Справа № 129/906/20
Провадження по справі № 2/129/90/2022
"07" листопада 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,
розглянувши без участі сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
Встановив:
03.04.2020 р. до суду заявлено позов, у якому представник позивача вказав, що між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 16.03.2017 р. було укладено Договір позики № 156239 в електронній формі. За умовами п. 1.1. цього договору, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 1500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. В подальшому на картковий рахунок ОСОБА_1 була перерахована сума позики в розмірі 1500 грн., що підтверджується повідомленням від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів. Таким чином, ТОВ «Веллфін» належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Веллфін» станом на 01.04.2020 р. становить 64 458 грн., з яких: 1500 грн. - основний борг; 31 722 грн. - заборгованість по відсоткам; 31236 грн. -заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з цим просить суд, стягнути з відповідача на користь ТОВ «Веллфін» заборгованість за договором позики в розмірі 64 458 грн. та судові витрати в сумі 2102 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив справу розглянути без нього, позовні вимоги підтримав повністю, у разі неявки відповідача постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів .
Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги з надання у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг № 2606 від 27 жовтня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі фінансових установ за № 16103225.
Основним видом діяльності ТОВ «Веллфін» є кредитування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі оформленої відповідачем заявки на офіційному веб-сайті позивача, для отримання позики, шляхом заповнення відповідних полів, між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір позики від 16.03.2017 № 156239, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 1500 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
У графіку розрахунків до договору позики № 156239 від 16.03.2017 р. вказано, що сукупна вартість позики на дату погашення 01.04.2017 р., складає 1957, 50 (1500 грн. - сума по договору + 457,50 грн. - сума до сплати процентів).
Умовами Договору передбачено, що строк його дії становить 16 днів, позика має бути повернута згідно графіку розрахунків (додаток до договору) до 01.04.2017 р. (п. 1.3 Договору).
Пунктом 1.5 договору позики від 16.03.2017 р. № 156239 визначено, що строк та проценти за користування позикою обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: 1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1,9 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплати процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків (п. 3.1 Договору).
До позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», які затверджені наказом № 2-1 від 27 жовтня 2015 року. Доказів про ознайомлення відповідача з вказаними Правилами відповідачем матеріали справи не містять.
Згідно з довідкою, щодо заборгованості за договором позики № 156239 від 16.03.2017 станом на 01.04.2020 р. заборгованість становить 64 458 грн. та складається з 1500 грн. основної суми позики; 31 722 грн. заборгованість за відсотками згідно договору та 31 236 грн. заборгованість за простроченими відсотками згідно договору.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що після закінчення строку кредитування (01.04.2017 р.) у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, через що, суд дійшов до висновку про безпідставність вимог ТОВ «Веллфін» в частині стягнення з відповідача заборгованості по основних та додаткових процентах за користування позикою за період з 16.03.2017 р. по 01.04.2020 р. у розмірі 62 958 грн.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.526 ЦК України,- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі 16-денний строк грошові кошти (суму позики) у розмірі 1500 грн. та нараховані проценти за користування позикою впродовж 16 днів не повернув.
Відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики ТОВ «Веллфін», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі 01.04.2017 р., тобто на 30-й день дії договору.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за період з 16.03.2017 р. по 01.04.2017 р. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Заявлена позивачем сума заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою, як зазначено у довідці станом на 01.04.2020 р., включає період з 16.03.2017 р. по 01.04.2020 р., який виходить за межі строку кредитування.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості за договором позики у розмірі 1957,50 грн. (1500 грн. + 457,50 грн.).
Висновки суду підтверджуються такими доказами:
- правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» (а.с.16-28);
- договором про організацію переказу грошових коштів № ВП - 180516-3 від 18.05.2016 р. (а.с.29-33)
- заявкою, яка містить IP адресу відповідача, з якої видно, що відповідач займав кошти у розмірі 1500 грн. на 16 днів (а.с.51-58);
- договором позики № 156239 від 16.03.2017 р., відповідно до якого відповідачу позивач надає кошти у сумі 1500 грн., а відповідач зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування нею (а.с.59-67);
- графіком розрахунків до Договору Позики № 156239 від 16.03.2017 р., відповідно до якого сукупна вартість позики складає 1957,50 грн., проценти за користування позикою складають 457,50 грн. (а.с.68).
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України,- якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 63 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265 ЦПК України,
Вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь позивача ТОВ «Веллфін» (03061, м. Київ вул. Героїв Севастополя, 48, код за ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ «АльфаБанк», МФО 300346) заборгованість за Договором позики № 156239 від 16.03.2017 року в загальному розмірі 1957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 50 коп.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь позивача ТОВ «Веллфін» (03061, м. Київ вул. Героїв Севастополя, 48, код за ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ «АльфаБанк», МФО 300346 судовий збір у розмірі 63 (шістдесят три) грн. 00 коп.
В решті позову відмовити через безпідставність.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: