Справа № 132/232/21
Ухвала
Ім'ям України
"01" листопада 2022 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в місті Калинівка у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000343 від 26.09.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимого, -
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується 06 листопада 2022 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні обвинуваченому даного запобіжного заходу, не відпали.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ще на шістдесят днів та просять застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , заявили клопотання про призначення повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи, оскільки для визначення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_4 потрібне тривале спостереження в умовах психіатричного стаціонару та з дня проведення попередньої експертизи минуло майже два роки.
Прокурор ОСОБА_3 при вирішенні клопотання про призначення повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи покладається на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні обвинуваченому даного запобіжного заходу, зокрема те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має міцних соціальних зв'язків, ніде не працює, може незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 є належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації слід відмовити. Крім того, суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, і відсутність обґрунтованих підстав, передбачених ст. 178 КПК України, для застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів, з 01 листопада 2022 року по 30 грудня 2022 року включно.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Статтею 332 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
Так, згідно положень ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо). У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Разом з тим пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року з подальшими змінами «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» передбачено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Як вбачається з висновку судово-психіаричного експерта №52 наданого експертами судово-психіатричного відділення КНП “Вінниька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради” під час досудового розслідування, а саме 14.12.2020 року, встановлено: 1) що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, виявив розлад особистості, пов'язаний із органічним ушкодженням головного мозку (F07.0), 2) в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, 3) на час проведення експертизи ОСОБА_4 виявляв розлад особистості, пов'язаний із органічним ушкодженням головного мозку (F07.0), 4) на час проведення експертизи тобто станом на 14.12.20 року ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, 5) застосування примусових заходів медичного характеру на час проведення експертизи не потребував.
Враховуючи те, що обвинувачений у 2015 році, під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України отримав ряд травм в тому числі ушкодження головного мозку (черепно-мозкову травму з втратою свідомості), що в подальшому призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності по загальному захворювання. ОСОБА_4 до затримання в порядку ст. 208 КПК України та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою систематично проходив лікування, для підтримки та покращення стану свого здоров'я, що підтверджується медичною документацією, наявною в матеріалах справи.
З моменту проведення вищевказаної експертизи минуло близько двох років, обвинувачений знаходиться під вартою, та не отримує належного, необхідного лікування, його психічний стан значно погіршився, в зв'язку з цим виникла необхідність для призначення повторної стаціонарної судово-психіаричної експертизи.
Суд зазначає, що під час судового провадження встановлені обставини, які б давали підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що слід призначити в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повторну стаціонарну судово-психіатричну експертизу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 194, 242, 331, 332, 376, 509 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів з 01 листопада 2022 року по 30 грудня 2022 року, включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення повторної стаціонарної судово-псхіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити в кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000343 від 26.09.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимого, повторну стаціонарну судово-психіатричну експертизу на строк, що не може перевищувати двох місяців з дня поміщення особи до медичного закладу.
На вирішення повторної судово-психіатричної експертизи поставити наступні питання:
- Чи страждав ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого йому діяння на будь-яке психічне захворювання, чи проявлявся у нього тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності?
- Чи міг ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого йому діяння усвідомлювати свої дії та керувати ними?
- Чи страждає ОСОБА_4 в теперішній час на будь-яке психічне захворювання, чи проявляється у нього тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності?
- Чи може ОСОБА_4 в теперішній час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- Чи потребує ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру ?
Проведення повторної експертизи доручити судовим експертам психіатрам Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 109).
Для проведення повторної експертизи помістити обвинуваченого ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
Надати експертам матеріали кримінального провадження 132/232/21.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за статтями 384, 385 КК України та зобов'язати негайно повідомити суд про закінчення експертизи.
На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.
Копію ухвали надіслати до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» для виконання в частині проведення повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Копію ухвали надіслати до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для відома та виконання, а також для забезпечення доставки обвинуваченого до місця проведення повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Повний текст ухвали складений 02 листопада 2022 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.