Рішення від 07.11.2022 по справі 910/5409/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2022Справа № 910/5409/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ковельське шляхово-будівельне управління № 63"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко"

про стягнення 187 211,37 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Ковельське шляхово-будівельне управління № 63» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко» про стягнення 187 211,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором субпідряду № 28-05/21-1 від 28.05.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

01.08.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача - 12.09.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492643900.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Данко» (далі - підрядник, відповідач) та Приватне акціонерне товариство «Ковельське шляхово-будівлеьне управління № 63» (далі - субпідрядник, позивач) укладено Договір субпідряду про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Маневицького, Ковельського районів Волинської області, протяжністю 1564 км. № 28-05/21-1 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується в 2021 році на свій ризик надати послуги, зазначені в п. 1.2 Договору, а підрядник - прийняти і оплатити такі послуги, відповідно до умов Договору.

Найменування послуг: послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Маневицького, Ковельського районів Волинської області, протяжністю 1564 км. С 030601 Калинівка-Довгоноси-Люблинець-/М-07/ (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору субпідрядник повинен надати підряднику послуги, зазначені в розділі 1 Договору, якість яких відповідає діючим нормативно-правовим актам України та вимогам даного Договору. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе субпідрядник.

Ціна цього Договору становить 154 475,99 грн. з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору усі розрахунки за надані послуги по Договору здійснюються шляхом перерахування підрядником або за його письмовим зверненням замовником на рахунок субпідрядника, на підставі документів, визначених п. 4.2 Договору, підписаних уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до п. 4.2 Договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в), Довідка про вартість наданих підрядних послуг (ф. № КБ-3), що складаються сторонами договору до 28 числа звітного місяця.

Пунктом 4.7 Договору узгоджено, що субпідрядник відшкодовує підряднику витрати за послуги генпідряду в розмірі 10% від вартості виконаних робіт. Утримання цих сум проводиться при розрахунку за виконаних робіт. Утримання цих сум проводиться при розрахунку за виконані роботи звітного місяця.

Згідно з п. 5.1 та п. 5.2 Договору строк надання послуг - з моменту укладення Договору по 31.12.2021. Місце надання послуг: автомобільна дорога місцевого значення а/д с030601 Калинівка-Довгоноси-Люблинець-/М-07/.

Відповідно до п. 6.1.2 Договору підрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані субпідрядником послуги, виходячи з фактичного надходження коштів на фінансування цих послуг.

Договір діє з моменту його укладення до 31.12.2021. У разі неповного виконання сторонами своїх зобов'язань, Договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем без заперечень та зауважень прийнято виконані позивачем за Договором роботи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року № 1 на суму 154 475,99 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року, які залишені відповідачем без оплати.

Позивач звернувся до відповідача із Претензіями вих. № 01 від 06.01.2022 на суму 154 475,99 грн. та вих. № 33 від 17.02.2022, у відповідь на які, відповідач Листом вих. № 20 від 30.05.2022 повідомив, що роботи будуть оплачені після вирішення проблем з фінансуванням.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України).

Частина 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма № КБ-3). Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику.

Відповідно до Оглядового листа Вищого господарського суду України 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)», акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем без заперечень та зауважень прийнято виконані позивачем за Договором роботи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року № 1 на суму 154 475,99 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 4.1 Договору усі розрахунки за надані послуги по Договору здійснюються шляхом перерахування підрядником або за його письмовим зверненням замовником на рахунок субпідрядника, на підставі документів, визначених п. 4.2 Договору, підписаних уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до п. 4.2 Договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в), Довідка про вартість наданих підрядних послуг (ф. № КБ-3), що складаються сторонами договору до 28 числа звітного місяця.

Однак, з умов Договору не вбачається узгодження сторонами строку оплати за виконані роботи.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Так, відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2022 позивач звернувся до відповідача із Претензією вих. № 1 від 06.01.2022 на суму 154 475,99 грн., до якої долучив документи, що підтверджують заборгованість, та яка була отримання відповідачем 12.01.2022.

З урахуванням приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в строк до 19.01.2022, а з 20.01.2022 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем в свою чергу, доказів оплати виконаних позивачем робіт, до матеріалів справи не надано.

Водночас, п. 4.7 Договору узгоджено, що субпідрядник відшкодовує підряднику витрати за послуги генпідряду в розмірі 10% від вартості виконаних робіт. Утримання цих сум проводиться при розрахунку за виконаних робіт. Утримання цих сум проводиться при розрахунку за виконані роботи звітного місяця.

Отже, виконані субпідрядником роботи оплачуються генпідрядником за мінусом відрахування у вигляді відсотків, передбачених договором, від вартості робіт. Дана сума коштів залишається у генпідрядника як компенсація витрат, пов'язаних з виконанням умов цього договору. Тобто, платіж генпідрядника на користь субпідрядника зменшується на суму генпідрядних відрахувань.

Таким чином, враховуючи п. 4.7 Договору, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані за Договором роботи складає 139 028,39 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, а тому за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 139 028,39 грн.

Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4 875,51 грн. 3% річних та 27 859,86 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням розміру заборгованості відповідача та встановленого судом періоду прострочення відповідача з оплати виконаних позивачем робіт судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% у розмірі 1 828,32 грн. та інфляційні втрати в розмірі 17 265,72 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" (03035, м. Київ, вул. Шаповала Генерала, буд. 2, оф. 111; ідентифікаційний код: 32727466) на користь Приватного акціонерного товариства "Ковельське шляхово-будівельне управління № 63" (45000, м. Ковель, вул. Брестська, 198; ідентифікаційний код: 03449019) заборгованість у розмірі 139 028 (сто тридцять дев'ять тисяч двадцять вісім) грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 17 265 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одна) грн. 84 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 07.11.2022

Суддя О.А. Грєхова

Попередній документ
107135778
Наступний документ
107135780
Інформація про рішення:
№ рішення: 107135779
№ справи: 910/5409/22
Дата рішення: 07.11.2022
Дата публікації: 08.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (14.12.2022)
Дата надходження: 04.07.2022
Предмет позову: про стягнення 187 211,37 грн.