"04" листопада 2022 р. Справа № 363/4306/20
04 листопада 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Чіркова Г.Є., при секретарі Коломієць О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,
встановив:
17 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про виселення.
30 грудня 2020 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області в справі відкрито загальне позовне провадження.
Проте позивачка та/або її представник в судові засідання призначені на 21 жовтня 2021 року, 26 січня 2022 року, 02 серпня 2022 року та 04 листопада 2022 року, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, повторно не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Як передбачено вимогами ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтю 44 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України в межах службових строків, передбачених ст. 210 ЦПК України, коли позивачка та/або її представник, повторно в судове засідання не прибули, зазначену позовну заяву слід залишити без розгляду.
При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивачки на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-211, 131, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 260 ЦПК України,
ухвалив:
позову заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя