07 листопада 2022 р. № 400/1810/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Широківської сільської ради Миколаївської області, вул. Шкільна, 1,Широке,Снігурівський район, Миколаївська область,57324,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка - ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Широківської сільської ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності, зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га на території Широківської сільської ради Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером: 4825785000:13:000:0001, згідно поданих графічних матеріалів).
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність оскільки не розглянув її клопотання на пленарному засіданні та не прийняв рішення відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України.
Відповідач відзив суду не надав.
Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
24.12.2021 представник позивачки звернувся до Широківської сільської ради Миколаївської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га на території Широківської сільської ради Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером: 4825785000:13:000:0001, згідно поданих графічних матеріалів).
03.02.2022 представник позивача отримав лист відповідача від 27.01.2022 №65, в якому зазначено, що клопотання позивача було винесено на сесію 26.01.2022, але при голосуванні проект рішення не набрав необхідної кількості голосів, в результаті чого рішення не було прийнято.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. “б” ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Крім того, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб'єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення сільської ради.
Відповідач доказів того, що клопотання позивачки від 24.12.2021 розглядалось на сесії сільської ради суду не надав.
В межах даного адміністративного спору позивачка звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб'єкт владних повноважень мав би прийняти управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.
Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі рішення, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, наданий відповідачем лист від 27.01.2022 не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, оскільки сільська рада відповідного рішення не приймала.
Таким чином, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України та іншими нормами законодавства, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання. Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 23.12.2021 по справі № 480/4737/19.
При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (із земельної ділянки з кадастровим номером: 4825785000:13:000:0001, згідно поданих графічних матеріалів), за клопотанням від 24.12.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки задоволенню не підлягають з огляду на таке:
Законом України № 2145-ІХ від 24.03.2022, який набрав чинності 07.04.2022 розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України доповнено п.27 відповідно до пп.5 якого передбачено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Указом Президента України введено воєнний стан в України з 24.02.2022, який затверджено Законом України № 2102 від 24.02.2022. Указом Президента України від 17.05.2022 продовжено дію воєнного часу до 23.08.2022, який затверджено Законом України №2263 від 22.05.2022, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 передбачено, що з 05 години 30 хвилин, в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 21.11.2022 року.
Відтак, в Україні триває воєнний час, під час дії якого Земельним Кодексом України забороняється надання дозволів на розроблення документації із землеустрою.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл задоволенню не підлягають.
Також позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду відповідно до ст.382 КАС України .
Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, оскільки в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою позивачу відмовлено та рішенням суду на нього не покладається жодного обов'язку.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду, що він розглянув клопотання позивача в установленому законом порядку, тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним вимогам, оскільки одна вимога задоволена, а в задоволенні другої відмовлено, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача половина сплаченого судового збору в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Широківської сільської ради Миколаївської області (вул. Шкільна, 1,Широке,Снігурівський район, Миколаївська область,57324 04377049) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Широківської сільської ради Миколаївської області (вул. Шкільна, 1, с.Широке, Снігурівський район, Миколаївська область, 57324, ідентифікаційний код 04377049) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24.12.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності.
3. В частині позовних вимог про зобов'язання Широківську сільську раду Миколаївської області (вул. Шкільна, 1, с.Широке, Снігурівський район, Миколаївська область, 57324, ідентифікаційний код 04377049) прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га на території Широківської сільської ради Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером: 4825785000:13:000:0001, згідно поданих графічних матеріалів) відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Широківської сільської ради Миколаївської області (вул. Шкільна, 1,Широке,Снігурівський район, Миколаївська область,57324 04377049) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість грн. 20коп), сплачений квитанцією № 7052-0467-7928-6576 від 08.02.2022.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко