Справа № 128/1807/22
Провадження №11-кп/801/1098/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 жовтня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участі учасників провадження:
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2022 року,
якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тростянчик, Тростянецького району, Вінницької області, засудженого вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 15 червня 2020 року,
-про зарахування у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_7 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)», про зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення з урахуванням періодів з 22.11.2019 по 20.05.2020 та з 21.05.2020 по 15.06.2020, відповідно до якої заявник просить суд зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з урахуванням зарахованих Вінницьким апеляційним судом періодів з 22.11.2019 по 20.05.2020 та з 21.05.2020 по 15.06.2020, а саме початок строку: 15.06.2020, та вважати кінцем строку: 22.05.2025, оскільки адміністрація установи відмовляється виконувати рішення Вінницького апеляційного суду від 22.06.2021 про зарахування зазначених строків.
Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що засуджений вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 15.06.2020 та вважає, що в остаточне покарання за даним вироком підлягає зарахуванню строк його ув'язнення з 22.11.2019 по 20.05.2020 та з 21.05.2020 по 15.06.2020, що було встановлено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.06.2021. Тому просив зарахувати у строк відбування покарання зазначені періоди, оскільки установа відбування покарання при розрахунку строку відбування покарання не врахувала їх добровільно.
Представник установи виконання покарань ДУ «Стрижавська ВК (№ 81), де відбуває покарання ОСОБА_7 , при вирішенні заявленого клопотання поклався на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання з підстав відсутності законних підстав для його задоволення, а тому в заявленому клопотанні просив відмовити.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2022 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення з урахуванням періодів з 22.11.2019 по 20.05.2020 та з 21.05.2020 по 15.06.2020 відмовлено.
У своїх висновках суд першої інстанції вказав про відсутність підстав для повторного зарахування ОСОБА_7 частини відбутого покарання, яке вже було зараховано при призначенні покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, при застосуванні ст. 71 КК України, що також було встановлено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.07.2021.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16.09.2022 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення його клопотання.
В апеляційній скарзі просить змінити дату початку строку відбування покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, а саме з 15.06.2020 на 22.11.19 року, яке безпосередньо являється частиною покарання, так як ухвалою Вінницького міського суду від 22.06.2021 було зараховано в строк відбування покарання частково відбуте покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України період з 22.11.2019 по 15.06.2020 на час перебування в СІЗО та взяття під варту.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити повністю, посилаючись на викладенні в ній обставини.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, вважає її законною та обґрунтованою.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційний суд у відповідності до ч.1 ст.404 КК України переглядає судове рішення в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як визначено ч.2 ст.370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.
У розумінні статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Перевіряючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Встановлено, що вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 15.06.2020 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 395 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на 2 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 24.06.2019 ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк призначеного покарання частково відбуте покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 24.06.2019. Також ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано частину невідбутого покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 24.06.2019 і призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Згідно ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 23.06.2020 про виправлення описки, початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з моменту ухвалення даного вироку, тобто з 15.06.2020.
Засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№86). У відповідності до характеристики на засудженого ОСОБА_7 , згідно вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 15.06.2022 року початок строку відбування покарання останньому визначено з 15.06.2020, кінець строку відбування покарання - 15.12.2025.
Також встановлено, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.06.2021 ОСОБА_7 в строк відбування покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 15.06.2020 зараховано частково відбуте покарання, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за період з 22.11.2019 по 20.05.2020 та за період з 21.05.2020 по 15.06.2020 на час перебування в СІЗО.
В подальшому, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.07.2021 заяву начальника ДУ «Стрижавська ВК (№81)» ОСОБА_8 щодо зарахування вказаних строків при визначенні остаточної міри покарання на підставі ст. 71 КК України задоволено та роз'яснено, що при визначенні остаточної міри покарання зазначені періоди в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 22.06.2021 щодо засудженого ОСОБА_7 не підлягають повторному зарахуванню на підставі ст. 71 КК України.
Також у вказаній ухвалі апеляційний суд звернув увагу на те, що судом першої інстанції при визначенні покарання ОСОБА_7 застосовано ч. 4 ст. 70 та ст. 71 КК України, але суд не зазначив, які саме періоди підлягають зарахуванню у строк відбування покарання. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.06.2021 задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування та приєднання частково відбутого покарання. Зокрема, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України засудженому ОСОБА_7 зараховано строки покарання, які відбув ОСОБА_7 за попередніми вироками. За ст. 71 КК України у вироку Бершадського райсуду від 15.06.2020 не зазначено, що підлягає до зарахування будь-які терміни, оскільки приєднано частину невідбутого покарання. За даними правилами не зараховується повторно частина відбутого покарання, яке враховано на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Як було встановлено в ході судового розгляду 16.09.2022 судом першої інстанції, що також знайшло своє підтвердження в ході даного апеляційного розгляду, засуджений ОСОБА_7 у своїй скарзі ставить питання, які уже вирішувались судами. Зокрема, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.06.2021 ОСОБА_7 в строк відбування покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 15.06.2020 зараховано частково відбуте покарання, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за період з 22.11.2019 по 20.05.2020 та за період з 21.05.2020 по 15.06.2020 на час перебування в СІЗО. Тобто остаточне покарання ОСОБА_7 визначено на підставі ст. 71 КК України шляхом приєднання до призначеного вироком покарання, з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України та зарахуванням строків, на які посилається засуджений у своїй скарзі, при визначенні покарання за сукупністю злочинів, частини невідбутого покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 24.06.2019.
Статтею 21 КПК України визначено, що наявність рішення, що набрало законної сили в порядку, визначеному КПК України, є обов'язковим і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду вказаного клопотання засудженого повністю дотримався вимог кримінального закону, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для повторного зарахування ОСОБА_7 частини відбутого покарання, яке вже було зараховано при призначенні покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, при застосуванні ст.71 КК України. А тому доводи апеляційної скарги є непереконливими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, без змін.
Керуючись ст.ст.336, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2022 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4