Справа № 127/5401/22
Провадження № 22-ц/801/1647/2022
Категорія: 77
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С.
Доповідач:Сало Т. Б.
01 листопада 2022 рокуСправа № 127/5401/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Панасюка О.С., Якименко М.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного камерного ансамблю «Київські солісти» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року, ухвалене суддею Вохміновою О.С. в м. Вінниці, повне рішення суду складено 18 липня 2022 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного камерного ансамблю «Київські солісти», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне управління справами, про скасування наказів про звільнення, про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:
- визнати незаконними та скасувати накази Національного камерного ансамблю «Київські солісти» № 04/к/тр від 01.02.2022 та № 10/к/тр від 14.02.2022 про його звільнення;
- поновити його на посаді заступника художнього керівника - директора або іншій рівнозначній посаді в Національному камерному ансамблі «Київські солісти»;
- стягнути з Національного камерного ансамблю «Київські солісти» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2022 по день фактичного поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 18.09.2015 він був призначений на посаду заступника художнього керівника - директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
15.11.2021 було видано наказ № 36/а/г «Про скорочення штату» та попереджено працівників про майбутнє вивільнення.
Наказом Національного камерного ансамблю «Київські солісти» від 01.02.2022 № 4/к/тр його звільнено з посади заступника художнього керівника - директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» з 01.02.2022 у зв'язку із скороченням штату та неможливістю подальшого працевлаштування згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для видачі вказаного наказу стали: наказ від 15.11.2021 № 36/а/г «Про скорочення штату», повідомлення працівника від 15.11.2021 № 242, лист-погодження Державного управління справами від 28.01.2022 № 01-13/10/292/22.
Пунктом 2 наказу визначено, що у зв'язку з тим, що станом на 01.02.2022 ОСОБА_1 перебуває у стані тимчасової непрацездатності повний розрахунок необхідно провести при звільненні в день виходу на роботу.
З копією наказу від 01.02.2022 № 4/к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » позивач ознайомився 04.02.2022, коли випадково виявив його у поштовій скринці за адресою реєстрації місця проживання.
01.02.2022 Державним управлінням справами був затверджений новий штатний розпис, згідно з яким в ансамблі були вакантні посади, зокрема, посада заступника директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
14.02.2022 позивач приступив до виконання посадових обов'язків після тимчасової непрацездатності і цього ж дня написав заяву про призначення його на вакантну посаду заступника директора.
Цього ж дня позивачу запропонували ознайомитись з наказом про звільнення від 14.02.2022 № 10/к/тр, на що він відмовився. Відповідно до запису в трудовій книжці від 14.02.2022 № 7 він звільнений з посади заступника художнього керівника-директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» на підставі наказу від 14.02.2022 № 10/к/тр згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач вважає, що накази про звільнення є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач був зобов'язаний запропонувати позивачеві всі вакантні посади відповідно до його професії чи спеціальності, однак, протягом всього часу, з моменту попередження про наступне вивільнення (15.11.2021) та по день звільнення (14.02.2022) відповідач не виконав цього обов'язку, в тому числі йому не пропонувалась посада заступника директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти», що була введена до штатного розпису підприємства з 01.02.2022, а його заява від 14.02.2022 про призначення на цю посаду не розглянута відповідачем.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року позов задоволено.
Визнано незаконними та скасовано накази Національного камерного ансамблю «Київські солісти» № 04/к/тр від 01.02.2022 та № 10/к/тр від 14.02.2022 про звільнення ОСОБА_3 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника художнього керівника - директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» з 14.02.2022.
Стягнуто з Національного камерного ансамблю «Київські солісти» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2022 по 11.07.2022 у розмірі 273 159,60 грн (без утримання податку й інших обов'язкових платежів), а також судові витрати в сумі 6 000 грн.
Стягнуто з Національного камерного ансамблю «Київські солісти» на користь держави судовий збір в сумі 3 723,99 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, Національний камерний ансамбль «Київські солісти» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
У скарзі зазначає, що судом порушено порядок та строки надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу; судом порушено строки розгляду справи, що призвело до збільшення розміру матеріальної відповідальності відповідача; позивачем порушено порядок подання доказів, а судом під час прийняття рішення враховано докази, які суд двічі витребував з власності ініціативи, у зв'язку з чим такі докази є недопустимими; судом не з'ясовано підстави позову та залишено поза увагою безвідповідальну поведінку позивача; судом не з'ясовано коло осіб, на яких може вплинути судове рішення, та не залучено до участі у справі Державне управління справами як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; судом не враховано особливий характер посади, призначення та звільнення з якої відбувається відповідно до вимог статутного документу - Положення про Національний камерний ансамбль «Київські солісти»; у матеріалах справи відсутні докази щодо надання позивачем згоди на призначення його на вакантну посаду; обов'язок роботодавця щодо залишення особи на роботі є виконаним, коли робота на тому самому підприємстві, в установі, організації запропонована працівнику одночасно з попередженням про звільнення, інших обставин, за яких інформування про наявні вакантні посади є обов'язковим та необхідним закон не встановлює; суд не дослідив обставину неможливості переведення ОСОБА_1 на посаду заступника директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» за відсутності погодження його кандидатури з Державним управлінням справами; за відсутності факту сплати позивачем судового збору відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року залучено Державне управління справами до участі в даній цивільній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У поданих поясненнях Державне управління справами просить апеляційну скаргу Національного камерного ансамблю «Київські солісти» задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати дату звільнення ОСОБА_1 з посади заступника художнього керівника - директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» з 15 лютого 2022 року, в іншій частині позову - відмовити.
У судове засідання, призначене на 01 листопада 2022 року Державне управління справами не з'явилося. 31 жовтня 2022 року від представника Державного управління справами надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що постійні ракетні обстріли території України позбавляють можливості забезпечення безпеки представників третьої особи та вчасне прибуття до Вінницького апеляційного суду у день розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).
Апеляційний суд враховує, що в судовому засіданні 25 жовтня 2022 року за клопотанням представника Державного управління справами було оголошено перерву для ознайомлення з матеріалами справи та підготуванням пояснень.
Державне управління справами подало письмове пояснення щодо предмета спору. Будь-яких обставин, за яких присутність представника третьої особи є обов'язковою в судовому засіданні, заявником в клопотанні не зазначено.
Державне управління справами не було позбавлено можливості заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі ведеоконференції.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач та відповідач в судовому засіданні заперечували щодо задоволення вказаного клопотання та вважали за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, встановивши, що на момент звільнення ОСОБА_1 , 14 лютого 2022 року, у відповідача була наявна вакантна посада заступника директора НКА «Київські солісти», яка відповідала його кваліфікації і спеціальності, і в цей же день ОСОБА_1 подав директору заяву про призначення його на цю посаду, прийшов до висновку, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з чим оскаржувані накази про звільнення підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на роботі з 14 лютого 2022 року на посаді заступника художнього керівника - директора НКА «Київські солісти», з якої він був незаконно звільнений. Також суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 273 159,60 грн.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом т.в.о. художнього керівника-директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_4 від 18.09.2015 №53-к «Про призначення заступника художнього керівника-директора НКА «Київські солісти» ОСОБА_1 призначено на посаду заступника художнього керівника-директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» з 21.09.2015, за погодженням Державного управління справами від 18.09.2015 № 01-13/10.2/1963 (а.с.33 зворот).
15.11.2021 художнім керівником-директором Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_5 було видано наказ № 36/а/г «Про скорочення штату». Зокрема, з 02.02.2022 скорочено посаду заступника художнього керівника-директора та з цього ж дня введено посади, зокрема, заступника директора та керівника художнього. Наказано вручити працівникам, посади яких скорочуються, повідомлення про наступне звільнення згідно ст. 49-2 КЗпП, тобто не пізніше 01.12.2021, та запропонувати працівникам, посади яких підлягають скороченню, роботу на інших вакантних посадах (за наявності) (а.с.35).
15.11.2021 художній керівник-директор Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_6 згідно повідомлення № 242 повідомив ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади 01.02.2022 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням посади «Заступника художнього керівника-директора». Запропоновано розглянути питання подальшої роботи на вакантних посадах. Повідомлено про вакантні посади станом на 15.11.2021: провідний бібліотекар - 0,5 (кількість одиниць); 1 скрипки, а саме артист вищої категорії - 1 (кількість одиниць); 2 скрипки, а саме артист вищої категорії - 1 та артист першої категорії - 1; альти, а саме артист першої категорії - 1 та артист вищої категорії - 1; віолончелі, артист вищої категорії - 1; гобої, артист вищої категорії - 1; валторни, артист вищої категорії - 1; фортепіано (клавесин), артист вищої категорії - 1 (а.с. 34 зворот).
19.11.2021 складено акт про те, що 19.11.2021 о 12.30 год. заступник художнього керівника-директора ОСОБА_7 був ознайомлений художнім керівником-директором Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_5 з наказом № 36/а/г від 15.11.2021 та повідомленням №242 від 15.11.2021 в присутності працівників ансамблю, однак, після особистого прочитання їх тексту відмовився проставити відмітку про ознайомлення з цими документами.
19.11.2021 згадані вище наказ № 36/а/г від 15.11.2021 та повідомлення №242 від 15.11.2021 Національного камерного ансамблю «Київські солісти» надіслані засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 (а.с.36).
Наказом художнього керівника-директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_8 від 04.01.2022 №01/к/тр «Про введення в дію нового штатного розпису Національного камерного ансамблю «Київські солісти» введено в дію з 01.01.2022 новий штатний розпис НКА «Київські солісти», затверджений в.о. керівника Державного управління справами 31.12.2021 (а.с. 35 зворот).
Наказом директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_8 від 02.02.2022 № 07/к/тр «Про введення в дію нового штатного розпису Національного камерного ансамблю «Київські солісти» введено в дію з 02.02.2022 новий штатний розпис НКА «Київські солісти», що затверджений керівником Державного управління справами 31.01.2022. Визнано таким, що втратив чинність наказ від 04.01.2022 №01/к/тр «Про введення в дію нового штатного розпису Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Згідно нового штатного розпису виведені посади художнього керівника - директора та заступника художнього керівника-директора і введені посади директора та заступника директора (а.с.38 зворот).
28.01.2022 від Державного управління справами до НКА «Київські солісти» надійшов лист про погодження звільнення ОСОБА_1 з посади заступника художнього керівника-директора (а.с.36, зворот).
Станом на 1 лютого в НКА «Київські солісти» були вакантними посади: провідний бібліотекар - 0,5 (кількість одиниць); 1 скрипки, а саме артист вищої категорії - 1 (кількість одиниць); 2 скрипки, а саме артист вищої категорії - 1 та артист першої категорії - 1; альти, а саме артист першої категорії - 1 та артист вищої категорії - 1; віолончелі, артист вищої категорії - 1; валторни, артист вищої категорії - 1; фортепіано (клавесин), артист вищої категорії - 1 (а.с.39).
Наказом художнього керівника-директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_8 від 01.02.2022 №04/к/тр «Про звільнення ОСОБА_3 » звільнено ОСОБА_1 з посади заступника художнього керівника - директора 01.02.2022 у зв'язку із скороченням штату та неможливістю подальшого працевлаштування, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Враховуючи, що станом на 01.02.2022 ОСОБА_1 відповідно до наданого повідомлення перебуває у стані тимчасової непрацездатності у зв'язку з захворюванням (номер листка непрацездатності 2780484-2005244754-1), повний розрахунок при звільненні буде проведено в день виходу на роботу. Копію наказу направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 01.02.2022 та отримано ОСОБА_1 04.02.2022 (а.с. 7,40).
Наказом директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» ОСОБА_8 від 14.02.2022 № 10/к/тр «Про звільнення ОСОБА_3 » у зв'язку із виходом працівника ОСОБА_1 на роботу після завершення періоду тимчасової непрацездатності, вирішено реалізувати наказ від 01.02.2022 № 04/к/тр. Звільнено ОСОБА_1 з посади заступника художнього керівника-директора згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Встановлено дату звільнення з посади - 14.02.2022. Вирішено провести повний розрахунок (зворот а.с. 39).
14.02.2022 ОСОБА_1 був повідомлений про наявність вакантних посад, зокрема посади «заступник директора» (повна ставка), відповідно до інформаційного повідомлення №43 (а.с. 41). Відповідно до Положення про НКА «Київські солісти» призначення на цю посаду відбувалось за погодженням з органом управління - Державним управлінням справами. У разі зацікавленості у продовженні трудових відносин з ансамблем ОСОБА_1 було запропоновано письмово повідомити про згоду на переведення на відповідну вакантну посаду (зворот а.с. 39).
14.02.2022 складений акт в присутності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про те, що ОСОБА_7 був ознайомлений з інформаційним повідомленням від 14.02.2022 № 43 про наявність вакантних посад в НКА «Київські солісти» та наказом від 14.02.2022 № 10/к/тр «Про звільнення ОСОБА_3 ». Після особистого прочитання тексту інформаційного повідомлення та наказу ОСОБА_1 підписав інформаційне повідомлення і відмовився поставити підпис про ознайомлення з наказом, який був доведений до його відома (а.с. 54).
Повідомлення про необхідність одержання трудової книжки було надіслано ОСОБА_1 14.02.2022 (а.с. 55, 56).
Ознайомившись з повідомленням про наявність вакантних посад, 14.02.2022 ОСОБА_1 подав заяву директору НКА «Київські солісти» А. Васильківському про призначення його на посаду заступника директора відповідно до Положення про НКА «Київські солісти». На вказаній заяві була проставлена резолюція директора про «оформлення подання на погодження до ДУС у разі повернення без погодження раніше поданої кандидатури, 14.02.2022» (а.с. 53).
Попередню заяву про призначення (переведення) на посаду заступника директора було подано 11.02.2022 адміністратором НКА «Київські солісти» ОСОБА_12 , посада якого не скорочувалась. Саме ця заява була надіслана на погодження до органу управління - Державного управління справами (а.с.61).
Відповідно до частини першої та шостої статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Наведені положення національного законодавства свідчать, зокрема, про те, що кожен працівник захищений від свавільного звільнення з роботи, а втручання у приватне життя особи шляхом звільнення з роботи за дисциплінарне порушення має бути законним, пропорційним та передбачуваним.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України, звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При цьому, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Оскільки обов'язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року № 6-40цс15.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, врахувавши вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив з того, що оскаржувані накази про звільнення підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на роботі, оскільки його звільнення відбулося з порушенням ч. 2 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що суд дійшов висновку про надання ОСОБА_1 згоди на переведення його на іншу посаду, разом з тим останній згоди на його призначення на вакантну посаду не надав та така в матеріалах справи відсутня, тобто суд вважав доведеними обставини, яких в дійсності не було.
Вказані доводи відхиляються апеляційним судом, оскільки є довільним трактуванням апелянта обставин (суб'єктивна думка).
Встановлено, що 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади - заступника художнього керівника-директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Наказ про звільнення був доведений до відома ОСОБА_1 , ним прочитаний, однак, він відмовився проставити відмітку про ознайомлення з наказом.
Разом з цим, ОСОБА_1 в цей же день ознайомився та підписав інформаційне повідомлення №43 про наявність вакантних посад в Національному камерному ансамблі «Київські солісти», відповідно до якого станом на 14 лютого 2022 року в Національному камерному ансамблі «Київські солісти» була наявною вакантна посада заступника директора.
Посада заступника директора введена до штатного розпису з 02 лютого 2022 року.
З 02 лютого 2022 року (часу, коли з'явилася вакантна посада) і до 14 лютого 2022 року (дата звільнення позивача) вакантна посада заступника директора ОСОБА_1 не пропонувалася.
В інформаційному повідомлені зазначено, що у разі зацікавленості ОСОБА_1 у продовженні трудових відносин з Національним камерним ансамблем «Київські солісти» він має невідкладно письмово повідомити про свою згоду на переведення на відповідну вакантну посаду.
14 лютого 2022 року, в день звільнення, ОСОБА_1 на ім'я директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» написав та подав письмову заяву, в якій просив призначити його на посаду заступника директора відповідно до Положення «Про Національний камерний ансамбль «Київські солісти».
Заява була отримана відповідачем 14 лютого 2022 року, вх. №17. На заяві накладено резолюцію, відповідно до якої ОСОБА_10 слід направити подання на погодження до Державного управління справами у разі повернення без погодження раніше поданої кандидатури.
ОСОБА_1 зі своєї сторони вчинив всі дії, які свідчать про його бажання та згоду на переведення на іншу посаду, подавши 14 лютого 2022 року на ім'я директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» письмову заяву.
Твердження апелянта з приводу ненадання позивачем доказів погодження його кандидатури Державним управлінням справами є недоречними, оскільки направлення подання щодо погодження кандидатури до Державного управління майном не входить до його повноважень.
На час подання позивачем заяви 14 лютого 2022 року посада заступника директора Національного камерного ансамблю «Київські солісти» була вакантною, іншого працівника на неї прийнято не було.
Відповідачем в суді першої інстанції не заперечувалося, що за кваліфікацією ОСОБА_1 міг займати вказану посаду.
Апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції з власної ініціативи двічі витребував докази у справі та врахував їх під час прийняття рішення по суті позовних вимог, у зв'язку з чим фактично отримані докази є недопустимими.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2022 докази від Національного камерного ансамблю «Київські солісти» були витребуванні за клопотанням ОСОБА_1 через неможливість самостійного їх надання позивачем.
02.06.2022 в судовому засіданні суд, заслухавши пояснення учасників справи та врахувавши обставини справи, прийшов до висновку про необхідність витребування від відповідача заяви від 11.02.2022 про призначення ОСОБА_12 , адміністратора НКА «Київські солісти», на посаду заступника директора (а.с.61).
Хоча суд першої інстанції і витребував згадану заяву від 11.02.2022 з власної ініціативи і послався на неї при ухваленні рішення, однак, цей доказ не вплинув на висновки суду.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку та строків надсилання судом копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з доданими документами, а також щодо строків відкриття провадження у справі та розгляду справи, оскільки апелянт не довів, що ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, а також ці порушення, у разі наявності, не мають наслідком обов'язкове скасування судового рішення суду першої інстанції.
Апелянт також не погоджується з висновком суду в частині розподілу судових витрат, зокрема, зазначає, що оскільки судовий збір є складовою судових витрат, а судові витрати компенсуються особі, яка їх фактично понесла, та за відсутності факту сплати позивачам судового збору, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.
Вказана позиція апелянта з приводу розподілу судових витрат є хибною, так як відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Оскільки у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати з вирішення справи несе держава, суд правомірно стягнув з відповідача на користь держави судовий збір.
Решта доводів апеляційної скарги не впливають на висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Національного камерного ансамблю «Київські солісти» залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2022 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.С. Панасюк
М.М. Якименко