07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №600/3364/22-а
адміністративне провадження № Пз/990/7/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Чиркіна С.М., Стеценка С.Г., Шарапи В.М., Коваленко Н.В.,
розглянувши подання судді Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюка Олега Васильовича про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №600/3364/22-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 для перерахунку пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України в "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів і грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 та з 01.02.2022 пенсії позивача.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернівецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).
Відповідно до положень Закону № 2262-XII підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують її за цим законом, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду, після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Позивач вважає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45), повідомляють орган ПФУ.
Основним аргументом в спірних правовідносинах позивач зазначає те, що станом на 01 березня 2018 року пункт четвертий постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704 ) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Проте, з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині встановлення розрахункової величини для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
У зв'язку із вищевказаним, на думку позивача, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», виникло право на отримання довідки, про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосуванням пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Водночас, листом від 28 вересня 2022 року відповідач розглянувши заяву ОСОБА_1 про здійснення підготовки і наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року для перерахунку призначеної позивачу пенсії, повідомив про відсутність підстав для підготовки та направлення до ГУ ПФУ вказаних довідок.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року відкрито провадження у цій справі.
26 жовтня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи № 600/3364/22-а разом із поданням судді Чернівецького окружного адміністративного суду Бондарюка О.В. про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2022 року визначено склад колегії суддів: Мартинюк Н.М. (головуючий суддя), Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., Жук А.В.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року задоволено заяви суддів Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В. про самовідвід та відведено їх від участі у розгляді подання Чернівецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 600/3364/22-а.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2022 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Чиркіна С.М., Стеценка С.Г., Шарапи В.М., Коваленко Н.В.
Як зазначено в поданні, у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває значна кількість типових справ, а саме: №600/3181/22-а, №600/3190/22-а, №600/3253/22-а, №600/3261/22-а, №600/3294/22-а, №600/3333/22-а, № 600/3427/22-а та інші, в загальній кількості більше 65 справ, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Також в поданні зазначено, що в рамках проведеного аналізу, щодо наявності аналогічних справ і в інших регіонах України, встановлено значне надходження до всіх окружних адміністративних судів України аналогічних справ.
Обґрунтовуючи необхідність розгляду цієї справи як зразкової, суддя у своєму поданні наголошує на тому, що при розгляді адміністративних справ по даній категорії, виникають питання, які потребують додаткових роз'яснень, а саме:
- «Який показник відповідачу необхідно використовувати при видачі оновленої довідки при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу: «прожитковий мінімум, який був змінений законодавцем на відповідний рік» чи «встановлений відповідним нормативним актом станом на 1 січня 2018 року»?
- «Чи виникає право у вищевказаних осіб-позивачів на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (через його збільшення/зміну на відповідний рік)»?
- «Чи є підстави для перерахунку пенсій, зважаючи на те, що підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України станом на 01 січня 2021 року не відбувалось?»
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі № 600/3364/22-а як зразкової, Верховний Суд керується таким.
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої цієї статті, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
За правилами пунктів 21, 22 частини першої статті 4 цього ж Кодексу типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. Зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що типова адміністративна справа набуває статусу зразкової лише після прийняття Верховним Судом рішення про відкриття провадження у зразковій справі у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
В аспекті наведеного треба зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.
Отже доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
Основним орієнтиром для застосування механізму ухвалення зразкового рішення, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин. Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, приміром, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.
Тут варто додати, що неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.
У такому контексті зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.
Таку позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі №420/13452/20.
По суті, у статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться про процесуальну новелу, розроблену на підставі європейської практики "пілотних рішень" Європейського суду з прав людини, й за допомогою інституту "пілотного" судового рішення на національному рівні можна розв'язати існуючі повторювані та "хронічні" структурні проблеми, що являють собою підґрунтя порушень; забезпечити невідкладний та належний судовий розгляд, єдність правозастосовної практики; зменшити навантаження на суддів, прискорити розгляд і вирішення типових адміністративних справ; оптимізувати ефективність виконання судових рішень.
З урахуванням вище наведеного колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду приходить до висновку, що фактичні обставини у спірних правовідносинах, які лягли в основу подання судді Чернівецького окружного адміністративного суду, не є новими у судовій правозастосовчій практиці.
Основним способом забезпечення єдності судової практики є касаційний перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, в рамках якого Верховний Суд власне як суд касаційної інстанції повинен (в межах підстав касаційного провадження) перевірити правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
З огляду на обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з оскарженням дій обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно підготовки і надання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Так, Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року по справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим Верховний Суд у справі № 440/6017/21 підтримав правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Колегія суддів звертає увагу, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось, а процесуальний закон не наділяє такими повноваженнями суд першої інстанції, в тому числі й Верховний Суд, при розгляді ним справи як зразкової.
Відсутність же правозастосовчої практики у певних категоріях справ і наявність неоднакового застосування судами першої та/або апеляційної інстанцій норм матеріального права, ухвалення цими судами різних і суперечливих судових рішень у спорах окремої категорії, без врахування уже сформованої правової позиції Верховного Суду, не зумовлюють автоматичного і безумовного прийняття Верховним Судом справи до провадження як зразкової, і не визначені процесуальним законом як обов'язкові підстави для відкриття провадження у зразковій справі.
Аналогічну правову позицію з приводу порушених у поданні питань було висловлено в ухвалі Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі №400/6132/20.
За таких обставин, колегія суддів КАС ВС констатує фактичне не доведення суб'єктом подання доцільності ухвалення зразкового рішення у цій категорії типових спорів у розрізі порушених ним питань, з огляду на існування з цього приводу актуальної правозастосовчої практики Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що у поданні про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової не міститься належних і обґрунтованих міркувань, які б свідчили про необхідність розв'язання існуючих або нових повторюваних та "хронічних" структурних юридичних проблем, що являють собою підґрунтя порушень прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, та зумовлювали б доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової.
За правилами частини шостої статті 290 КАС України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті, зокрема через значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення.
Оскільки у даному конкретному випадку зазначені у поданні підстави не зумовлюють доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової, тобто подання не відповідає вимогам частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті провадження належить відмовити.
Керуючись статтями 241, 248, 290 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі № 600/3364/22-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, за поданням судді Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюка О.В. про розгляд цієї справи як зразкової.
Матеріали адміністративної справи № 600/3364/22-а разом з поданням та доданими до нього документами повернути до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Т.Г. Стрелець
Судді: С.М. Чиркін
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа
Н.В. Коваленко