Справа № 138/2082/22
Провадження № 33/801/887/2022
Категорія: 290
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Сопрун В. В.
02 листопада 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук О.А.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Грушковського В.Ю.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, працюючої директором Будинку школярів м. Могилів-Подільський, тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 вересня 2022 року,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Будинку школярів Могилів-Подільський, Вінницької області, являючись відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, 23.11.2020 при винесенні та підписанні наказу №25 від 23.11.2020 «Про довантаження ОСОБА_1 0,5 ставки акомпаніатора», призначивши себе на посаду акомпаніатора Будинку школярів на 0,5 ставки, не повідомила не пізніше наступного робочого дня (24.11.2020) засновника, про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між її приватним інтересом, оскільки зацікавлена призначити себе на 0,5 ставки на посаду акомпаніатора та її представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановленому законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Крім цього, директор Будинку школярів м. Могилів-Подільський, ОСОБА_1 , являючись відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», 23.11.2020 при винесенні та підписанні наказу №25 від 23.11.2020 «Про довантаження ОСОБА_1 0,5 ставки акомпаніатора», призначивши себе на посаду акомпаніатора Будинку школярів на 0,5 ставки, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між її приватним інтересом, оскільки вона зацікавлена призначити себе на 0,5 ставки на посаду акомпаніатора, та її представницькими повноваженнями на посаді директора, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, тобто - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Також, директор Будинку школярів м. Могилів-Подільський ОСОБА_1 , являючись відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, 04.01.2021 при винесенні та підписанні наказу №4 від 04.01.2021 «Про встановлення надбавки за престижність педагогічним працівникам», встановлюючи, крім інших педпрацівників і собі, надбавку за престижність праці в розмірі 20% посадового окладу, не повідомила не пізніше наступного робочого дня (05.01.2021) засновника про виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між її приватним інтересом, який обумовлений встановленням собі надбавки за престижність праці в розмірі 20% посадового окладу та її представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановленому законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Крім цього, директор Будинку школярів м. Могилів-Подільський, ОСОБА_1 , являючись відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», 04.01.2021 при винесенні та підписанні наказу №4 від 04.01.2021 «Про встановлення надбавки за престижність педагогічним працівникам», встановлюючи, крім інших педпрацівників і собі, надбавку за престижність праці в розмірі 20% посадового окладу, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між її приватним інтересом, який обумовлений встановленням собі надбавки за престижність праці в розмірі 20% посадового окладу та її представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП, тобто - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
На прийняте судом рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Посилається на те, що постанова суду є незаконною, оскільки винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню. Вказує що, судом не враховано ряд грубих порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що судом першої інстанції не конкретизовано, яким чином її приватний інтерес щодо видання наказів №25 від 23 листопада 2020 року та №4 від 04.01.2021 року по будинку школярів у м. Могилів-Подільський, суперечить службовим повноваженням і реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Стверджує, що зміст виданих наказів відноситься до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-УІІ. Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Також стверджує, що судом першої інстанції не конкретизовано, яким же чином її приватний інтерес щодо видання і підписання наказів, суперечить службовим повноваженням і реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи підтримала апеляційну скаргу просила задовольнити, крім того вказала що наказ №25 від 23 листопада 2020 року відповідає діючому законодавству, а саме: ч.1,ч.2 ст.22 Закону України «Про позашкільну освіту», Постанові КМ України від 14.06.2000 року №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників». Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників мистецьких шкіл становить 18 навчальних годин на тиждень. Відповідно до п.91 « Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року №102, передбачено, що керівні працівники закладів освіти, керівники фізичного виховання центрів допризовної підготовки можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). Вважає, що як керівник закладу позашкільної освіти, мала право займатись викладацькою діяльністю, вести гуртки у цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень. Видання цього наказу яким вона себе призначила на посаду акомпаніатора (0,5 ставки) не створило ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів. Крім того, дія ст.25 Закону України «Про запобігання корупції» не розповсюджується на викладацьку діяльність, якою є акомпаніаторство у закладі позашкільної роботи. Що стосується наказу від 04.01.2021 року, то з нього не вбачається встановлення надбавки акомпаніатору ОСОБА_1 , оскільки її прізвище в наказі не вказано. Бухгалтерія управління освіти нарахувала надбавку ОСОБА_1 як керівнику закладу. Керівникам навчальних закладів надбавки і доплати видає начальник управління освіти. Надбавка їй оплачувалась не на підставі наказу від 04.01.2021 року №4, а на підставі наказу управління освіти. Зазначила, що в її діях відсутній склад правопорушень, зазначених в протоколах, як і дії умисно з корисливих мотивів та в особистих інтересах.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні зазначеним в протоколах про адміністративне правопорушення, Порушень при встановленні обставин даних правопорушень та при їх фіксації, як і при подальшому розгляді адміністративних матеріалів в суді допущено не було, а доводи апелянта є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та прокурора Грушковського В.Ю., перевіривши матеріали справи та надані докази в межах доводів апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався та прийшов до помилкового висновку про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище правопорушень.
Цілком обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами адміністративної справи, вбачаються апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не враховано ряд порушень ст. 257 КУпАП.
Так в порушення вимог ст. 257 КУпАП особою, що складала протоколи - начальником 1 сектору УСР у Вінницькій області капітаном поліції Шмалинюком О.П. після складання даних протоколів 19 серпня 2022 року не було надіслано повідомлення до управління освіти Могилів-Подільської міської ради про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено. Доказів такого направлення до матеріалів справи не додано та не надано в ході судового розгляду справи.
При цьому належних та допустимих доказів того, що проекти протоколів №230,231,232,233 погоджено з прокуратурою згідно спільного наказу Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства доходів і зборів України від 22 квітня 2013 року № 52/394/172/71/268/60 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень» та відповідно до вимог ст. 250 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, що викликає сумнів в достовірності вказаного погодження за його змістом. Крім того, відсутній підпис прокурора в інформаційних картках форми 2-К, затверджених вищевказаним наказом.
Дані обставини свідчать про істотні процесуальні та процедурні порушення, допущені при складанні та затвердженні протоколів, що в свою чергу свідчить про істотні порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та з огляду на істотність наслідків притягнення до відповідальності для вказаної особи, вимагає недопущення спрощеного підходу в застосуванні зазначених вище норм КУпАП.
Однак на зазначені обставини, суд першої інстанції, належної уваги не звернув, питання про повернення протоколів до органу, що їх складав, в тому числі і у відповідності до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначених в листі від 22.05.2017 р. у № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, не вирішив, та не приділив вказаним обставинам належної уваги при встановленні обставин правопорушень та ухваленні рішення по суті.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права
Що стосується рішення суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП по суті, то слід зазначити, що з вказаним рішенням апеляційний суд також не може погодитися з огляду на наступне.
Так відповідно до ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП порушенням вимог щодо повідомлення керівника про конфлікт інтересів є неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках передбачених законом про наявність конфлікту інтересів, а також вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Приймаючи відповідне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. ст. 28, 29 даного Закону при виконанні обов'язків директора будинку школярів м. Могилів-Подільського, не повідомила свого безпосереднього керівника про виникнення реального конфлікту інтересів та прийняла відповідне рішення (видала накази №25 від 23 листопада 2020 року та №4 від 04.01.2021 року) в умовах даного реального конфлікту.
Так відповідно до ч.1 ст.28 розділу 5 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов'язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти непізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі-Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У відповідності до п.11 ч.1 ст.61 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до ч.1 ст.1 зазначеного Закону, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до ст. 172-7 КУпАП.
За змістом зазначеної статті Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 172-7 КУпАП суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначено на посаду директора Будинку школярів з 1 серпня 2003 року в порядку переводу з посади вчительки музики СЗШ №5, відповідно до наказу №57-к від 26.02.2003 року.
Відповідно до розділу 1 Статуту, Будинок школярів є юридичною особою, має власну печатку, рахунки в установах банків і діє на підставі Статуту, а також користується іншими правами та обов'язками юридичної особи. Установа є комунальною власністю міської ради.
Відповідно до постанови КМУ від 23 березня 2011 р.№373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів» з 1 січня 2018 року надбавка в розмірі 20% встановлюється керівникам шкіл, їх заступникам, посади, яких віднесено до посад педагогічних працівників,, вчителям таких шкіл. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу у межах фонду оплати праці.
Як директор Будинку школярів ОСОБА_1 було винесено два накази№25 від 23 листопада 2020 року та №4 від 04.01.2021 року по будинку школярів у м. Могилів-Подільський.
Згідно пояснень ОСОБА_1 наказ №25 від 23 листопада 2020 року відповідає діючому законодавству, а саме: ч.1,ч.2 ст.22 Закону України «Про позашкільну освіту», Постанові КМ України від 14.06.2000 року №963 «Про затвердженн6я переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників». Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників мистецьких шкіл становить 18 навчальних годин на тиждень. Відповідно до п.91 « Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року №102, передбачено, що керівні працівники закладів освіти, керівники фізичного виховання центрів допризовної підготовки можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). Вважає, що як керівник закладу позашкільної освіти, мала право займатись викладацькою діяльністю, вести гуртки у цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень. Видання цього наказу яким вона себе призначила на посаду акомпаніатора (0,5 ставки) не створило ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів. Крім того, дія ст.25 Закону України «Про запобігання корупції» не розповсюджується на викладацьку діяльність, якою є акомпаніаторство у закладі позашкільної роботи. Що стосується наказу від 04.01.2021 року, то з нього не вбачається встановлення надбавки акомпаніатору ОСОБА_1 , оскільки її прізвище в наказі не вказано.. Бухгалтерія управління освіти нарахувала надбавку їй як керівнику закладу. Керівникам навчальних закладів надбавки і доплати видає начальник управління освіти. Надбавка їй оплачувалась не на підставі наказу від 04.01.2021 року №4, а на підставі наказу управління освіти. Зазначила, що в її діях відсутній склад правопорушень, зазначених в протоколах, як і дії умисно з корисливих мотивів та в особистих інтересах.
Враховуючи наведені обставини та положення нормативних актів, з огляду на те, що ОСОБА_1 при винесенні наказів від імені Будинку школярів, відсутня суперечність між її особистими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень, оскільки вона керувалася ч.1,ч.2 ст.22 Закону України «Про позашкільну освіту», Постановою КМ України від 14.06.2000 року №963 «Про затвердженн6я переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників». При цьому сам факт винесення наказів є лише формальною дією ОСОБА_1 на виконання своїх обов'язків, а не її особистим рішенням, продиктованим корисним умислом та наявністю приватного інтересу в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
В протоколах №230,231,232,233 від 19.08 2022 р. щодо ОСОБА_1 зазначено, що вона, видаючи накази 23 листопада 2020 року та №4 від 04.01.2021 року по будинку школярів у м. Могилів-Подільський діяла умисно і з корисливих мотивів, при цьому не зазначено, в чому полягає умисел особи або корисливі мотиви, що повинно бути встановлено в судовому засіданні.
Крім того, спираючись на вищевказане чинне законодавство та судову практику, слід зазначити про те, що зміст наказів за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. N 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. звернута увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) суди мають враховувати необхідність наявності фактів, встановлення яких має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду:
- наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
- наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
- наявність повноважень на прийняття рішення;
- наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Питання винесення наказів та їх зміст, від 23 листопада 2020 року та №4 від 04.01.2021 року по будинку школярів у м. Могилів-Подільський належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»
Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності складу правопорушень в її діях по суті знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Оскільки, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, необхідно отримати докази того, що вона усвідомлювала суспільну небезпечність не повідомляючи у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчиняючи дії чи приймаючи рішення в умовах реального конфлікту інтересів, та бажала настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставилася до їх настання чи свідомо допускала їх настання.
Таких доказів ініціатором складення протоколів до суду надано не було. Не було надано суду який ранг, посадової особи місцевого самоврядування їй присвоєно і чи була вона попереджена про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органах місцевого самоврядування та проходження служби.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 при підписанні наказів відсутня суперечність між її особистими інтересами та і службовими повноваженнями.
Наведені в даній постанові апеляційного суду обставини свідчать про те, що особою, яка склала дані протоколи, не надано у відповідності до положень ст. 251 КУпАП достатніх, допустимих та належних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, зазначених в ч.1,2 ст. 172-7 даного Кодексу, а також допущено істотні процесуальні порушення при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, а всі сумніви тлумачяться на користь особи, суд першої інстанції в порушення положень, зазначених в ст.ст. 7, 245, 250, 252, 280 даного Кодексу, не звернувши на зазначені обставини належної уваги, прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень.
У зв'язку з наведеним, відповідно до положень ч.8 ст. 294 КУпАП постанова суду першої інстанції не може бути залишена в силі, підлягає скасуванню, а провадження в справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень.
Керуючись ст.285, 294 КУпАП апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28 вересня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, та накладення на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, скасувати.
Провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун