07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №9901/243/21
адміністративне провадження №П/9901/243/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Андрійчук Т.В.,
представників позивача - Гришина С.В., Ігнатьєва С.В.,
представника відповідача - Басая О.В.,
представників третіх осіб
Кабінету Міністрів України - Шокуна О.В.,
Служби безпеки України - Зарєчного Д.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження
адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу в частині, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Президента України, за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, Ради Національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, в якому просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №203/2021 від 21 травня 2021 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині застосування до нього санкцій.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження в цій адміністративній справі.
У судовому засіданні представник Президента України заявив клопотання витребувати у Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача.
Ознайомившись із матеріалами справи та змістом вказаного клопотання, вислухавши доводи представників Кабінету Міністрів України та Служби безпеки України, які у судовому засіданні підтримали ці клопотання та просили суд їх задовольнити; представників позивача, які заперечували проти клопотань та просили відмовити у їх задоволенні з підстав заявлення їх повторно з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії, а також безпідставності, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною сьомою статті 80 КАС України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною дев'ятою статті 79 КАС України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Кабінет Міністрів України під час розгляду справи повідомляв Суд, що листом від 06.10.2021 № 90405/9.1.1/16-21 Міністерство юстиції України звернулося до Національної поліції України з вимогою надати відповідні докази та пояснення щодо існування фактичних даних та обставин, що стали підставою для внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до низки осіб, у тому числі і позивача, які містилися в проекті Розпорядження КМУ, а також документів (відомостей), що можуть підтвердити вчинення позивачем дій (наявність певного статусу), що визначені як підстава для запровадження санкцій.
Листом від 19 жовтня 2021 року №13132/55/01-2021 Національна поліція України проінформувала Мін'юст, що інформація щодо підстав застосування санкцій є конфіденційною, таємною та службовою інформацією, з огляду на що, надати документи, які стали підставами для застосування санкцій до позивача, неможливо.
Аналогічні за змістом відповіді Національна поліція України надавала Верховному Суду у відповідь на попередні дві ухвали про витребування доказів.
Питання про витребування цих доказів Верховний Суд вирішує втретє.
З метою об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи, Суд вважає за необхідне втретє витребувати у Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача, які мають бути засвідчені належним чином у спосіб, встановлений статтею 94 КАС України.
Крім цього, під час розгляду справи Верховним Судом установлено, що санкції до позивача застосовано РНБО за результатами розгляду пропозицій Кабінету Міністрів України.
Водночас, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2021 №442-р. прийняте на підставі внесення проекту розпорядження, головним розробником якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно із довідкою про погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проект розпорядження розроблено Національною поліцією України. Також Національною поліцією України збирались та опрацьовувались матеріали, які слугували підставою для розроблення означеного проекту розпорядження.
З огляду на положення статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 3 Закону України «Про санкції» та предмет судового оскарження, Верховний Суд уважає, що існує певна юридична заінтересованість осіб, що не є сторонами в справі, та обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Національну поліцію України, оскільки судове рішення у цій справі може вплинути на стан та результати виконання останьою покладених на неї завдань та функцій.
Керуючись статтями 9, 49, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання представника Президента України задовольнити частково.
2. Витребувати у Міністерства внутрішніх справ України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача.
3. Витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача.
Якщо надати витребувані докази немає можливості, повідомити про це суд протягом п'яти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
4.Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національну поліцію України .
Направити на адресу Національної поліції України копію позовної заяви та додані до неї матеріали.
Встановити Національній поліції України десятиденний строк з дня отримання позовної заяви для подання до суду пояснень щодо позову та документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів позивачу та відповідачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О. В. Калашнікова
В.М. Соколов