри в кухні, плями частково на стиках між кухнею та коридором. Перемовини з позивачем щодо вартості збитків не дали результату.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначила про те, вона є дружиною відповідача. У квартирі АДРЕСА_6 проживала їх приятелька. Коли стався розрив шланга, то пральна машинка не працювала. З позивачем відбулася зустріч приблизно 30.12.2020р. Коли зайшли до його квартири, то було видно, що в ній давно ремонту не було. Залиття були видні в кімнаті на стиках.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 Цивільного кодексу України зобов'язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Положеннями ст. 177 Житлового кодексу України встановлено, що громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, при вирішенні даного спору обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діяннями заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
На підтвердження розміру збитків позивачем наданий розрахунок збитків, завданих залиттям квартири за адресою АДРЕСА_3 , який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне бюро «Будинок сонця», від 22.01.2021р. В ньому вказано, що він виготовлений за зверненням власника квартири. Внаслідок затоплення квартири стелі в кімнаті та на кухні мають плями рудого кольору та частково пошкоджені: відклеювання шпалер, набухання та руйнування шпаклівки та фарбового покриття. Для відновлення зовнішнього вигляду стель необхідно провести комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт, а саме: шпаклювання та вербування стелі на кухні, демонтаж та монтаж шпалер у кімнаті зі шпаклюванням після демонтажних робіт. Вартість відновлювальних робіт та матеріалів складає 9 568,70 грн. До розрахунку доданий кошторис та вартість матеріалів.
Даний доказ теж не береться судом як належний, оскільки відсутні відомості про те, чи має ТОВ «Архітектурно-будівельне бюро «Будинок сонця» здійснювати діяльність щодо оцінки майна або експертну діяльність.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував щодо врахування даного доказу судом.
У ході судового розгляду позивачем не було заявлено клопотання про призначення відповідної судової експертизи.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушенням принципу змагальності сторін у судовому процесі, що є неприпустимим.
За таких обставин, враховуючи те, що інших доказів на підтвердження понесених збитків, крім виконаного ТОВ «Архітектурно-будівельне бюро «Будинок сонця» розрахунку, позивачем до матеріалів справи не додано, суд вважає, що розмір матеріального збитку позивачем не доведено.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. Обґрунтовуючи заподіяння моральної шкоди, він вказує про те, що переніс емоційний стрес у зв'язку із залиттям квартири, душевні страждання, негативні емоції, переживання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, суд вважає, що діями відповідача була заподіяна позивачу моральна шкода, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, що порушило звичний спосіб життя позивача.
Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд знаходить суму стягнення моральної шкоди з відповідача в розмірі 3 000,00 грн. завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 145,28 грн.
За таких обставин, враховуючи наведене, слід задовольнити позов частково.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000,00 (дві тисячі грн. 00 коп.) моральної шкоди.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 145,28 (сто сорок п'ять грн. 28 коп.) судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_7 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ).
Повний текст рішення суду складений та підписаний 21.10.2022р.
Суддя І.О. Ольшевська