Справа № 129/957/22
Провадження по справі № 2/129/695/2022
"02" листопада 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Дєдова С.М.,
заочно розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відсутність сторін та їх представників в приміщенні суду в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну стягуваних аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Встановив:
09.05.2022 р. до суду позивач подала позов, у якому просила змінити розмір стягуваних аліментів із ОСОБА_2 , на її користь, для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 р., і стягувати з нього, ОСОБА_2 аліменти щомісячно, в твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 р., починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Позивач вимоги позову обґрунтувала тим, що за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 р., з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.08.2015 р. і до повноліття кожної дитини, однак з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, істотно збільшилися витрати на утримання неповнолітніх дітей та змінився розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і стягуваних з нього аліментів на утримання їхніх спільних неповнолітніх дітей їй не вистачає.
Позивач в судове засідання не з'явилася, письмово просила справу розглянути у її відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.
02.11.2022 р. представник позивача, - адвокат Мельник А.М. подав до суду заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи докази, а саме: квитанції, які підтверджують, що позивач ОСОБА_1 щомісячно забезпечує неповнолітніх дітей одягом, постільною білизною, поповнює мобільні рахунки дітей, закупляє медикаменти на лікування дітей, у зв'язку із чим щомісячних аліментів, які стягуються у такому розмірі за попереднім рішенням суду із ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, їй, ОСОБА_1 не вистачає.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки повідомлений про дату, час і місце судового засідання у цій справі шляхом надсилання судових повісток, об'явами на сайті суду, відповідач жодного разу у призначені у справі судові засідання не з'явився - 16.06.2022 р., 19.07.2022 р., 30.09.2022 р. та 02.11.2022 р., про причини неявки не повідомив, відзив не подав, крім того відповідач був повідомлений про дату, час і місце судового засідання оголошеннями через веб-сайт Гайсинського районного суду Вінницької області від 16.06.2022 р., 19.07.2022 р., 30.09.2022 р., а позивач не заперечувала проти заочного вирішення справи, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважав необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення у порядку спрощеного позовного провадження, про що 02.11.2022 р. постановив ухвалу.
З урахуванням письмової позиції позивача та досліджених доказів суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких міркувань.
Доведено, що за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 р. із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.08.2015 р. і до повноліття кожної дитини, однак з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, істотно збільшилися витрати на утримання неповнолітніх дітей та змінився розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання їхніх спільних неповнолітніх дітей їй, ОСОБА_1 не вистачає, що порушує права неповнолітніх дітей, а тому батько неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу аліменти для утримання їх спільних неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, яких суд визначив з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей та меж заявлених позивачем позовних вимог, а також визначених ст. 182 СК України обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів; встановлені у справі обставини та висновки суду, підтверджуються такими доказами: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.2013 р. (а.с.5), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.06.2015 р. (а.с.6), рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 р. (а.с.7), рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2001/17 від 29.08.2017 р. (а.с.8), свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.06.2019 р. (а.с.9), довідкою Степаського старостинського округу №78, про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.05.2022 р. (а.с.10), квитанціями, якими підтверджується, що позивач ОСОБА_1 щомісячно забезпечує неповнолітніх дітей одягом, постільною білизною, поповнює мобільні рахунки дітей, закупляє медикаменти на лікування дітей (а.с.а.с.35-47).
Спірні правовідносини регулюються такими нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
Частину першу статті 182 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017; в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України) та на підставі припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом, а стаття 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, -
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Найкращі інтереси дитини - це принцип зі сфери захисту прав дитини, що стосується прийняття рішень. В статті третій Конвенції ООН про права дитини говориться: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини»[1]. В оцінці найкращих інтересів дитини необхідно дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей».
Оскільки за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 р., із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.08.2015 р. і до повноліття кожної дитини, позивачу для утримання неповнолітніх дітей не вистачає зазначених коштів в такому розмірі аліментів, та з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку збільшився, а тому батько неповнолітніх дітей може і зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу аліменти для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до повноліття дітей, - в примусовому порядку; при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін та неповнолітніх дітей.
З ухваленням рішення про задоволення вимог позову з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору та на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу 1500 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, ст.ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 СК України, -
Ухвалив:
Позовні вимоги задовільнити.
Змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), жительки АДРЕСА_2 , для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 року, та стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), жительки АДРЕСА_2 , для утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області №129/2401/15-ц від 06.10.2015 року, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. та на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), жительки АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу 1500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: