Справа № 553/5807/22
Провадження № 1-кс/553/1522/2022
Іменем України
03.11.2022м. Полтава
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Близнюки Близнюківського району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
якому вручено письмове повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України,
Слідчий СВ відділу поліції № 1 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , у провадженні якої знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221140000970 від 01.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під варто стосовно ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, за наступних обставин:
01.10.2022, близько 14:00, ОСОБА_5 , перебуваючи в смт Близнюки по вул. Горківська, біля буд. №19, Харківської області, виявив один кущ особливо небезпечного наркотичного засобу «канабісу», походження якого не встановлено. Після чого, ОСОБА_5 зірвав та переніс листя особливо небезпечного наркотичного засобу «канабісу» до сараю домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , де умисно, незаконно почав зберігати з метою збуту.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлені дату та час, за допомогою належному йому мобільного телефону ТМ «Redmi» використовуючи всесвітню мережу «Інтернет», месенджер «Телеграм», зв'язався із невстановленою в ході досудового розслідування особою, з якою домовився про зайняття спільним продажем особливо небезпечного наркотичного засобу, шляхом його збуту через залишення "закладок" на території міста Харкова з відведенням ОСОБА_5 ролі кур'єра.
Так, згідно з домовленістю кур'єр - виконавець повинен був розкладати закладки з особливо небезпечним наркотичним засобом в різних місцях міста Харкова фотографувати місця їх залишення на свій мобільний телефон та, за допомогою телефону та всесвітньої мережі «Інтернет», надсилати вказані фотографії невстановленій особі із зазначенням адреси для подальшого знаходження особливо небезпечного наркотичного засобу особами, які замовляють (купують) його, за що ОСОБА_5 , - кур'єр, мав отримати грошову винагороду.
01.11.2022 о 17:04 год, ОСОБА_5 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. Кругова, поблизу будинку №3, діючи умисно, маючи умисел на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, зберігаючи при собі отриманий за вказаних обставин особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, «канабіс», був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України, де у ході особистого обшуку у останнього виявлено та вилучено 37 згортків в ізолюючій стрічці жовтого кольору з речовиною рослинного походження зеленого кольору всередині, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабісом», та який ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено.
02.11.2022 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення слідчий у клопотанні посилався на зібрані у кримінальному проваджені докази: протоколи затримання, допиту, оглядів місця події, огляду предметів та речові докази.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку слідчого, є підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу.
З урахуванням вимог статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, а саме вагомих доказів підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якому він підозрюється, підвищеної суспільної небезпеки, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, вважала, що запобіжний захід щодо ОСОБА_5 необхідно обрати у виді тримання під вартою.
На підтвердження доводів клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витягу з ЄРДР № 12022221140000970 від 01.11.2022; протоколу затримання від 01.11.2022; протоколу огляду предмету від 02.11.2022; постанови про визнання та приєднання предметів як речових доказів від 02.11.2022; повідомлення про підозру від 02.11.2022; зазначених у клопотанні доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, документів, що містять відомості про особу підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 наполягали на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду заперечував проти клопотання мотивуючи тим, що не має наміру переховуватися. Водночас, не заперечував фактичних обставин, викладених у повідомленні про підозру. Просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту та врахувати, що має постійне місце проживання, на його утриманні перебувають мати та неповнолітня сестра.
Захисник ОСОБА_6 , діючи в інтересах підозрюваного, просив відмовити у клопотанні слідчого та розглянути можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту. Вказав, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, слідчим у клопотанні, а прокурором під час судового розгляду не доведено наявність зазначених ризиків.
Вислухавши сторони, дослідивши надані письмові докази, дійшов наступного:
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1, пунктом 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно пункту 1 "с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення надані докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, і у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що свідчить про можливість застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, у поєднанні з відомостями про його особу, а саме те, що він, офіційно не працевлаштований, не має засобів до існування, не одружений, відсутні дані про міцні соціальні зв'язки за місцем проживання, наявність родини та утриманців, вказують на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Існування ризику протиправного впливу з боку підозрюваного на свідків не доведено.
Таким чином, у кримінальному провадженні є достатньо відомостей, які вказують на наявність ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та підтвердженим під час його судового розгляду.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінивши обставини, визначені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на які вказується у клопотанні; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, доводи сторони захисту про можливість застосування домашнього арешту відхиляються, а клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.
Відповідно до частини 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до частини 3 статті 183, пункту 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України належить визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 грн 00 коп., та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 309 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Строк тримання ОСОБА_5 під вартою рахувати з 17:04 год 01 листопада 2022 року по 17:04 год 30 грудня 2022 року, але в межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України.
Визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять тися шістсот двадцять) грн 00 коп., яка може бути внесена протягом строку тримання під вартою.
У разі внесення застави звільнити підозрюваного з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки: повідомляти суд про своє фактичне місце проживання та засоби зв'язку; прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали складений та оголошений о 10:00 год. 07.11.2022.
Слідчий суддя: ОСОБА_1