04.11.2022 Справа №607/15607/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12022211040001360 від 11 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, українки, громадянки України, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі у ОСОБА_4 , яка будучи раніше судимою за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
Реалізуючи свій злочинний умисел, при невстановлених слідством обставинах, місці та часі, ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, незаконно придбала 31 (тридцять один) згорток обмотаний клейкою стрічкою типу «ізолента» жовтого кольору, 20 (двадцять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» чорного кольору та 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» білого кольору, в яких містилися прозорі безбарвні полімерні пакетики на «зіп» застібку із речовинами невідомого походження, серед яких була особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), які остання зберігала при собі з метою збуту.
Надалі, 11.09.2022 близько 14:04 год. працівником Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на території кооперативу «Текстильник», що за адресою: вул. Спортивна, 5, м. Тернопіль, було виявлено ОСОБА_4 , яка у цей момент незаконно зберігала при собі з метою подальшого збуту згортки із невідомою кристалоподібною речовиною білого кольору.
В подальшому, 11.09.2022 близько 16:17 год. під час проведення огляду місця події на території кооперативу «Текстильник», що за адресою: вул. Спортивна, 5, м. Тернопіль, працівниками поліції у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено добровільно видані нею 30 (тридцять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» жовтого кольору, 20 (двадцять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» чорного кольору та 5 (п'ять) згортків обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента» білого кольору, в яких містилися прозорі безбарвні полімерні пакетики на «зіп» застібку із речовинами невідомого походження та 1 (один) згорток обмотаний клейкою стрічкою типу «ізолента» жовтого кольору, в якому містився PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, які ОСОБА_4 зберігала при собі з метою збуту на території м. Тернополя за допомогою так званих «закладок».
Згідно ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку № 2, Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000, PVP (1-фелін-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг якого заборонено.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбані, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2022 у справі № 607/12212/22 відносно підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 156 000 гривень, терміном до 23:59 год. 09.11.2022.
Метою продовження застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 3 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами продовження застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, якому притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що свідчить про те, що перебуваючи на волі вона може продовжувати свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену її суспільну небезпеку як особи.
Зважаючи на санкцію статті з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
Прийняття згаданого рішення вмотивовано тим, що для остаточної правової оцінки дій та беззаперечного доведення вини підозрюваної ОСОБА_4 необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження висновки незавершених судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, проведення яких доручено експертам Тернопільського НДЕКЦ МВС України, а також виконати інші процесуальні дії, у проведенні яких виникне необхідність.
Так, на даний час експертами Тернопільським НДЕКЦ МВС України виконується шість судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, завершення яких заплановано на грудень 2022 року, що унеможливлює прийняття відповідного процесуального рішення за результатами досудового розслідування у двомісячний строк.
Виконання зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідні для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів.
Провести вказані процесуальні дії у передбачений законом строк було неможливо у зв'язку із складністю кримінального провадження, а саме необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень, великою складністю проведення досліджень під час виконання експертиз за наданими матеріалами та вилученими речовинами, а також їх багато об'єктивністю.
Проведення цих слідчих дій та експертних досліджень має вагоме значення для встановлення всіх обставин у кримінальному провадженні забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, а також для збирання додаткових доказів.
Беручи до уваги вищенаведене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та виконання нею процесуальних рішень, запобіганню можливому переховуванню підозрюваної від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчиненню іншого кримінального правопорушення та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а тому, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_4 , яка брала участь у судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції, підтримала доводи захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу додатково мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040001360 від 11.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11.09.2022 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.09.2022 у справі № 607/12212/22 застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 156 000 гривень, терміном до 23:59 год. 09.11.2022.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 11.09.2022 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.09.2022, який був запрошений в статусі понятого під час проведення огляду місця події 11.09.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.09.2022, який був запрошений в статусі понятого під час проведення огляду місця події 11.09.2022;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.09.2022;
- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 11.09.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.09.2022, який під час оперативного відпрацювання на території м. Тернополя на предмет осіб, які здійснюють збут наркотичних речовин, було виявлено ОСОБА_4 , яка при спілкування повідомила, що має при собі заборонені речі, а саме психотропні речовини;
- протоколом огляду мобільного телефону від 12.09.2022;
- висновком експерта за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-22/8689-НЗПРАП від 12.09.2022, згідно якого надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 12.09.2022;
- висновком експерта за результатами комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/120-22/9311-КТ від 14.10.2022;
- іншими матеріали та документи кримінального провадження у їх сукупності.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а саме, лише посилання на оскарження повідомлення про підозру не свідчить про її необґрунтованість.
У зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у слідчого виникла необхідність у його продовженні, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України, які описані в ухвалі суду від 13.09.2022 про його застосування, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя вважає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, на даний час ризики, які встановлені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2022 року про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати й надалі та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_4 під вартою.
Як вбачається зі змісту вказаної ухвали при застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважав, що існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування;
Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, при оцінці якого слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
Крім цього, існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення стверджується тим, що остання підозрюється у свідомому придбані, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, має на утриманні дитину, що дає підстави вважати високою ймовірність вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень чи продовження злочинної діяльності, з метою забезпечити себе матеріально, у випадку застосування до неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Втім, за наведених вище обставин, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження ОСОБА_4 злочинної діяльності, навіть у разі перебування його під цілодобовим домашнім арештом.
Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на увагу не заслуговують, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної ОСОБА_4 менш суворих запобіжних заходів, не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання нею покладених обов'язків.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваної ОСОБА_4 на свободу.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо зменшення обсягу заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено. Так, підозрюваною та її захисником не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що у підозрюваної слабкі соціальні зв'язки, оскільки ОСОБА_4 неодружена та жодні особи на її утриманні не перебувають, а також, відсутність у неї офіційного місця роботи та відсутність доказів про негативний стан здоров'я підозрюваної, який би унеможливлював її перебування в умовах СІЗО. Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання її винною, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження висновки незавершених судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, проведення яких доручено експертам Тернопільського НДЕКЦ МВС України, а також виконати інші процесуальні дії, у проведенні яких виникне необхідність.
Так, на даний час експертами Тернопільським НДЕКЦ МВС України виконується шість судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, завершення яких заплановано на грудень 2022 року, що унеможливлює прийняття відповідного процесуального рішення за результатами досудового розслідування у двомісячний строк.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.11.2022 у справі № 607/15611/22 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022211040001360 від 11 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, продовжено до чотирьох місяців.
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може бути продовжений в межах досудового розслідування на запропонований прокурором строк. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Крім цього, клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). У свою чергу при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Отже, застава (як альтернатива триманню під вартою) є складовою запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтованість її розміру (як еквіваленту триманню під вартою) підлягає перевірці щоразу при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, ухвалою слідчого судді від 13.09.2022 ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 156 000,00 грн. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , її матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави.
При цьому, такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваної, однак водночас є суттєвим для її майнового стану та небажаним для втрати, а відтак, дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12022211040001360 від 11 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слід задовольнити частково та продовжити на 52 (п'ятдесят два) дні строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави у розмірі шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 156 000,00 грн (сто п'ятдесят шість тисяч гривень), відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2022 року.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12022211040001360 від 11 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити на 52 (п'ятдесят два) дні строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави у розмірі шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 156 000,00 грн (сто п'ятдесят шість тисяч гривень), відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2022 року.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 25 грудня 2022 року.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваної про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали слідчого судді оголошений 07 листопада 2022 року о 09 год. 00 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1