Справа № 420/6898/22
28 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.
За участі : секретаря Сідлецької А.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Павленко Р.А., представника відповідача Мазуркевича Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19 квітня 2022 року № 391 «Про покарання працівників батальйону №1 УПО в Одеській області» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, підставою якого послугував висновок Дисциплінарної комісії, затвердженої начальником УПО в Одеській області від 19.04. 2022 року;
- поновити позивача на роботі у службі в Національній поліції України на посаді поліцейського-водія роти реагування Б№1 Управління поліції охорони в Одеській області у званні сержанта поліції;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 25.04.2022 по день фактичного поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у ході проведення службового розслідування наслідками якої є зокрема оскаржуваний наказ «Про покарання працівників батальйону №1 УПО в Одеській області» відповідача від 19.04.2022 року №391, комісія прийшла до невірного висновку та застосувала жорсткий засіб дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, комісія особисто з ним не спілкувалась, не врахувала відсутність дисциплінарних стягнень, дисциплінарна комісія не визнала цю обставину такою, що пом'якшує відповідальність даного поліцейського, рішення було прийнято заочно, з наказом про звільнення ознайомлений не був, що суперечить нормам встановленими:
Конституцією України; Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 580-VIII); Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) (Внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" 3 метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану ВР України Закон от 15.03.2022 №2123-IX вступив у дію з 01.05.2022 р.); Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року №1179 (надалі - Правила етичної поведінки поліцейських) та іншими нормативно-правовими актами.
14.06.2022 року та 15.08.2022 року від Управління поліції охорони в Одеській області надійшли відзиви згідно яких вказується, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає такі вимоги незаконними та необґрунтованими з підстав того, що позивачем скоєний не одиничний дисциплінарний проступок, а одразу вчинено кілька дисциплінарних проступків. Пункт 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» відносить кайданки (засоби обмеження рухомості) до спеціальних засобів. При цьому, частина 6 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу. Однак, як було встановлено при проведенні службового розслідування, позивач стосовно застосування до громадянина ОСОБА_2 спеціальних засобів - кайданок ніякого рапорту або іншого письмового повідомлення своєму керівництву не подавав. По суті цей факт був прихований Позивачем від керівництва.
Представником відповідача зазначено, що Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (зареєстровано в Мінюсті України 11.01.2019 за №28/32999) затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Пунктом 5 розділу II зазначеної Інструкції передбачено: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становиша (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу». Між тим, ні за допомогою портативного відеореєстратора «BODYCAM», ні за допомогою відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі, не здійснювався відеозапис спілкування працівників наряду поліції охорони з громадянином ОСОБА_3 та застосування до вказаного громадянина спеціальних засобів (кайданок). Таким чином, Позивачем було порушено вимоги пункту 5 розділу II зазначеної Інструкції та скоєно тим самим дисциплінарний проступок.
Також представником відповідача у відзиві зазначено, що частина 3 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» визначає загальні правила застосування спеціальних засобів. Так, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 45 цього Закону кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; під час затримання особи; під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі. Під час службового розслідування не було встановлено підстав для застосування нарядом поліції охорони, до складу якого входив Позивач, відносно громадянина ОСОБА_3 спеціальних засобів - кайданок. Кайданки були застосовані до вказаного громадянина неправомірно. Слід зазначити, що у позовній заяві Позивач не наводить належних доводів на підтвердження правомірності застосування кайданок відносно вищевказаного громадянина і додержання позивачем та іншими членами наряду поліції охорони вимог частини 3 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, безпосередньо у позові зазначається, що після застосування кайданок наряд поліції охорони громадянина ОСОБА_3 до найближчого територіального органу поліції для з'ясування всіх обставин події не доставив, а просто відпустив. З огляду на це, пояснити таку поведінку поліцейських з точки зору додержання вимог законності та конституційних прав громадянина ОСОБА_3 не має жодної можливості.
Також відповідачем вказано на те, що з боку позивача мало місце невиконання Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Так, пункт 3 розділу IV вказаних Правил вимагає: «За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику». Пункти 4 і 5 розділу IV вказаних Правил передбачають наступне: «Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним. 3 метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості». Пункт 5 розділу 1 зазначених Правил вимагає, щоб поліцейський здійснював свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав та свобод людини; законності. Пункт 1 розділу II зазначених Правил вимагає, щоб під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати та не порушувати права і свободи людини. Однак, враховуючи всі обставини події 16.04.2022 року з громадянином ОСОБА_3 , з боку позивача на думку відповідача вбачається грубе порушення зазначених норм Правил етичної поведінки поліцейських.
Таким чином представник відповідача вказує на те, що оскаржуваний наказ від 19 квітня 2022 року № 391 «Про покарання працівників батальйону №1 УПО в Одеській області» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, підставою якого послугував висновок Дисциплінарної комісії, затвердженої начальником УПО в Одеській області від 19.04. 2022 року винесений законно та відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 30.05.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмовому провадженні).
Також вищенаведеною ухвалою суду зобов'язано відповідача надати до суду в строк для надання відзиву довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за два місяці, що передують місяцю його звільнення згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», а також відомості щодо вакантності посади яку займав ОСОБА_1 , а саме посада поліцейського-водія роти реагування Б№1 Управління поліції охорони в Одеській області.
Ухвалою суду від 29.07.2022 року судом вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 26.09.2022 року без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзив відповідача надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді поліцейського-водія взводу №1 роти реагування батальйону №1 Управління поліції охорони у звані сержанта поліції з 11.11.2016 року (т.1 а.с.29-32).
Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2022 року о 21:12 на телеграм каналі «Ху…я Одесса» (т.1 а.с.45) у мережі Інтернет було опубліковано матеріали, у яких зазначаються факти на нібито неправомірні дії працівників поліції батальйону №1 УПО в Одеській області які відбувалися 16.04.2022 року о 19:10 з нарядом реагування «Сандал-15» у складі сержантів поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на службовому автомобілі «Volkswagen polo» Д/з 18-55, а саме нарядом було затримано невідомого громадянина з метою перевірки документів та встановлення особи.
18.04.2022 року на підставі подання Одеського управління ДВБ НП України наказом Управління поліції охорони в Одеській області №390 «Про призначення та проведення службового розслідування» наказано призначити за вказаним вище фактом службове розслідування. Також наказано проведення службового розслідування здійснювати у формі письмового провадження та доручити дисциплінарній комісії у відповідному складі (т.1 а.с.35).
Надалі 19.04.2022 року начальником Управління головної інспекції ГУНП в Одеській області полковника поліції Капуляком направлено лист-повідомлення Начальнику УПО в Одеській області полковнику поліції Березневичу про те, що 18.04.2022 року о 23.30 до ГУНП в Одеській області надійшла інформація з відділення поліції №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області (ЄО №1279 від 18.04.2022 року) про отримання матеріалів з СПД №1 відділення поліції №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області (ЄО №1730 від 16.04.2022 року) щодо скарги громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 16.04.2022 року о 20.24 год. в районі вулиці Атаманюка в с. Крижанівка Лиманського району Одеської області його побили працівники поліції, які несли сслужбу на службовому автомобілі «Фольсваген поло», номерний знак НОМЕР_1 , вимагали та забрали грошові кошті в сумі 1200 грн. 17.04.2022 року гр.. ОСОБА_7 звернувся до травмопункту КНП «Консультативно-діагностичний центр №29» ОМР м. Одеса. ТА за результатами обстеження та надання медичної допомоги гр. ОСОБА_7 видана довідка №2574 від 17.04.2022 року, згідно якої у гр. ОСОБА_7 діагностовано: забої лівої лопатки, стегна, паху. Зібрані матеріали були направлені до ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для прийняття рішення згідно КПК України (т.1 а.с.36).
Начальником УПО в Одеській області полковником поліції Березневичем 19.04.2022 року направлено начальнику Департаменту поліції охорони Сергію Парфенюку інформаційну довідку про правопорушення або подію де зокрема зазначено, що:
«19.04.2022 о 10.40 до ЧЧ ВОАЗОРОП УПО в Одеській області надійшло повідомлення від командира Б№1 УПО в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_8 , про те, що на телеграмканалі «Ху...я Одесса», надійшла інформація, що наряд реагування здійснив неправомірні дії.
Попередньо встановлено, що наряд реагування «Сандал 15» у складі поліцейського-водія батальйону №1 Управління поліції охорони в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спеціальний жетон №0029464, посвідчення НОМЕР_2 , дійсне до 05.07.2022, в НПУ з 11.11.2016, в займаній посаді з 27.11.2017…» (т.1 а.с.39).
Позивачем 19.04.2022 року надано пояснення старшому інспектору із внутрішніх розслідувань ВКЗ УПО в Одеській області ст. лейтенанту поліції ОСОБА_9 яким підтверджено застосування кайданів до громадянина ОСОБА_7 (т.1 а.с.69-70).
За результатами проведення службового розслідування підготовлено висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій працівниками поліції охорони батальйону №1 від 19.03.2022 року (т.1 а.с.22-28).
У пункті 4 вищенаведеного висновку зазначено, що за грубе порушення вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII; п. 3 та 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1 та 3 п. 1 ст. 18 та п. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 розд. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 3 п.8 р. II Інструкції «Про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об'єктів», затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №577; п. 5 р. II Інструкції «Із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026; п.п. 3, 5 розділу III Інструкції «Щодо порядку зберігання, видачі, приймання та застосування портативних або встановлених на службових транспортних засобах відеореєстраторів, зберігання та видачі відеозаписів з таких пристроїв у системі поліції охорони», затвердженої наказом ДПО від 18.02.2021 №23, поліцейського-водія взводу №1 роти реагування батальйону №1 УПО в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0029464) звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
19.04.2022 року відповідачем прийнято наказ №391 «Про покарання працівників батальйону №1 УПО в Одеській області, яким згідно п.2 наказано за грубе порушення вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII; п. 3 та 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1 та 3 п. 1 ст. 18 та п. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 розд. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 3 п.8 р. II Інструкції «Про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об'єктів», затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №577; п. 5 р. II Інструкції «Із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026; п.п. 3, 5 розділу III Інструкції «Щодо порядку зберігання, видачі, приймання та застосування портативних або встановлених на службових транспортних засобах відеореєстраторів, зберігання та видачі відеозаписів з таких пристроїв у системі поліції охорони», затвердженої наказом ДПО від 18.02.2021 №23, поліцейського-водія взводу №1 роти реагування батальйону №1 УПО в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0029464) звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (т.1 а.с.17, 19-21).
19.04.2022 року листом №810/43/35/06-2022 Управління поліції охорони в Одеській області повідомлено ОСОБА_10 про те, що згідно наказу начальника Управління поліції охорони в Одеській області від 19.04.2022 року №84 о/с, на підставі наказу УПО в Одеській області від 19.04.2022 року №391 його звільнено 19 квітня 2022 року зі служби Національної поліції України за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (т.1 а.с.34).
Не погоджуючись з оскаржуваним наказом від 19.04.2022 року №391 «Про покарання працівників батальйону №1 УПО в Одеській області» та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України “Про Національну поліцію”.
Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію”, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що мали місце 16.04.2022 року за участю зокрема ОСОБА_1 , а також встановлення наявності чи відсутності в його діяннях складу дисциплінарного проступку наказом Управління поліції охорони в Одеській області №390 від 18.04.22 призначено службове розслідування.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку № 893 зазначено, що в наказі про призначення - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії -визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проект наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Також оцінюючи докази по справи зі застосуванням вище приведених норм права, суд доходить висновку, що службове розслідування було призначено у порядок, спосіб та в межах наданих повноважень відповідно до Дисциплінарного статуту.
Стосовно встановлених порушень суд встановив таке.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Так, пунктом 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліціїтехнічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобівфото- і кінозйомки, відеозапису», встановлено, що з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальноїполіцейської операції поліцейський зобов'язаний включити портативний відеореєстратор та вести безперервну відеозйомку ним до завершення виконання службових обов'язків та/абоспеціальної поліцейської операції, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейськогоособистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ тієї ж Інструкції під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Згідно з пунктом 2 розділу VІІ вказаної Інструкції, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора.
У свою чергу, в ході службового розслідування встановлено, що членами екіпажу «Сандал-15», у тому числі позивачем порушено вимоги цієї Інструкції та не здійснено безперервну відео зйомку всіх подій, які мали місце 16.04.2022 року.
Згідно вимог п.4.1 Функціональних обов'язків поліцейського-водія роти реагування батальйону №1 сержанта поліції (т.1 а.с.29-32), ОСОБА_1 повинен постійно застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, зокрема під час: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.
Також, як вбачається з матеріалів службового розслідування спростувати викладену в заяві гр. ОСОБА_2 інформацію не представилось можливим, оскільки вивченням вивантажених відеозаписів з карти пам'яті портативного відео реєстратору «BODYCAM» та автомобільного відео реєстратору встановлено, що відеозапис не вівся.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо спростування встановлених під час службового розслідування вказаних фактів.
Відповідно до вимог частини другої статті 29 Закону України «Про Національну поліцію», обраний поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Відповідно до вимог частин третьої - шостої статті 29 Закону України «Про Національну поліцію», обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України; обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам; застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди; обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.
Відповідно до вимог частини шостої статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Під час несення служби персонал поліції охорони згідно абз 9, п.п.3 п.8 р.II Інструкції «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об'єктів» затвердженою наказом від 07.07.2017 року №577 зобов'язаний зокрема забезпечувати особисту безпеку фізичних осіб, охорону об'єктів (майна) відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС, розпорядчих документів НПУ, а також організаційно-розпорядчих документів з питань заходів охорони. З цією метою, зокрема: у випадку виявлення на об'єкті (маршруті) охорони (патрулювання) ознак надзвичайних ситуацій (подій), позаштатних ситуацій, слідів проникнення (пошкодження огорожі, вікон, дверей, стін, даху, підлоги, замків, люків, печаток та пломб та інші сліди проникнення); вчинення в межах поста (маршруту) правопорушення, а також за необхідності відхилення від маршруту для вирішення службових завдань - невідкладно доповідати відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) для надання допомоги та виклику на місце події слідчо-оперативної групи ГУНП (ВП ГУНП) (далі - СОГ), діяти за їх вказівками.
Однак, суд встановив, що сержант поліції ОСОБА_1 керівника не повідомив про застосування до особи спеціального засобу.
Суд вказує на те, що розслідуванням встановлено, що поліцейський в супереч підстав застосування кайданок та інших засобів обмеження рухомості, визначених п. 3 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", провели незаконне їх застосування відносно гр. ОСОБА_2 .
Щодо тверджень позивача про те, що йому не було відомо про проведення службового розслідування, то це спростовується змістом його заяви до начальника Управління поліції охорони в Одеській області від 19.04.2022 року (т.1 а.с.78) де він зокрема зазначає, що його не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування. Водночас доказів того, що він звертався за ознайомленням з матеріалами службового розслідування до звільнення, матеріали справи не містять та позивачем до суду не надавались.
Доказів на спростування вищенаведеного позивачем до суду також не надано.
Відповідно до п.п. 1-2 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктом 3 цієї статті визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, серед іншого:
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
- берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Суд вважає, що поліцейський при здійсненні своїх професійних обов'язків зобов'язаний знати у тому числі і положення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису затверджених наказом МВС від 18.12.2018 № 1026.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно - правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як у службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Матеріалами службового розслідування встановлено, що позивачем при здійсненні своїх службових повноважень порушено вимоги Інструкції №1026 від 18.12.2018 року, Інструкції «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об'єктів» затвердженою наказом від 07.07.2017 року №577 та вимоги Закону України «Про національну поліцію».
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський повинен, серед іншого неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Таким чином, враховуючи те, що позивач, при виконанні своїх службових обов'язків порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та нормативно-правових актів, а саме: Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису затверджених наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Суд враховує, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладання і залежить від тяжкості проступку, обставин за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до виконання службових обов'язків рівня кваліфікації тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарного стягнення.
До вищенаведеного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 року по справі 815/2705/16.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач довів, та матеріалами справи підтверджено правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено та відсутні докази понесення відповідачем судових витрат пов'язаних з викликом свідків та призначення експертизи, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, жодні витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 07.11.2022 року.
Суддя Іванов Е.А.
.