Дата документу 06.09.2022Справа № 643/17419/21
Провадження № 2/554/2902/2022
06 версеня 2022 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого- судді Шевської О.І.
за участю секретаря Шевченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У жовтня 2021 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.10.2012 р. у розмірі 21 540,65 грн.
В обґрунтування позову вказав, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав Заяву б/н від 29.10.2012 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 17 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказує на те, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 р. та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між Відповідачем та Банком Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за вказаним договором виконав повністю, а Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратим відповідно до умов Договору.
У зв'язку із порушенням виниклих зобов'язань 11.05.2015 р. Позивач звернувся до суду із позовом до Відповідача в Московський районний суд м. Харкова, який своїм рішенням від 11.03.2016 р. стягнув з Відповідача на користь Банку нараховану станом на 30.09.2015 р. суму заборгованості в розмірі 29 780,38 грн.
Позивач вказує, що винесення рішення Московським районним судом м. Харкова від 11.03.2016 р. не свідчить про припинення договірних відносин сторін та не звільняє від відповідальності боржника, у зв'язку із чим Позивач звернувся із цим позовом до Відповідача та просить стягнути з останнього за період з 12.11.2015 р. до 09.09.2021 р. 21 540,65 грн., яка складається з індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання в сумі 16 929,59 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 4 611,06 грн.
Відповідач та його представник у Відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечують з мотивів і підстав, які наведені у ньому. Зокрема вказують на те, що відносно ОСОБА_1 Московським ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області 03.06.2016 р. було відкрито виконавче провадження № 51309553 щодо примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 р. про стягнення заборгованості в розмірі 29 780,38 грн. Вказує на те, що виконавче провадження № 51309553 закрите, що виключає наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем на момент звернення Позивача до суду із позовною заявою про стягнення індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання в сумі 16 929,59 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 4 611,06 грн. за період з 12.11.2015 р. до 09.09.2021 р. Крім того зазначає, що Позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із відповідним позовом та просить застосувати до заявлених вимог наслідки пропущення відповідного строку позовної давності.
03.02.2022 року представником позивача подано на адресу суду відповідь на відзив в якому прохав відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги.
12.08.2022 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що відповідач категорично заперечує факт прострочення заборгованості перед позивачем та наявність підстав для стягнення індексу інфляції та 3 % річних.
Представник позивача до суду не з'явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач подав відзив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 підписав Заяву б/н від 29.10.2012 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 17 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказує на те, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 р. та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між Відповідачем та Банком Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за вказаним договором виконав повністю, а Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратим відповідно до умов Договору.
У зв'язку із порушенням виниклих зобов'язань 11.05.2015 р. Позивач звернувся до суду із позовом до Відповідача в Московський районний суд м. Харкова, який своїм рішенням від 11.03.2016 р. стягнув з Відповідача на користь Банку нараховану станом на 30.09.2015 р. суму заборгованості в розмірі 29 780,38 грн.
Суд не проводить аналіз та встановлення фактів та обставин відносно умов укладеного договору між Позивачем та Відповідачем виходячи з розуміння приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України, враховуючи наявність рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 р., яке набрало законної сили та перебувало в процесі примусового виконання.
Позивач просить стягнути з Відповідача за період після подання позовної заяви від 11.11.2015 р., з 12.11.2015 р. по 09.09.2021 р. заборгованість у розмірі 21 540,65 грн., яка складається з індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання в сумі 16 929,59 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 4 611,06 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 51309553, яке проводилося Московським ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області 03.06.2016 р. щодо примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2016 р. про стягнення заборгованості в розмірі 29 780,38 грн., станом на дату звернення до суду із цим позовом закрите.
Згідно з положеннями статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.
Разом із тим, главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Відповідно до приписів ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із приписами ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
У постанові Верховного Суду (у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.
Відповідно до приписів ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем у Відзиві на позовну заяву подано заяву про застосування позовної давності до заявлених вимог та суд таку заяву, виходячи із фактичних обставин справи, виниклих спірних правовідносин та наявних у справі доказів, задовольняє, що тягне за собою наслідком відмову в задоволені позову.
Розподіл судових витрат проведено з урахуванням приписів п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,280-282 ЦПК України ,суд,-
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
1.позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
2.Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.І.Шевська