Справа № 361/5752/22 провадження № 2-з/361/159/22
03.11.2022
«03» листопада 2022 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
№ 361/5752/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про визнання аліментів частково сплаченими,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання аліментів частково сплаченими.
Одночасно позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого листа № 2-5063/2010, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 14 червня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку за період з 01 березня 2015 року по 01 жовтня 2021 року, що здійснюється державним виконавцем у виконавчому провадженні № 69257041 від 17 червня 2022 року. Заява мотивована тим, що на виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 69257041 з виконання дубліката виконавчого листа № 2-5063/2010, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 14 червня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки, ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з 08 вересня 2010 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до розрахунку заборгованість по сплаті аліментів за період з вересня 2010 року по липень 2022 року становить - 287 472 грн. 90 коп. Із зазначеним розміром боргу позивач не погоджується, так як аліменти ним сплачувалися, у період з 2010 року по 2015 рік стягнення аліментів проводилося у рамках виконавчого провадження № 22516276 . У період з 01 березня 2015 року по 01 жовтня 2021 року стягнення аліментів не повинно проводитися, так як позивач, ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, відповідно позивач утримував свою доньку. При визначенні розрахунку заборгованості по аліментах державним виконавцем не було враховано, що позивач працював та отримував дохід, при цьому нарахування заборгованості проводилося відповідно до середньомісячної заробітної плати певного регіону. 23 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 22516276. На даний час у позивача є підстави вважати, що відповідач Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) може вчиняти незаконні дії щодо виконання виконавчого документу, що у подальшому може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі
№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2010 року, що набрало законної сили
23 жовтня 2010 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з 08 вересня 2010 року до досягнення дитиною повноліття також вирішено питання про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2022 року, видано дублікат виконавчого листа № 2-5063, виданого на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на дружину.
На виконанні у Броварському відділі державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 69257041 з виконання виконавчого листа № 2-5063/2010, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 14 червня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з 08 вересня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Позивачем заявлено вимоги про визнання аліментів частково сплаченими, тому захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 2-5063/2010 від 14 червня 2022 року не є співмірним із заявленими позивачем вимогами про визнання аліментів частково сплаченими.
Стаття 129-1 ЦПК України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого листа призведе до зупинення виконання судового рішення про стягнення аліментів, що набрало законної сили та відповідно порушить права неповнолітньої дитини на належне утримання від батька.
Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.
Враховуючи викладені обставини, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 260, 353 ЦПК України, .
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
№ 361/5752/22 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин