Справа № 545/2598/22
Номер провадження 2/948/185/22
04.11.2022 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Ткач Н.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
психолога ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородська міська рада Полтавської області (як орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав,
відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 04.11.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-
у серпні 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачка не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини, не бачиться з нею з лютого 2015 року, не спілкується і не цікавиться її життям, здоров'ям, фізичним та духовним розвитком, а також матеріально не допомагає.
Ухвалою від 11.08.2022 суд відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання. Одночасно залучив до участі в справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородську міську раду Полтавської області (як орган опіки та піклування), місцезнаходження: вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область та зобов'язав її, відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, подати до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору (доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав відповідачку) на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (а.с. 31).
Ухвалою від 08.09.2022 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 60).
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив позбавити матір дитини батьківських прав та пояснив, що відповідачка ОСОБА_3 не виконує свої обов'язки по відношенню до доньки, вона самоусунулася від виконання батьківських обов'язків - не цікавиться життям та здоров'ям доньки, не слідкує за її навчанням, не надає матеріальної допомоги та не сплачує аліменти, мати дитини навіть не потелефонувала дізнатися за доньку після початку війни. Позивач також повідомив, що він не перешкоджає відповідачці бачитися з донькою та намагався з нею це обговорити.
Відповідачка викликана в порядку, визначеному Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом оголошення на офіційному вебсайті суду (а.с.61,96), оскільки відділення поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання відповідачки тимчасово не функціонує (а.с.99).
Відповідачка в судове засідання вдруге не з'явилася, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.64,65), подав клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи (а.с.66).
Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки та представника третьої особи та, заслухавши позивача, з'ясувавши думку дитини - ОСОБА_5 і дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що позивач та відповідачка є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.02.2016 (а.с. 14).
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 27.10.2016 визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою його реєстрації АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.08.2017 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.04.2017 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).
За повідомленням Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 7» від 23.08.2016 мати ОСОБА_5 не цікавилась станом здоров'я дитини, до закладу не зверталася. При відвідуванні дівчинки лікарем педіатром на дому та на прийомі в поліклініці дитина знаходилась у супроводі бабусі ОСОБА_6 (а.с. 9).
Вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 16.08.2016 ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і їй призначене покарання у виді 180 годин громадських робіт (а.с. 11-12).
За повідомленнями Вовчанського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 03.03.2016, 14.04.2016 та 04.09.2016 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184, ст. 173 КУпАП (а.с. 13).
Згідно з характеристикою від 13.07.2017 ОСОБА_5 відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 112 комбінованого типу Харківської міської ради з 20.07.2016, зарекомендувала себе як доброзичлива та розумна дитина, комунікабельна. Батько, ОСОБА_1 , приймає активну участь у вихованні та навчанні дитини, приводить та забирає з садочка дитину, співпрацює з дошкільним закладом, цікавиться успіхами дитини, систематично відвідує батьківські збори групи та закладу (а.с. 15).
За повідомленням КНП «Міська дитяча поліклініка № 7» Харківської міської ради від 30.10.2019 малолітня ОСОБА_5 , 2013 р.н., перебуває під наглядом фахівців поліклініки з 2016 року. За інформацією лікаря педіатра, здійснювали контроль та піклувались про стан здоров'я дитини, супроводжували до фахівців поліклініки - батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 (а.с. 16).
Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_3 по аліментах на утримання доньки ОСОБА_5 , 2013 р.н., станом на 18.08.2022 становить 41 716,82 грн (а.с. 39).
За повідомленням КНП «Міська дитяча поліклініка № 7» Харківської міської ради від 25.07.2022 малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку фахівців закладу з 16.03.2016 по 10.06.2022. За інформацією лікаря-педіатра ОСОБА_7 , за час перебування під наглядом дитину на прийом до лікаря супроводжували батько ОСОБА_1 та бабця ОСОБА_6 , які цікавились станом здоров'я дитини та виконували рекомендації по догляду та лікуванню дитини. Мати дитини ОСОБА_3 до лікаря-педіатра за інформацією про стан здоровця доньки не зверталася (а.с. 40).
Згідно з повідомленням Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 128 Харківської міської ради Харківської області від 13.07.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 3-В класі, з 1 вересня 2019 року. Батько ОСОБА_1 завжди цікавиться успішністю навчання дитини, відвідує батьківські збори. Дівчинка приходить до школи охайна, доглянута, батько забирає доньку зі школи, бере участь у класних та загально шкільних заходах, підтримує тісний зв'язок з класним керівником та адміністрацією навчального закладу. Мати ОСОБА_3 за період навчання доньки у школі жодного разу не з'являлася, не відвідувала батьківські збори, не цікавилася успішністю навчання доньки, не спілкувалася з класним керівником ні особисто, ні в телефонному режимі. Класному керівнику ОСОБА_3 незнайома, вона ніколи її не бачила (а.с. 41).
Свідок ОСОБА_8 у письмових поясненнях показала, що мешкає у м. Харків з 1981 року та у її під'їзді проживає сусід ОСОБА_1 з батьками - пенсіонерами та донькою ОСОБА_9 , яка живе з батьком з 2016 року. Жінка зазначає, що бачить дитину з батьком та бабусею, матір дитини ніколи вона не бачила. Батько водить доньку до школи, на танці, декілька разів возив на море, зі слів дівчинки, вона почуває себе добре (а.с. 42-44).
Свідок ОСОБА_10 у письмових поясненнях показала, що мешкає у м. Харків з 1983 року та є сусідкою ОСОБА_1 , знає його з дитинства. Вона знає, що ОСОБА_11 сам виховує доньку ОСОБА_12 , а ще йому допомагають батьки, матері цієї дитини ніхто ніколи не бачив. Надя розповідала, що не пам'ятає її зовсім (а.с. 45-46).
Свідок ОСОБА_13 у письмових поясненнях показала, що мешкає у м. Харків від народження та у її під'їзді мешкає сусід ОСОБА_1 з батьками, також з ним з 2016 року проживає його донька, до якої він чудово відноситься, відвозить до школи, а забирає бабуся. Дівчинка охайно вдягнена, зачесана, завжди привітна та в доброму настрої. Її неодноразово возили на море, кожного року відмічали дні народження, де всі її вітали, окрім матері. Дівчинка не любе розмовляти про матір, вона її не пам'ятає і не хоче про неї нічого чути (а.с. 48-50).
Свідок ОСОБА_14 у письмових поясненнях дав аналогічні покази, зокрема те, що ОСОБА_1 є його сусідом, проживає з батьками та донькою, дівчинка постійно гуляє з батьком та бабусею на спортивному майданчику, катаються на роликах, грають у футбол (а.с. 51-52).
Згідно з ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Як убачається зі змісту висновку органу опіки та піклування, Миргородська міська рада Полтавської області (як орган опіки та піклування) не може надати висновок про доцільність позбавити матері дитини батьківських прав з огляду на відсутність необхідної інформації від матері дівчинки (а.с.67). Водночас зі вказаного повідомлення вбачається, що вказане питання було винесене на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Миргородської міської ради 09.09.2022 року та за матеріалами справи ОСОБА_1 з 2017 року самостійно займається вихованням та утриманням дитини, піклується про її фізичний та духовний розвиток, забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. На даний час ОСОБА_1 проживає разом з дитиною та батьками в орендованому будинку в м.Миргород, де умови проживання хороші, для дитини створені всі необхідні умови. ОСОБА_1 працює водієм, має постійний дохід. Натомість теперішнє місце знаходження матері дитини невідоме, останній було направлено рекомендованого листа за адресою: АДРЕСА_2 , але відповіді не надійшло.
В судовому засіданні ОСОБА_15 , донька сторін, повідомила, що вона проживає з батьком, дідусем та бабусею в м.Миргород Полтавської області, в будинку тепло та затишно, вона навчається в 4 класі, до війни вони мешкали в місті Харків, з татом вона часто подорожувала, відвідувала розважальні заходи, він про неї піклується, маму вона майже не пам'ятає, давно не бачила. З татом, дідусем та бабусею їй добре, проти позбавлення батьківських прав її матері не заперечує.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За змістом постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21) відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав.
За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Ураховуючи надані по справі докази, суд доходить висновку щодо наявності підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її малолітньої доньки, так як відповідачка не виконує належним чином обов'язки по догляду та вихованню малолітньої доньки, на шлях виправлення не стала і не створює необхідних умов для її життя, розвитку та виховання.
Суд також уважає що надані позивачем докази підтверджують наявність обставин, які свідчать, що відповідачка не бажає спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яка залишилася проживати з батьком.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 76-81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородська міська рада Полтавської області (як орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася в місті Харків, Харківська область, Україна, актовий запис № 8 від 25.02.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання згідно з довідкою про взяття на облік ВПО: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий 06.05.2015, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , інші відомості відсутні.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миргородська міська рада Полтавської області (як орган опіки та піклування), місцезнаходження: вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21051131.
Повний текст Рішення складений 07.11.2022 року.
Суддя С. М. Косик