ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2022Справа № 910/11452/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи»
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи»
до відповідача 1: Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
відповідач 2: Львівська міська рада
про відшкодування шкоди завданої неправомірними діями відповідачів,-
27.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1, Акціонерного товариства «Українська залізниця», відповідача 2, Львівська міська рада, про відшкодування шкоди завданої неправомірними діями відповідачів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, позивач посилався на неправомірні дії відповідачів щодо реконструкції протягом травня 2022 року 20 одиниць конструкцій зовнішньої реклами, наявність яких була обумовлена договірними зобов'язаннями з відповідачем 1.
01.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборони АТ «Українська залізниця», Львівській міській раді та/або уповноваженим органам, особам, які діють від їх імені та/або на виконання рішень останніх, до набрання рішення суду законної сили, здійснювати демонтаж та/або вчиняти дії, що спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», що розміщені за адресами:
- м.Львів, вул. Пластова-Богданіська біля залізничного переїзду (3 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Любінська (парна і непарна сторони на залізничному мості) (2 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Луганська (непарна сторона) (1 конструкція розміром 12мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Луганська (непарна сторона) (1 конструкція розміром 6мх3м) у зоні залізничного переїзду, розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Луганська (непарна сторони) (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Стрийська (парна сторона) в районі залізничного мосту (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Дж.Вашингтона перед залізничним переїздом (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Єрошенка біля залізничного мосту (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Варшавська-Єрошенка на залізничному мосту (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Зелена-вул.Зубрівська біля залізничного переїзду (2 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- Львів, вул.Сихівська парна сторона біля залізничного моста (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Шевченка (станція Клепарів) (3 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р., (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- Львів, вул.Шевченка, 158 (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № 48 ТУ-12 БМЕС-18/10 від 27.02.2018 р.;
- м.Львів, вул.Винниця (вул.Омеляна Ковча) (2 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Левандійська парна та непарна сторона (2 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.;
- м.Львів, вул.Левандівська шляхопровід парна сторона (1 конструкція розміром 6мх3м), розміщена згідно Договору № Л/ДН-1-14201п/НЮ від 01.01.2014 р.;
- м. Львів, вул.Городецька, 128 (4 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № 48 ТУ-12 БМЕС-18/10 від 27.02.2018 р.;
- м.Львів, вул.Хмельницького,176 парна та непарна сторона біля залізничного переїзду(2 конструкції розміром 6мх3м), розміщені згідно Договору № Л/П-14227п/НЮ від 06.01.2014 р.
Заява про вжиття заходів забезпечення господарського позову мотивована тим, що заявник є власником конструкцій зовнішньої реклами, розташованих на території та об'єктах залізничного транспорту, відповідно до укладених з ДТГО «Львівська залізниця» договорів.
28.03.2022 року Львівській міський голова звернувся до Голови правління АТ «Укрзалізниця» з вимогою невідкладно демонтувати встановлені на територіях, що належать Львівській залізниці, рекламні конструкції та передати їх на потреби облаштування захисних споруд міста.
На виконання вказаного розпорядження, 01.04.2022 Львівська залізниця звернулась до ТОВ «Українські перспективи» та повідомила про необхідність демонтажу конструкцій до 04.04.2022, крім того роз'яснила, що у іншому випадку демонтаж конструкцій буде здійснено власними силами АТ Львівської залізниці або із залученням інших спеціалізованих організацій.
Як пояснює позивач у своїй заяві, незважаючи на наявність постанови Галицького районного суду м.Львова від 21.04.2017 у справі № 461/7366/16-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 та ухвалою ВАС України від 14.12.2017, протягом травня 2022 року ним було виявлено демонтаж 20 конструкцій зовнішньої реклами, який проводився підрядними організаціями на замовлення Львівської міської ради за участю РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця».
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на ті обставини, що існує ризик демонтажу ще 29 конструкцій зовнішньої реклами, які належать йому та знаходяться на території та об'єктах залізничного транспорту, відповідно до укладених з ДТГО «Львівська залізниця» договорів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, у поданій заяві про забезпечення позову, заявник зазначає, що вважає обґрунтованим та доведеним наявність зв'язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходу із заявленими позивачем вимогами. Також заявник вважає, що вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.
В той же час, суд зазначає, що матеріалами наданої заяви підтверджується звернення позивача з позовом до суду щодо відшкодування шкоди у зв'язку з демонтажем 20 конструкцій зовнішньої реклами, а заява про забезпечення позову стосується решти конструкцій у кількості 29 одиниць, які розташовані на території та об'єктах залізничного транспорту, відповідно до укладених з ДТГО «Львівська залізниця» договорів та не є предметом розгляду позовної заяви.
Таким чином, при поданні позивачем заяви про забезпечення позову не дотримано вимоги положень статей 137,139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
Заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Приходько