Справа № 132/1425/22
3/132/1084/22
іменем України
"29" вересня 2022 р. м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст.173-2 КУпАП,
03.07.2022 о 15:30 год ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно вітчима ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме ображав нецензурною лайкою внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судові засідання 27.07.2022, 30.08.2022, 29.09.2022 ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 не з'явилися, хоча завчасно сповіщалися про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавали.
Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено обсяг прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і в тому числі право на особисту участь особи в судовому розгляді. В той же час нормами вищезазначеної ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, у своєму рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 (пункти 4.1, 4.2) Конституційний Суд України роз'яснив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З цих підстав суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість бути присутнім в судовому засіданні, оскільки був обізнаний про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не вжив заходів для явки до суду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо особи та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною другою цієї статті передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
До протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 додано копію постанови судді Калинівського районного суду Вінницької області від 14.12.2021 у справі №132/3802/21 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП і в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу.
В диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП розкрито зміст терміну «вчинення насильства в сім'ї»: це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України від 7 грудня 2017 року №2229-VІІІ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VІІІ) визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1).
Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону №2229- VІІІ психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п.17 ч.1 ст. 3 Закону №2229-VІІІ фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №441120 від 03.07.2022 р., 03.07.2022 о 15:30 год ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно вітчима ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме ображав нецензурною лайкою внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілого.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано наступні докази: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , протокол АА №140591 від 03.07.2022 адміністративного затримання ОСОБА_1 , заборонний припис від 03.07.2022 строком дії на 3 доби відносно кривдника ОСОБА_1 , копію постанови судді Калинівського районного суду Вінницької області від 14.12.2021 у справі №132/3802/21 відповідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП і в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу.
Так, у своєму поясненні ОСОБА_1 вказував, що після вживання спиртних напоїв, прийшов додому та вчинив сімейну сварку із своїм вітчимом ОСОБА_2 , виражався словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою.
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.07.2022 встановлено, що у ній ОСОБА_2 вказав на те, що просить вжити заходів до його пасинка ОСОБА_1 , який в п'яному виді вчинив сімейну сварку, вдарив по обличчю.
Зі змісту пояснення ОСОБА_2 встановлено, що 03.07.2022 біля 16 год 00 хв його пасинок ОСОБА_1 прийшов додому у п'яному вигляді та почав його ( ОСОБА_2 ) ображати нецензурними словами, погрожувати фізичною розправою, вчинив бійку, а саме вдарив по голові. Про вчинене він ( ОСОБА_2 ) повідомив своїй дочці, а та вже викликала поліцію.
Таким чином, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення та додані до нього докази підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 насильства психологічного характеру відносно свого вітчима, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд вважає, що мірою відповідальності, належною і достатньою для виховання правопорушника та запобігання вчиненню новим буде стягнення в межах санкції статті ч. 2 ст.173-2 КУпАП штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Крім цього, у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст. ст.33,34,36,173-2,283,289 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 496,20 гривень (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Ставнійчук