07 листопада 2022 р. № 400/4031/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. заправилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016
про:визнання протиправним та скасування рішення,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №143250013020 від 26.07.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 12 березня 1993 року по 29 вересня 1999 року до страхового стажу та періоди роботи з 01 квітня 2003 року по 12 серпня 2013 року, з 03 серпня 2016 року по 30 червня 2018 року та з 01 липня 2021 року по 18 липня 2022 року до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до положень ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 19.07.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №143250013020 від 26.07.2022 року йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки його страховий стаж становить 34 років 02 місяці 15 днів, а пільговий стаж 05 років 11 місяць 15 днів. Дата з якої позивач матиме на пенсійну виплату 30.07.2023 року. Також зазначено, що пенсійним органом не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 12.03.1993 по 01.12.1993, оскільки в записі відсутній номер наказу про звільнення та з 04.12.1993 по 29.09.1999, оскільки в даному записі відсутній номер наказу про прийняття. Для зарахування даних періодів необхідно долучити уточнюючі довідки видані на підставі первинних документів. Позивач вважає, що долучені до заяви про призначення пенсії документи свідчать про достатність у нього страхового та пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме 18 років 4 місяці 19 днів. А тому, не погодившись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 09.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.
21.09.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема, у відзиві зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області не приймало оскаржуване рішення, а тому є неналежним відповідачем.
07.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (19.07.2022) позивач досяг 53 роки 11 місяців 15 днів. Страховий стаж становить 34 років 02 місяці 15 днів, а пільговий стаж 05 років 11 місяць 15 днів. Враховуючи вимоги пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія позивачу може бути призначена з 30.07.2023 року. Відсутні підстави для зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
19.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №143250013020 від 26.07.2022 року йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено, що страховий стаж становить 34 років 02 місяці 15 днів, а пільговий стаж 05 років 11 місяць 15 днів. Пенсійним органом не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 12.03.1993 по 01.12.1993, оскільки в трудовій книжці відсутній номер наказу про звільнення та з 04.12.1993 по 29.09.1999, оскільки в даному записі відсутній номер наказу про прийняття. Для зарахування даних періодів необхідно долучити уточнюючі довідки видані на підставі первинних документів. Дата з якої позивач матиме на пенсійну виплату 30.07.2023 року.
Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон).
Статтею 44 Закону, зокрема частиною 1, визначено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону).
Водночас постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді орга
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення пенсійного органу, зокрема, про відмову у призначенні пенсії має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням конкретних причин відмови, а такі причини, насамперед, мають бути зазначені у такому рішенні.
Так, судом установлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.07.2022 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Проте таке рішення є недостатньо обгрунтованим, адже у ньому наведено лише підстави незарахування до страхового стажу позивача періоди його роботи з 12.03.1993 по 01.12.1993, оскільки відсутній запис номера наказу про звільнення та з 04.12.1993 по 29.09.1999, оскільки в даному записі відсутній номер наказу про прийняття. При цьому у рішенні зазначено, що пільговий стаж позивача становить 05 років 11 місяць 15 днів, а страховий стаж - 34 років 02 місяці 15 днів. Водночас рішення не містить обгрунтування підстав незарахування до страхового та пільгового стажу інших періодів роботи заявника, що зазначені у трудовій книжці, а саме:
- з 01 квітня 2003 року до 09 лютого 2004 року у Миколаївському зведеному воєнізованому аварійно-рятувальному загоні постійної готовності МАРС на посаді командира загону;
- з 10 лютого 2004 року по 15 грудня 2005 року у Південному регіональномуспеціалізованому (воєнізованому) аварійно - рятувальному загоні на посаді командира;
- з 16 грудня 2005 року по 12 серпня 2013 року у Миколаївському ВГРЗ, який було перейменовано в Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно - рятувальний загін) Державної служби України з надзвичайних ситуацій: з 16 грудня 2005 року по 31 грудня 2006 року на посаді тимчасово виконуючогообов'язки командира, з 01 лютого 2006 року по 12 серпня 2013 року на посаді командира.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема й обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх о бставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відтак рішення пенсійного органу, що оскаржується, не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості.
Разом із тим у оскаржуваному рішенні зазначено, що пільговий стаж ОСОБА_1 , що зарахований пенсійним органом, складає 05 років 11 місяць 15 днів.
При цьому із наданого пенсійним органом розрахунку стажу заявника слідує, що до пільгового стажу позивача зараховано лише періоди його роботи: з 13.08.2013 по 02.02.2015, з 06.02.2015 по 02.08.2016, з 01.07.2018 по 12.12.2020, з 15.12.2020 по 17.12.2020, 20.12.2020 по 30.06.2021, що і складає зарахований відповідачем пільговий стаж - 5 років 11 місяць 15 днів.
Підстави незарахування до пільгового стажу заявника інших періодів його роботи рішення, не містить.
Водночас згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 у період з 01 квітня 2003 року до 09 лютого 2004 року працював у Миколаївському зведеному воєнізованому аварійно-рятувальному загоні постійної готовності МАРС на посаді командира загону; з 10 лютого 2004 року по 15 грудня 2005 року працюва у Південному регіональномуспеціалізованому (воєнізованому) аварійно - рятувальному загоні на посаді командира; з 16 грудня 2005 року по 12 серпня 2013 року працював у Миколаївському ВГРЗ, який було перейменовано в Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно - рятувальний загін) Державної служби України з надзвичайних ситуацій: з 16 грудня 2005 року по 31 грудня 2006 року на посаді тимчасово виконуючогообов'язки командира, з 01 лютого 2006 року по 12 серпня 2013 року на посаді командира, проте з невідомих причин такі періоди пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача.
Таким чином, відсутність у рішенні, що оскаржується, обгрунтування підстав незарахування до пільгового стажу позивача вищезазначених періодів, підтверджує висновок суду щодо необгрунтованості такого рішення.
Окрім того, як слідує із оскаржуваного рішення, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 12.03.1993 по 01.12.1993, оскільки в трудовій книжці відсутній номер наказу про звільнення та з 04.12.1993 по 29.09.1999, оскільки в даному записі відсутній номер наказу про прийняття. Для зарахування даних періодів необхідно долучити уточнюючі довідки видані на підставі первинних документів.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу підпунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Порядок ведення трудових книжок врегульовано однойменною Інструкцією, що затверджена наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 58).
Аналіз наведених положень дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що обов'язок ведення трудових книжок покладено на роботодавців, тому неналежне ведення таких не може позбавити працівника права на соціальний захист, зокрема й на отримання пенсійних виплат.
Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
Таким чином, доводи відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 12.03.1993 по 01.12.1993 та з 04.12.1993 по 29.09.1999, з підстав відсутності записів номера наказу про прийня та звільнення є безпідставними.
Слід зазначити, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставність незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 12.03.1993 по 01.12.1993 та з 04.12.1993 по 29.09.1999, тому оскаржуване рішення є протиправним.
За наведених вище обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №143250013020 від 26.07.2022 року належить скасувати.
Разом із тим суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, приймаючи рішення №143250013020 від 26.07.2022 року, не надало оцінку підставам незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи позивача (про які йдеться вище), обмежившись лише зазначенням кількості зарахованих років страхового та пільгового стажу.
Наявний в матеріалах справи розрахунок страхового стажу з урахуванням перетину періодів, які зроблені відповідачем, є суперечливими.
В той же час обчислення страхового стажу належить до виключної компетенції пенсійного органу.
За таких обставин суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про призначення пенсії позивачу, адже завданням суду є здійснення контролю за правомірністю рішення суб'єкта владних повноважень, а не первинний його розгляд.
Тому з метою захисту порушених прав та інтересів позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.07.2022 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Відповідно до частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 992,40 гривень, а тому на його користь слід стягнути 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 242 - 246, 263, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №143250013020 від 26.07.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.07.2022 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 496,20 грн., сплаченого за квитанцією від 05.09.2022 р. № 4739-9804-7581-9234.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар