іменем України
Справа № 126/1299/22
Провадження № 2-а/126/18/2022
"05" жовтня 2022 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Шевчуком С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення з тих підстав, що як стверджує 07.07.2022 відповідачем винесено постанову № 154 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн., якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Дану постанову вона вважає незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. З оскаржуваної постанови вбачається, що вона, в порушення п.6 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" самовільно зайняла територію м. Бершадь, розмістивши торговельний лоток на об'єкті благоустрою населеного пункту, чим порушила ст. 152 КУпАП. П.6 ч.1 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачає відповідальність за самовільне зайняття території об'єкта благоустрою населеного пункту. Вона 1954 року народження, пенсіонерка, не має статусу фізичної особи-підприємця, проживаючи в с. Флорино Гайсинського району, у дні, визначені Бершадською міською радою здійснює торгівлю з рук сільськогосподарською продукцією (картопля, морква, цибуля), які вирощує на власній присадибній ділянці. Її діяльність носить нерегулярний характер, залежить від сезону і проводиться як і іншими особами на території по АДРЕСА_1 біля магазину "Грош" з дозволу уповноваженої особи Бершадської міської ради, яка контролює і розподіляє по місцях кількість осіб, які здійснюють роздрібну торгівлю. Вищезазначене підтверджується квитанціями про сплату ринкового збору, які додаються до матеріалів позовної заяви. Самовільно зайняття території м. Бершаді нею не здійснювалось, як і розміщення торговельного лотка на території м. Бершаді. В її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, зокрема об'єктивна сторона правопорушення, оскільки вона здійснює торгівлю з рук, тоді як у постанові, яка оскаржується міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП за порушення Правил благоустрою населених пунктів, які можуть регулювати виключно порядок установки та розміщення об'єктів торгівлі, реклами та інше та не можуть регулювати сам процес торгівлі, оскільки ця сфера регулюється спеціальними правовими нормами. Відповідач без належних, допустимих доказів її вини, не встановивши дійсні обставини справи, грубо порушуючи приписи чинного законодавства виніс незаконну постанову про адміністративне правопорушення. Просить скасувати постанову відповідача № 154 від 07.07.2022 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за порушення ст. 152 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП; стягнути на її користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. за рахунок місцевого бюджету Бершадської міської ради, а також витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився,х хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених даною статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в межах наявних в справі доказів в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради № 154 від 07.07.2022, ОСОБА_1 вчинила порушення п.6 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а саме самовільно зайняла територію (чатину території), розмістивши торгівельний лоток на об'єкті благоустрою населеного ранкту, чим порушила ст. 152 КУпАП, в результаті чого на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються вищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Статтею 214 КУпАП визначено розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Згідно вимог ст. 215 КУпАП адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.
Частиною 1 ст. 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 та статтею 286 КАС України передбачено, що місцевими загальними судами як адміністративними розглядаються справи з приводу рішень, дій чи чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 7 частини 1 статті 4 КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Тобто, аналізуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 152 КупАП, Адміністративна комісія діє як самостійний суб'єкт владних повноважень, а тому є належним відповідачем у даній справі.
Щодо правомірності прийнятої Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бершадської міської ради постанови у справі про адміністративне правопорушення № 154 від 07.07.2022 слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно із ст. 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-ІV), благоустрій заселених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно- правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Фізичні та юридичні особи у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів (п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 17 Закону № 2807- IV).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-ІУ, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Частиною 1 статті 10 Закону № 2807-ІУ встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону № 2807-ІV, правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону № 2807-ІV на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Відповідно до чинного листа № 1972 від 15.03.2006 року Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва вбачається, що відповідно до чинного Указу Президента від 28.06.1999 р. № 761/99 (761/99) "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" (далі - указ), ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі та сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.
Судом з'ясовано, що позивачка ОСОБА_1 у відповідні дні здійснює торгівлю на ринку м. Бершадь, при цьому сплачуючи ринковий збір, що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями, тобто, сплативши ринковий збір, позивач як і всі інші приватні підприємці м. Бершадь одержав право на займання місця для торгівлі на ринку.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Крім того, Положенням про Адміністративну комісію при виконавчому комітеті Бершадської міської ради в п. 3.12. вказано, що постанова відповідача - Адміністративної комісії окрім іншого має обов'язково містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення не визнала, вказуючи на відсутність в її діях порушення правил благоустрою території, тому відповідач повинен довести його винну у скоєні правопорушення, надавши суду відповідні докази, які підтверджують правомірність його дій.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об активне з'ясування обставин кожної справи.
Дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом показало, що будь-яких доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил благоустрою та самовільне зайняття частини території об'єкта благоустрою населеного пункту (встановлення торговельного лотка) суду не надано.
Беззаперечними доказами вини позивача мали б слугувати покази свідків, але будь-яких свідків даної події допитано не було та їх пояснення не додано до постанови про адміністративне правопорушення, як і не додано самого протоколу, на який відповідач посилається в оскаржуваній постанові.
Таким чином, жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП в постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено та під час розгляду справи комісією не досліджено.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач не надав суду доказів на спростовування доводів позивача, що він здійснює торгівлю на ринку міста Бершадь та здійснює плату за торгове місце, а тому суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про недоведеність відповідачем порушення нею правил благоустрою території. У зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Досліджуючи постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради № 154 від 07.07.2022, винесену відносно ОСОБА_1 , яка є предметом оскарження в даній справі, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП України, оскільки не містить опису обставин, встановлених під час розгляду справи. Також оскаржена постанова була складена у відсутність позивача, доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлена про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, представником відповідача не надано.
Таким чином, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради № 154 від 07.07.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 прийнята неправомірно, і тому підлягає скасуванню.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки під час розгляду справи постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради № 154 від 07.07.2022 визнано необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до суду даної позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн. та понесено витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської міської ради на кориться ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 139, 242 - 246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бершадської міської ради № 154 від 07.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. та 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В. І. Гуцол