07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №280/6913/20
адміністративне провадження № К/990/26933/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №280/6913/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про виплату суддівської винагороди,
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просила:
? визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 із застуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
? зобов'язати нарахувати суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 28.08.2020, обчисливши її відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоплачену частину суддівської винагороди.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року, позов задоволено частково:
? визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 включно із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
? стягнуто з відповідача на користь судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суддівську винагороду, за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 включно в розмірі 146071,67 грн з утриманням з цієї суми, передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
? у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 20 квітня 2022 року, 02 червня 2022 року та 12 вересня 2022 року касаційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №280/6913/20 було повернуто особі, яка їх подала.
04 жовтня 2022 року до Суду вчергове надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №280/6913/20.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року визнано неповажними підстави пропуску строку ТУ ДСА України в Запорізькій області на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №280/6913/20; відмовлено ТУ ДСА України в Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом надіслання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин; документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами.
На виконання вимог вказаної ухвали ТУ ДСА України в Запорізькій області подано заяву про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на касаційне оскарження.
Разом з тим, скаржником не усунуто вказані Судом в ухвалі від 17 жовтня 2022 року недоліки касаційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору.
У вказаній заяві скаржник на обґрунтування поважності причин пропуску строку послався на ті ж обставини, оцінивши які Суд в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 18 липня 2022 року, дійшов висновку про їхню неповажність.
Так, скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строків, встановлених частиною другою статті 329 КАС України, та у подальшому без невиправданих затримок і зайвих зволікань останнє скористалось своїм правом на звернення до суду з касаційною скаргою повторно. При цьому, скаржник наголошує, що, звертаючись з касаційною скаргою повторно, ТУ ДСА України в Запорізькій області було вжито заходи щодо усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які слугували підставою для їх повернення. Разом з цим, скаржник зазначає, що підготовка процесуальних документів потребує певного часу та просить суд врахувати ускладнення з відправкою поштової кореспонденції під час воєнного стану.
Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги.
Неодноразове повернення касаційної скарги у зв'язку з неналежним обґрунтуванням підстав для касаційного оскарження зазначеним критеріям поважності не відповідає, адже такі обставини були наслідками волевиявлення скаржника. Суд наголошує, що приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони.
Крім того, повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Наведені обставини, а також той факт, що касаційну скаргу подано скаржником більше ніж через 8 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не можуть бути визнані як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Також Суд критично оцінює посилання скаржника на ускладнення відправки поштової кореспонденції внаслідок оголошення повітряних тривог у місті Запоріжжя, оскільки повітряні тривоги не є безперервними. Суд враховує, що першу ухвалу про повернення касаційної скарги від 20 квітня 2022 року скаржником було отримано 29 квітня 2022 року, проте цю касаційну скаргу направлено до Суду лише 27 вересня 2022 року, тобто майже через п'ять місяців, що є значним строком, з урахуванням того, що відповідно до приписів КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суд зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Таким чином, Судом установлено, що зазначені скаржником доводи щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення цього строку.
З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, а також документу про сплату судового збору у вказаному судом розмірі, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №280/6913/20.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №280/6913/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко