65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"07" листопада 2022 р.м. Одеса № 916/2812/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернувся із заявою від 24.10.2022р. (вх. №2908/22 від 24.10.2022р.), яка сформована в системі "Електронний суд" 21.10.2022р., про відкриття провадження про неплатоспроможності, посилаючись на наявність боргу перед фінансовими установами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2022р. вищевказану заяву залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_1 надати суду у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, до якої мають бути додані: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням суми всіх грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), оформленого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, тобто зі всіма відомостями, визначеними вказаним Кодексом; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства розмірі та порядку; докази наявності заборгованості перед фінансовими установами; проект плану реструктуризації боргів.
ОСОБА_1 звернувся із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" 02.11.2022р. (вх. №24692/22 від 03.11.2022р.), про усунення недоліків.
У заяві про усунення недоліків заявник щодо доказів наявності перед фінансовими установами та конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), оформленого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, тобто зі всіма відомостями, визначеними вказаним Кодексом зазначає, що ним надано ті кредитні договори, які наявні в нього на руках та він мав змогу їх надати. Заявник неодноразово звертався та просив надати принаймі відповідні копії кредитних договорів, оскільки він як сторона договору - ОСОБА_2 , навіть не має змогу ознайомитися з ними в електронних кабінетах внаслідок їх блокування; заявник позбавлений можливості додати до суду належні у вигляді укладених кредитних договорів, проте зазначає, що кредитори володіють кредитними договорами, оскільки наявність договірних відносин між ним та відповідними кредитними установами підтверджується витягом з Українського бюро кредитних історій. При цьому, заявник посилається на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №915/1347/21 від 30.11.2021р.
Стосовно доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у заяві про усунення недоліків заявник, посилаючись на абз. 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2020р. по справі №910/726/20, вказує, що він як боржник уклав відповідний договір про надання послуг арбітражного керуючого, у якому визначив умови щодо розміру його винагороди, а також порядку виконання зобов'язання щодо виплати такої винагороди; відповідно до договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого сторонами узгоджено оплату послуг керуючого реструктуризацією.
Щодо надання проекту плану реструктуризацією боргів заявник зазначає, що жодних вимог до плану реструктуризацією боржників у випадку відкриття провадження у справі судами не ставиться, оскільки боржник подає саме проект плану реструктуризації боргів, що у подальшому буде змінюватися та уточнюватись.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Як вбачається з матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяви про усунення недоліків боржником не додано всіх документів, визначених вищевказаними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:
конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), оформленого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, тобто зі всіма відомостями, визначеними вказаним Кодексом. У конкретизованому списку кредиторів і боржників, наданому заявником, зазначена поточна заборгованість, тоді як такий список не містить вказівки стосовно заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо щодо всіх наявних кредиторів.
ОСОБА_1 не додано до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність та до заяви про усунення недоліків оригіналів або засвідчених належним чином копій договорів та інших документів, які підтверджують наявність правовідносин з АТ "УкрСиббанк", АТ "А-Банк", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ "Універсал Банк", АТ КБ "Приватбанк" та наявності заборгованості, про що заявником особисто зазначено у заяві.
Твердження заявника, викладене у заяві про усунення недоліків стосовно надання ним тих кредитних договорів, які наявні у нього та відсутність можливості надання інших кредитних договорів, наявність договірних відносин між ним та відповідними кредитними установами підтверджується витягом з Українського бюро кредитних історій, яка є належним доказом, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.
Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 ГПК України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Витяг з Українського бюро кредитних історій не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу ст. 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Надання лише кредитних договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, наданими копіями договорів підтверджується факт договірних відносин боржниці та кредиторів, але вказані договори не можуть бути належним, допустимим та достатніми доказами, що підтверджують суму грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
Суд звертає увагу та те, що відсутність належних доказів в частині, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором не звільняє заявника від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Доказів неможливості самостійного отримання заявником кредитних договорів суду не надано.
Посилання заявника на висновки, викладені у постанові Південно - Західного апеляційного господарського суду у справі №915/1347/21 від 30.11.2021р., не приймаються, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 липня - 2600 гривень.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 39 000 грн.
До заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.10.2022р, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; квитанції, згідно якої заявником на рахунок суду було перераховано суму в розмірі 1950 грн., тоді як необхідно 39 000 грн.
Наданий заявником договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.10.2022р. суд не прийняв як належний доказ виконання обов'язку щодо авансування основної винагороди керуючому реструктуризацією, про що було вказано в ухвалі Господарського суду Одеської області від 31.10.2022р.
Твердження заявника, викладене у заяві про усунення недоліків стосовно того, що відповідно до договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого з ОСОБА_3 встановлено узгодження сторонами оплати послуг керуючого реструктуризацією та станом на день подачі її заяви, нею були здійснені відповідні платежі, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.
Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.
Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 19.11.2020 у справі №910/726/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, чинним законодавством України не передбачено.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч.ч.2, 6 ст. 43 Конституції України.
Крім того, ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що за замістом заяви будь-яке майно у боржника відсутнє.
Примірна форма плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5.
Дослідивши поданий заявником план реструктуризації боргів (проект) суд встановив, що він не відповідає примірній формі, яка затверджена зазначеним наказом та не відповідає змісту, передбаченому ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Враховуючи викладене, твердження заявника, викладене у заяві про усунення недоліків стосовно відсутності жодних вимог до плану реструктуризації боржників, не узгоджується з вищевказаними вимогами законодавства.
Положеннями ст. 174 ГПК України передбачено наслідки усунення недоліків заяви та їх не усунення.
Ч.4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 31.10.2022р. недоліки не усунено (не надано: конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням суми всіх грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), оформленого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, тобто зі всіма відомостями, визначеними вказаним Кодексом; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства розмірі та порядку; доказів наявності заборгованості перед фінансовими установами; проекту плану реструктуризації боргів), суд повертає заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили 07 листопада 2022 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суддя Л.І. Грабован