Постанова від 28.10.2022 по справі 463/6716/19

Справа № 463/6716/19 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/811/4028/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Повного товариства «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року у справі за позовом Повного товариства «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Повне товариство «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 16700 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що наказом №21/02-1 від 05 березня 2018 року ОСОБА_1 прийнята на посаду експерта-оцінювача з 06 березня 2018 року і цього дня з нею було укладено договір №6/03-001 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з пунктом 1.3 якого, ОСОБА_1 взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй Ломбардом матеріальних цінностей.

При проведенні інвентаризації 23 квітня 2018 року та передачі зміни експертом ОСОБА_1 було виявлено специфікацію до договору №00000041 від 29 березня 2018 року, який занесений у програму 1С, але не відображений у касових документах. В процесі апробування виробу було виявлено, що всередині виробу запаяна пластина недорогоцінного металу: загальна вага золота 3,5 грам, вага недорогоцінного металу 17,95 грам. Також при проведенні інвентаризації у касі була виявлена нестача коштів на суму 16700 грн. При перевірці договору №00000041 від 29 березня 2018 року в програмі 1С з'ясувалось, що працівник некоректно заповнила картку клієнта, зокрема, не було здійснено ідентифікації особи, неправильно вказаний ІПН позичальника, не зроблено фото клієнта та його паспорта, ксерокопія паспорта відсутня. Вказані обставини підтверджуються інвентаризаційною відомістю фінансових кредитів на дату - 23.04.2018 року, актом інвентаризації №К-В1-26 наявності грошових коштів від 23.04.2018 року та додатком №1 до акту, специфікацією до договору №00000041 від 29.03.2018 року та фото скріншоту екрану з програми 1С. Від підписання документів, складених за результатами інвентаризації, ОСОБА_1 відмовилась.

Позивач зазначає, що експертом-оцінювачем ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків грубо порушено вимоги посадової інструкції та названого вище договору про повну матеріальну відповідальність, чим заподіяно товариству матеріальної шкоди в розмірі 16700 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено за спливом позовної давності.

Рішення суду оскаржив позивач, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Зазначає, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходилась справа №464/3741/18 за позовом ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія» про припинення трудового договору, зобов'язання внести запис у трудову книжку, виплату заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку, в якій 04 жовтня 2018 року товариство подало зустрічний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16700 грн., однак, в подальшому, 26 лютого 2019 року, судом повернуто зустрічний позов.

Апелянт вважає, що названими вище діями товариство перервало перебіг позовної давності, який, на його переконання, необхідно обраховувати з моменту повернення зустрічного позову, тому строк позовної давності не пропущено.

Зазначає, що судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, не надано належної правової оцінки його доводам у заяві про поновлення строку позовної давності.

Звертає увагу, що безпідставне повернення зустрічного позову у справі №464/3741/18 через 4,5 місяці з моменту його подання без винесення ухвали суду, що позбавило товариство можливості оскаржити таку процесуальну дію суду у встановленому законом порядку, є, власне, тими поважними причинами, які об'єктивно перешкоджали та створювали труднощі для своєчасного звернення позивача до суду з даним позовом, тому безпідставно не були враховані судом першої інстанції при вирішенні питання позовної давності.

02 червня 2022 року від відповідачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує доводи та вимоги апелянта.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.10.2022 року, є дата складення повного судового рішення - 28.10.2022 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 06 березня 2018 року, згідно з наказом №21/02-1 від 05 березня 2018 року, ОСОБА_1 була прийнята на посаду експерта-оцінювача на основне місце роботи на повний робочий день з окладом, згідно штатного розпису.

Відповідно до посадової інструкції експерта-оцінювача ломбарду, затвердженої 06 березня 2018 року директором Повного товариства «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія», з якою відповідач ОСОБА_1 ознайомлена під розписку, остання: «проводить операції з оцінки, прийому та видачі цінностей, прийнятих в ломбард згідно «договору застави»; проводить операції по видачі та прийому грошових коштів згідно «договору про надання фінансового кредиту» з обов'язковим додержанням заходів, які забезпечують їх зберігання; забезпечує суворе додержання касової дисципліни; забезпечує якісне ведення обліку та звітності по грошових коштах ломбарду; забезпечує якісне ведення обліку та звітності по матеріальних цінностях, прийнятих в ломбард під заставу» (Розділ II).

Експерт-оцінювач повинен знати: «положення, інструкції, нормативні та інші керівні матеріали щодо ведення касових операцій; форми касових документів; правила приймання, видавання, обліку і зберігання грошових сум; порядок оформлення прибуткових і видаткових документів; ліміти залишків касової книги, складання касової звітності» (п. 4 Розділу І).

Експерт оцінювач несе повну матеріальну відповідальність: «згідно умов договору про повну матеріальну відповідальність за майно та довірені йому матеріальні цінності; за належне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю; за порушення нормативних документів, виданих по товариству» (Розділ IV).

Згідно з пунктом 1.3 договору №6/03-001 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 06 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Повним товариством «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія», працівник, що займає посаду експерта-оцінювача і виконує роботу, безпосередньо пов'язану з прийманням під заставу брухту виробів з дорогоцінних металів та інших цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому ломбардом матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним, зобов'язується, зокрема, дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або інших цілей матеріальних цінностей ломбарду і вживати заходів для попередження збитків; своєчасно повідомляти керівництво ломбарду про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Також договором передбачено, що у випадку незабезпечення з вини працівника ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків, завданих ломбарду, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства України».

При проведенні інвентаризації у Повному товаристві «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія» (відділення №1 за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 81) 23 квітня 2018 року та передачі зміни експертом Мацелюх М.І., було виявлено специфікацію до договору №00000041 від 29 березня 2018 року, який був занесений у програму 1С, але не був відображений у касових документах.

В процесі апробування виробу було виявлено, що всередині виробу запаяна пластина недорогоцінного металу: загальна вага золота 3,5 грам, вага недорогоцінного металу 17,95 грам, (фото виробу додається). Також при проведенні інвентаризації у касі була виявлена нестача коштів на суму 16700 грн.

При перевірці договору №00000041 від 29 березня 2018 року в програмі 1С з'ясувалось, що працівник некоректно заповнила картку клієнта, зокрема, не було здійснено ідентифікації особи, неправильно вказаний ІПН позичальника, не зроблено фото клієнта та його паспорта, ксерокопія паспорта також відсутня.

Вказані обставини підтверджуються інвентаризаційною відомістю фінансових кредитів на дату - 23.04.2018 року, актом інвентаризації №К-В1-26 наявності грошових коштів від 23 квітня 2018 року та додатком №1 до акту, специфікацією до договору №00000041 від 29.03.2018 року та фото скріншоту екрану з програми 1С.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що експертом-оцінювачем ОСОБА_1 грубо порушено вимоги названої вище посадової інструкції експерта-оцінювача ломбарду та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, чим заподіяно товариству матеріальну шкоду в розмірі 16700 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідачкою, однак, відмовив у задоволенні позову, застосувавши наслідки спливу позовної давності, про що було заявлено стороною відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 ЦК).

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За положеннями статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК).

Частиною третьою статті 233 КЗпП України передбачено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як роз'яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.

Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.

Судом встановлено, що про порушення своїх прав позивач довідався 23 квітня 2018 року, в результаті виявлення факту заподіяння відповідачкою матеріальної шкоди, однак, із вказаним позовом позивач звернувся до суду 09 серпня 2019 року, тобто поза межами річного строку позовної давності.

Та обставина, що позивач раніше пред'являв вимогу до відповідачки про відшкодування шкоди, шляхом подання зустрічного позову у справі №464/3741/18, який не був прийнятий судом до розгляду та повернутий позивачу, в силу наведених вище вимог закону не свідчить про переривання перебігу строку позовної давності, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, і причин, які б можна було визнати поважними, ним не наведено.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали на підтвердження своїх вимог та заперечень, дійшов правильних висновків по суті вирішення спору, не допустивши порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Ізілон» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізілон» і Компанія» залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 28 жовтня 2022 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич

Попередній документ
107144900
Наступний документ
107144902
Інформація про рішення:
№ рішення: 107144901
№ справи: 463/6716/19
Дата рішення: 28.10.2022
Дата публікації: 09.11.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.11.2020)
Дата надходження: 18.03.2020
Розклад засідань:
13.02.2020 09:30 Личаківський районний суд м.Львова
22.04.2020 16:00 Личаківський районний суд м.Львова
10.06.2020 16:00 Личаківський районний суд м.Львова
12.11.2020 10:00 Личаківський районний суд м.Львова
22.12.2020 16:30 Личаківський районний суд м.Львова
11.02.2021 09:30 Личаківський районний суд м.Львова
26.04.2021 11:00 Личаківський районний суд м.Львова
03.06.2021 09:30 Личаківський районний суд м.Львова
17.08.2021 14:30 Личаківський районний суд м.Львова
16.09.2021 16:00 Личаківський районний суд м.Львова
18.10.2022 15:30 Львівський апеляційний суд