Справа № 420/14515/22
07 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка О.С. від 22.09.2022 р. ВП № 63298404 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що штраф застосовано за невиконання вимог виконавчого листа № 420/5636/20, виданого 01.10.2020 р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі Довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 р. № 06-21/284/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 243043,75грн., починаючи з 19 лютого 2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. В той же час ГУ ПФУ в Одеській області виконало рішення у справі № 420/5636/20 в повному обсязі, адже провело відповідний перерахунок, а сума нарахованої доплати з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 1193562,72 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Вважає, що відповідачем не перевірено виконання рішення суду у повній мірі, що зумовило передчасне винесення постанови про накладення штрафу, адже виплата коштів стягувачу не залежить від ГУ ПФУ в Одеській області та буде проведена одразу після затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2022 рік. Вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою суду від 13.10.2022 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 27.10.2022 р. відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено на 07.11.2022 р. об 10:30 год., надано відповідачу строк для подачі відзиву до 31.03.2021 р.
04.11.2022 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що на виконанні у відділу перебуває виконавче провадження ВП № 63298404 з примусового виконання виконаного листа № 420/5636/20, виданого 01.10.2020 р. Одеським окружним адміністративним судом згідно якого УПФУ в Одеській області зобов'язано здійснити перерахунок та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді. Однак ГУ ПФУ в Одеській області виконано вказане судове рішення лише в частині перерахунку, проте не сплачено стягувачу кошти перерахунку, за що відповідно до вимог ст.ст.63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. Вказує на те, що відсутність коштів, яку позивач не підтверджує доказами, не є підставою для невиконання судового рішення. У зв'язку з викладеним, зазначає, що ігнорування вимог державного виконавця та умисне невиконання рішення суду без поважних є достатньою підставою для накладення штрафу на відповідача, тому рішення державного виконавця є законним та вчиненим відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
У судове засідання сторони не прибули, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 р. у справі №420/5636/20, визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з питань перерахунку пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 18.06.2020 р. № 858053; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі Довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 р. № 06-21/284/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 243043,75 грн., починаючи з 19 лютого 2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
01.10.2020 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/5636/20.
13.10.2020 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Щегловою Є.В. відкрито виконавче провадження № 63298404 з виконання виконавчого листа № 420/5636/20, виданого Одеським окружним адміністративним судом 01.10.2020 р. про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі Довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 р. № 06-21/284/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 243043,75 грн., починаючи з 19 лютого 2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відповідно до п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63298404 від 13.10.2020 р. боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 28.10.2020 р. № 1500-0410-5/83252 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 р. у справі № 420/5636/20 ОСОБА_1 17.09.2020 р. проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі Довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 р. № 06-21/284/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 243043,75 грн., починаючи з 19.02.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та надано копії відповідного перерахунку.
Крім того, відповідач зазначив, що нарахована доплата щомісячного грошового утримання за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. у сумі 1193562,72 грн. внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику та будуть виплачені після виділення відповідного фінансування. На підставі викладеного, відповідач просив закінчити виконавче провадження відповідно до ч.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
22.09.2022 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову ВП № 63298404 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання вимог виконавчого документа, накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до вимог ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч.4 ст.19 Закону № 1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону № 1404-VII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).
Згідно ч.1 ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З матеріалів справи слідує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 р. у справі № 420/5636/20 в частині проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі Довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 р. № 06-21/284/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 243043,75 грн., починаючи з 19.02.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, було виконано 17.09.2020 р., що підтверджується протоколом перерахунку від 17.09.2020 р. та розрахунком суми на доплату щомісячного грошового утримання судді у відставці. Отже, рішення суду в цій частині було виконано позивачем добровільно 17.09.2020 р., тобто ще до відкриття виконавчого провадження - 13.10.2020 р.
При цьому, судом встановлено, що сума боргу за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р., яка склала 1193562,72 грн., ОСОБА_1 не виплачена.
Водночас судом встановлено, що позивачем у листі від 28.10.2020 р. зазначено, що рішення у справі №420/5636/20 включено до відповідного реєстру для подальшого повного виконання рішення суду, а наявна заборгованість буде погашена після виділення коштів.
Суд звертає увагу, що на момент виникненням спірних відносин, а саме винесення постанови про накладення штрафу від 22.09.2022 р. ВП № 63298404, бюджет Пенсійного фонду на 2022 рік затверджений не був.
Таким чином, позивач у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконав всі залежні від нього дії для повного виконання вказаного рішення суду, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Суд зазначає, що в розумінні положень Закону №1404-VIII, поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення, тобто постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду може бути винесена за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.09.2019 р. у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 р. по справі № 686/22631/17, від 07.11.2019 р. по справі № 420/70/19, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Згідно ст.ст.23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
За змістом ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
З матеріалів справи видно, що пенсійним органом на виконання рішення суду у справі № 420/5636/20 було здійснено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі Довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 р. №06-21/284/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 243043,75 грн., починаючи з 19.02.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Суд звертає увагу, що на час розгляду справи у суді, постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 р. № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік, відповідно до якого за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат, з яких, зокрема, погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду Уряд передбачив 360 млн. грн.
Отже, питання виділення бюджетних коштів для виплати перерахованих пенсій та інших виплат по судовим рішенням, почало вирішуватись Урядом лише 14.10.2022 р., тобто, вже після виникнення спірних правовідносин та прийняття відповідачем оскарженої постанови.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати суми боргу за період з 18.02.2020 р. по 30.09.2020 р. в сумі 1193562,72 грн. через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відтак, позивачем вчинено всі необхідні дії для виконання рішення суду. Орган ПФУ у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконав всі необхідні дії для повного виконання вказаного рішення суду. Незважаючи на це, рішення суду не було виконано у повному обсязі з причин, що не залежали від волевиявлення та дій позивача, та були обумовлені залученням до його виконання інших суб'єктів та процедур.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2018 р. по справі № 405/3663/13-а, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що у спірних правовідносинах з'ясовував на виконання вказаних вище вимог ст.18 Закону № 1404-VIII причин, з яких не було перераховано стягувачу кошти, та не надав суду жодного допустимого та достовірного доказу щодо наявності коштів у позивача, як боржника відповідного виконавчого провадження, для повного виконання рішення суду, а саме безпосередньої виплати стягувачу коштів перерахованої суми грошового забезпечення судді у відставці.
Відсутність безпосередньої виплати з державного бюджету коштів судді у відставці не свідчить про очевидну винну в заявлених спірних правовідносинах бездіяльність позивача, як боржника, позаяк конкретні строки для такої виплати виконавчим документом не визначені. Отже, для вказаних правовідносин застосування штрафу не виконує спонукаючої, стимулюючої функції для боржника.
Враховуючи, наведене суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Одеській області за невиконання рішення суду від 22.09.2022 р. ВП № 63298404 є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач є суб'ктом владних повноважень і ним не понесено витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то вимоги ГУ ПФУ в Одеській області щодо стягнення з відповідача судових витрат є безпідставними.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65091, м.Одеса, вул.Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка О.С. від 22.09.2022 р. ВП № 63298404 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 105000000