Справа № 529/1093/22
Провадження № 3/529/517/22
07 листопада 2022 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Пашнєв В.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з СПД №2 Полтавського ВП №2 ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого в Диканському ККП, трактористом, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 2 ст. 130, ч.7 ст. 121 КУпАП, -
встановив:
12.10.2022 до Диканського районного суду Полтавської області надійшла справа № 529/1093/22 стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та справа №529/1094/22 стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.7 ст. 121 КУпАП, які згідно автоматизованого розподілу судових справ між суддями були розподілені для розгляду судді Пашнєву В.Г.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №243049, вбачається, що ОСОБА_1 29.09.2022, близько 17 год. 47 хв. по вул. Молодіжній, в с. Стасі Полтавської області, керував мопедом “DELTA”, без реєстраційного номеру, повторно протягом року з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які виразились в запасі алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу ALKOTEST та проходження медичного огляду у медичному закладі на виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Отже, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №243050 вбачається, що ОСОБА_1 , 29.09.2022 близько 17 год. 47 хв. по вул. Молодіжна, в с. Стасі Полтавського району Полтавської області, керував повторно мопедом марки “DELTA”, який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту його придбання, чим порушив пункти 2.9 (в), 30.1 ПДР України.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, але надав суду письмову заяву в якій вказав, що свою вину у вчиненні вказаних правопорушень визнає повністю, з протоколами згоден повністю та прохав суворо не карати. При цьому ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовою заявою в якій просив суд розстрочити штраф на рік, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні двох малолітніх дітей, яких виховує сам у зв'язку зі смертю їхньої матері і не зможе в 15 - денний строк його сплатити.
Дослідивши письмові заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та матеріали справи приходжу до наступного.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 7 ст.121КУпАП передбачена відповідальність осіб, яких протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 6ст. 121 КУпАП. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст.121 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і, даний факт має бути підтверджений відповідною постановою, яка набрала законної сили.
Відповідно до п. 2.9 в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію вразі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Пунктом 30.1 Правил дорожнього руху передбачено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 29.09.2022 серії ДПР18 № 243049 відповідно до якого ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України повторно керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але від проходження на стан сп'яніння відмовився;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 29.09.2022 серії ДПР18 № 243050 відповідно до якого ОСОБА_1 в порушення п.п. 2.9в, 30.1 ПДР України повторно керував транспортним засобом, який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту його придбання;
- письмовим поясненням самого ОСОБА_1 на місці зупинки, відповідно до яких він вказав, що дійсно 29.09.2022 року, близько 17 год. 47 хв. він на власному мопеді їхав по вул. Молодіжній, в с.Стасі Полтавського району та був зупинений працівниками поліції, за те що керував без відповідного мотошолома та за тещо сам мопед не був зареєстрований до цього часу. Крім цього, в розмові зі мною поліцейські відчули в мене різкий запах алкоголю з ротової порожнини, на що я не заперечував, тому як перед цим дійсно вжив алкогольного напою у виді пива. На наступну пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера “Драгер” або в медичному закладі він відмовився;
- відеозаписами із відеореєстратора в автомобілі та нагрудних бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 мопедом “DELTA”, без мотошолому та без державного реєстраційного номеру, який при цьому не заперечував цього факту та факт відмови останнього від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер” або в медичному закладі;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся на огляд в результаті виявлених ознак сп'яніння, таких як різкий запах з ротової порожнини, але останній від такого огляду відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу ALCOTEST Drager 6810, відповідно до якого на пропозицію поліцейського не проводився;
- довідкою від 05.10.2022 за №2875 виданої СПД №2 ВП №2 ГУНП в Полтавській області відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 17.08.2022 року постановою Диканського районного суду Полтавської області за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою до правопорушника застосовано стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн., а також за ч.2 ст.126, ч.ч.5, 6 ст.121 КУпАП;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.09.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.ч.1, 2, ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.;
- копією постанови Диканського районного суду Полтавської області від 17.08.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу;
Працівниками поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735.
Згідно наведених доказів ОСОБА_1 , посвідчення водія не має. Таким чином, в розумінні ч.2 ст.130 та ч.7 ст.121 КУпАП, правопорушник ОСОБА_1 не є водієм, а є іншою особою, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно з п.1.10 Про Правила дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 та ч. 7 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.130 та ч.7 ст. 121 КУпАП, адміністративне стягнення йому слід визначити за ч.2 ст.130 КУпАП, за якою визначене стягнення за більш серйозне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи вище викладене, дані про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, факт вчинення такого не заперечувався в письмових поясненнях і самим ОСОБА_1 , тому приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КупАП без позбавлення права керування транспортними засобами тому як останній таких не має.
При цьому підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, відсутні, так як належних доказів про право власності ОСОБА_1 на вказаний транспортний засіб суду не надані.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Крім цього, згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Також, частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання щодо строків розстрочення штрафу, а тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та керуватися нормами Кримінального кодексу України.
З поданої ОСОБА_1 заяви вбачається наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють здійснення оплати штрафу в розмірі 34000 гривень, так як останній має скрутне матеріальне становище, має на утриманні двох малолітніх дітей які не мають матері, що померла, тому заяву останнього слід задовольнити та розстрочити виконання постанови суду про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу не строк - один рік.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ч.2 ст.130, 280, 283, 301, 304 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи щодо ОСОБА_1 : № 529/1093/22, провадження №3/529/517/22 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, справу № 529/1094/22, провадження №3/529/518/22 за ч.7 ст. 121 КУпАП та присвоїти об'єднаній справі № 529/1093/22.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 та ч.7 ст.121 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., який стягнути в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень терміном на 1 (один) рік, із сплатою щомісячно по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 33 коп., починаючи з грудня 2022 року до 30-го числа кожного місяця до повного погашення стягнення.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення до суду документу (квитанції) про сплату.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя
Диканського районного суду В.Г. Пашнєв