04 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 908/1946/15-г
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022
у справі № 908/1946/15-г
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерческо-производственная фирма "Алкор"
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г: здійснено заміну кредитора Акціонерного товариства "СБЕРБАНК", його правонаступником Акціонерним товариством "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", ухвалено вважати кредитором у цій справі Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК"; затверджено звіт арбітражного керуючого Юдицького О.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.01.2018 по 18.05.2021 на загальну суму 448.624,85грн., яка складається з нарахованої та частково відшкодованої грошової винагороди на суму 433.219,48грн., понесених та частково відшкодованих витрат на суму 15.405,37грн; стягнуто з Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", на користь арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича 260.479 грн. 55 коп.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк КАМБІО", на користь арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича 143.111 грн. 32 коп.; затверджено звіт арбітражного керуючого Плесюка О.С. про нарахування і виплату грошової винагороди (оплати послуг), здійснення та відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора з 18 травня 2021р. по 31 серпня 2021р. у розмірі 62.129,03 грн., яка нарахована та не відшкодована; стягнуто з Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", на користь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича 42.309грн. 87коп.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк КАМБІО", на користь арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича 19.819 грн. 16 коп.; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммерческо-производственная фирма "Алкор", код в ЄДР-25580903, м.Донецьк, ліквідовано; провадження у справі закрито; тощо.
Не погодившись з ухвалою суду, Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", в особі ліквідатора та ПАТ "Банк Камбіо" в особі ліквідатора звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяв арбітражних керуючих Юдицького О.Ю. та Плесюка О.С. про затвердження звіту про грошову винагороду, про відшкодування витрат та пропорційне стягнення з кредиторів банкрута грошових коштів на проведення ліквідаційної процедури за період виконання ними повноважень ліквідатора ТОВ"КПФ"Алкор".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г залишено без змін.
20.10.2022 Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" (далі - АТ "МР Банк", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1946/15-г визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.10.2022.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини третьої статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019, визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 N 2344-XII.
В пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022, якою була переглянута ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г в частині затвердження звіту про грошову винагороду та відшкодування витрат та пропорційне стягнення з кредиторів грошових коштів на проведення ліквідаційної процедури за період виконання ними повноважень ліквідатора банкрута, можливість оскарження якої, у касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства
Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга АТ "МР Банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "МР Банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк