Справа № 606/258/22
01 листопада 2022 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Теребовлянської міської радипро визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, у якому просила визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 14.02.2020. До Теребовлянського районного суду Тернопільської області нею було подано позовну заяву про розірвання шлюбу. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 .
Дитина ОСОБА_3 проживає постійно з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені всі умови для її розвитку та виховання. Батько проживає окремо. Враховуючи вказане, ОСОБА_1 просить визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю, що буде відповідати повному і гармонійному розвитку дитини. Просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.02.2022 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.05.2022 зобов'язано орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради надати суду висновок щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.07.2022 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради.
Ухвалою суду від 08.09.2022 закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Грицак А.М. в судове засідання не з'явились, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи та ухвалення рішення за відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою його місця реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення про його виклик на сайті суду, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив. Тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.
Представник органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступні обставини.
14.02.2020 Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис № 13 (а.с.8).
У шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 03.03.2020 Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №46 (а.с.9).
Згідно довідки, виданої 28.12.2021 Теребовлянською міською радою Тернопільської області, ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 , та має наступний склад сім'ї: мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; брат - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , баба- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Органом опіки та піклування Теребовлянської міської ради надано Висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 28.06.2022 №156.
Зі змісту вказаного висновку слідує, що мати в процесі розлучення з батьком дитини ОСОБА_2 , з яким перебуває в шлюбі з 14.02.2020. ОСОБА_1 проживає та зареєстрована разом зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 має самостійний дохід - отримує державну щомісячну допомогу при народженні дитини. ОСОБА_2 за адресою реєстрації на даний час не проживає, зі слів ОСОБА_1 перебуває у Польщі, зв'язок з дитиною підтримує, іноді фінансово допомагає.
Мати, баба та прабаба по материній лінії створюють належні умови проживання малолітньої дитини. Мати дитини справляється з виконанням батьківських обов'язків, батьківський потенціал належний, потреби дитини задовольняються повністю.
Враховуючи все вищевказане, орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.64-65).
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У відповідності із вимогами статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно частин першої, другої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно вимог статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
У відповідності із частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно зі статтею 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Частиною четвертою статті 29 ЦК України, визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 404/3499/17.
Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд звертає увагу, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01.07.2017 у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 визначено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Приймаючи рішення щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 суд враховує висновок Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради, у якому визнано за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суд вважає вказаний висновок об'єктивним, обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.
Таким чином, оцінюючи матеріали справи, приймаючи до уваги вік дитини, суд приходить до висновку, що проживання дитини ОСОБА_3 з матір'ю, відповідає принципу «найкращих інтересів дитини» та забезпечить її права на належне утримання, виховання, лікування, розвиток, оздоровлення та безпеку, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4,12, 131,247,265,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Теребовлянської міської радипро визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 104а, місто Теребовля, Тернопільська область, ЄДРПОУ 04058456;
Повний текст рішення суду складено 07.11.2022.
Суддя А.В.Мельник