07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/4490/20
адміністративне провадження № К/990/27017/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в справі №420/4490/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №132 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Одеської області №773к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Одеської області або на рівнознічній посаді (за її згодою) Прокуратури Одеської області та органів прокуратури з 30 квітня 2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, залишеним без змін поставною П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року (повний текст постанови складено 08 листопада 2021 року), позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Одеської області від 29.04.2020 №773к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Другого відділу Одеської обласної прокуратури, рівнозначній посаді прокурора Другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Одеської області (за її згодою) та органах прокуратури з 30.04.2020. Присуджено до стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.05.2020 по 08.06.2021 у розмірі 315702,75 грн.
Ухвалами Верховного Суду від 09 грудня 2021 року, 26 квітня 2022 року та 16 серпня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4490/20 було повернуто особі, яка їх подала.
04 жовтня 2022 року до Суду вчергове надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4490/20.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом надіслання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У вказаній заяві скаржник на обґрунтування поважності причин пропуску строку цитує приписи частини 3 розділу VI КАС України, якими визначено право Суду на поновлення процесуального строку як до, так і після його закінчення, якщо Суд визнає поважними причини їх пропуску, а також такими, що зумовлені обмеженнями впровадженими у зв'язку з карантином. Водночас заявник жодним чином не обґрунтовує, яке відношення зазначена норма має безпосередньо до скаржника, а також не надав жодних доказів на підтвердження того, що строк на касаційне оскарження був пропущений ним внаслідок обмежень впроваджених у зв'язку з карантином.
Також у вказаному клопотанні представник позивача посилається на введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та зазначає, що наразі майже щодня у місті Одесі лунають сирени сповіщення «Повітряної тривоги» та агресор вдається до бомбардувань міста ракетами.
Таким чином, скаржник стверджує, що зазначені обставини у сукупності завадили стороні позивача подати касаційну скаргу у межах строків, визначених процесуальним законом та просить Суд поновити позивачу відповідний процесуальний строк.
Суд критично оцінює зазначені доводи скаржника, оскільки як було встановлено Судом в ухвалі від 19 жовтня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху, останнім днем строку на її касаційне оскарження є 08 грудня 2021 року. Отже, введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відбулося вже після закінчення відповідного процесуального строку. Крім того, Суд зазначає, що сповіщення «Повітряної тривоги» не є безперервним, а скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином зазначені обставини унеможливили звернення позивача до суду з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд зауважує, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Зазначені скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини Суд визнає необґрунтованими, оскільки представником позивача не обґрунтовано непереборних та об'єктивних перешкод або труднощів, які не залежали від волі скаржника та унеможливили подання касаційної скарги у строк до 24 лютого 2022 року, зокрема, з урахуванням того, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Отож, дослідивши матеріали касаційного провадження та доводи заяви про поновлення строку, Суд дійшов висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в справі №420/4490/20.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року в справі №420/4490/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко