Справа № 127/17155/22
Провадження №1-кп/132/322/22
Вирок
Іменем України
02.11.2022
Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022021420000022 від 21.03.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
по вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
26.03.2021 старший солдат ОСОБА_3 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу з Міністерством оборони України.
У зв'язку з чим, наказом командира військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу указаної військової частини, поставлено на усі види забезпечення та призначено на посаду навідника 3 відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки.
Надалі, 21.01.2022 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 вибув з пункту постійної дислокації батальйону ( АДРЕСА_2 ), знятий з котлового забезпечення (крім осіб офіцерського складу) з 24 січня, видано продовольчий атестат до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) для відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки в польових умовах з метою підготовки мінометного взводу в ході відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_2 з 24 січня 2022 року до окремого розпорядження.
В подальшому, 18.02.2022 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що 18 лютого 2022 року прибув до пункту постійної дислокації батальйону ( АДРЕСА_2 ) з відрядження, військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) після відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки в польових умовах і приступив до виконання службових обов'язків, з 21 лютого 2022 року старший солдат ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом в особливий період, крім воєнного стану.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
17.03.2014 Указом В.О. Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період, який діє по даний час.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України навідник 3 відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 21.02.2022 об 09:00 старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду навідника 3 відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився з відрядження вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 29.07.2022, коли прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, та заявив про себе.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також вчинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України відносно ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приймає рішення за клопотанням прокурора ОСОБА_4 про скорочений судовий розгляд, так як учасники судового провадження вважають, що обставини справи доведені наявними у справі доказами, вони не потребують дослідження у ході судового розгляду і ніким не оспорюються.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , а також дослідити докази, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд також роз'яснив, що при розгляді судової справи в скороченому провадженні сторони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, суду показав, що дійсно він являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «старший солдат» та проходячи її на посаді навідника 3 відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , не з'явився з відрядження вчасно 21.02.2022 об 09 год. 00 хв. до військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із проходженням військової служби до 29.07.2022, доки не прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, та заявив про себе.
В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно з відрядження на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) є вірною.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушені та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, сприяв розкриттю злочину, по місцю проходження служби та проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, неодноразово нагороджений державними нагородами за участь в бойових діях, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає за можливим застосувати відносно ОСОБА_3 ч. 1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 407 КК України.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним обрати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в дохід держави.
На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_3 вид запобіжного заходу не обирався.
В ході судового розгляду справи встановлено, що витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України (в ред. 2012 року), перехідних положень до КПК України (в ред. 2012 року), суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн.
Вирок може бути оскаржений на протязі 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: