07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №300/2050/19
адміністративне провадження № К/990/23879/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М. перевіривши касаційну скаргу Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №300/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01 жовтня 2019 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 125 грн та витрати на банківську комісію в сумі 156,36 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 062,50 грн.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 вересня 2022 року (здано на пошту 29 серпня 2022 року).
13 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне та залишено без руху касаційну скаргу з наданням строку для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідних доказів на її обґрунтування.
На усунення недоліків касаційної скарги скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до касаційного суду відповідач вказує, що 10 березня 2021 року на електронну адресу Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшли файли, але виникла помилка при перевірці цих файлів. Вважає, що результати розгляду справи від 03 березня 2021 року на адресу відповідача не надходили чим позбавили можливості на оскарження постанови в касаційному порядку.
Відповідач також зазначає, що неодноразово звертався до суду із клопотанням щодо надання копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року.
Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», № 11681/85).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України», № 17160/06 та № 35548/06).
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена у відкритому судовому засіданні 03 березня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 29 серпня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС У України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Дослідивши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску вказаного строку, оскільки 10 березня 2021 року скаржник був обізнаний щодо наявності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, проте протягом тривалого часу чекав направлення йому його копії.
Доводи скаржника щодо неможливості оскаржити судове рішення апеляційної інстанції з дотриманням строків, визначених КАС України, лише з підстав порушення судом апеляційної інстанції обов'язку щодо своєчасного направлення копій судових рішень учасникам справи, суд оцінює критично, так як скаржником не надано належних доказів порушення апеляційним судом порядку вручення/надсилання оскаржуваної постанови (довідка суду, тощо).
Доданий до заяви лист Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року №10-09/1039/21/06 щодо направлення копії рішення суду не приймається до уваги, оскільки зі змісту листа вбачається, що судом надавалась інформація щодо направлення копії додаткової постанови суду від 28 квітня 2021 року.
Крім того, долучені до заяви копії листів на адреси суддів першої та апеляційної інстанцій не підтверджують дійсності таких звернень, оскільки не містять не штампів судів, ні доказів їх надсилання на адресу судів. Відтак суд не може розцінювати представлені скаржником докази як належні.
Маючи намір оскаржити постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду та незаперечність факту про обізнаність щодо наявності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, скаржник мав би недопустити тривалого зволікання (понад рік) з поданням касаційної скарги.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, лише за умови добросовісного користування учасником справи належними йому правами, в цьому випадку, доведення вчинення активних дій, в тому числі й щодо отримання судового рішення з метою його оскарження в строк, визначений частиною першою статті 329 КАС України, або наявність дійсно поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлений судом.
За таких обставин, колегією суддів визначає, що посилання скаржника, який є суб'єктом владних повноважень, на неотримання судового рішення апеляційної інстанції у цій справі не є безумовною підставою для поновлення йому пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки 10 березня 2021 року скаржник був обізнаний щодо наявності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції і своєю поведінкою не продемонстрував зацікавленість у отриманні в суді копії постанови апеляційного суду (у випадку неотримання поштового відправлення) та добросовісного використання процесуальних прав.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Водночас у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не наведено належних обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку, як і не надано належних доказів поважності причин пропуску такого строку.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку.
Станом на день постановлення цієї ухвали року інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 вересня 2022 року не надходило.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про поновлення строку на касаційне оскарження додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №300/2050/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №300/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко