Справа № 133/436/22
Ухвала
Іменем України
"02" листопада 2022 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її законних представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, клопотання учасників судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020230000363 від 09.10.2021 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000363 від 09 жовтня 2021 року, стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_10 не заперечували проти задоволення поданого клопотання, при його вирішенні поклались на розсуд суду.
Розглянувши заявлені клопотання, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 07.09.2022р., ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, до 05.11.2022 року включно.
28.10.2022р. прокурором подане клопотання щодо продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Конкретні підстави та обставини, за яких був обраний найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої не змінились, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, що дають достатні підстави вважати наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч.4 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом установлено, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, строк тримання ОСОБА_8 під вартою було продовжено до 05.11.2022р. включно.
При вирішенні питання щодо продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наявності пред'явленого їй обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачена ОСОБА_8 зможе переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Доведений і ризик того, що обвинувачена ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на дії, які вона вчинила після вчинення злочину.
При вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_8 відповідно до вимог ч.1 ст.178 КПК України, судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у його вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв'язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно неї дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначені ризики виправдовують продовженню відносно обвинуваченої ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_8 необхідно продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 31 грудня 2022 року включно.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання сторони обвинувачення щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Бердичів Житомирської області, українки, громадянки України, з повною базовою загальною середньою освітою, незаміжньої, непрацевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, до 31 грудня 2022 року, яку утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№1)», без визначення розміру застави.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя