ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.10.2022Справа № 910/3720/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовною заявою заступника Генерального прокурора
в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України
до Фонду державного майна України
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу
про визнання незаконним та скасування наказу в частині
за участю представників сторін:
прокурор: Баклан Н. Ю.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ленько М. М.
від третьої особи: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся заступник Генерального прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики, позивач) до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу в частині.
Позов обґрунтований тим, що ФДМУ незаконно вніс єдиний майновий комплекс ДП "Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу" (далі - Полтавський ДНКК АПК) до Переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році. Зокрема, прокурор вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 12.05.2015 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках" приватизація вказаного майнового комплексу була розпочата у 2015 році за процедурою приватизації, визначеною Законом України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992, та мала бути закінчена у 2017 році. Однак, у вказаний строк приватизація майнового комплексу не відбулась, а з 07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", який встановлює новий порядок приватизації державного майна та який не передбачає продовження приватизації Полтавського ДНКК АПК, відтак, спірний наказ ФДМУ "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" в частині, що стосується єдиного майнового комплексу ДП "Полтавський ДНКК АПК", є незаконним.
У позові прокурор просить визнати незаконним та скасувати наказ ФДМУ № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" в частині включення єдиного майнового комплексу ДП "Полтавський ДНКК" до Переліку об'єктів соціально-культурного призначення (додаток 5).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача був залучений Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу (далі - третя особа).
Відповідач, зі свого боку, надав суду відзив на позов, проте, із порушенням строку, визначеного законом, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що спірний наказ у 2022 році був виданий ФДМУ в порядку та у спосіб, визначені Законом України "Про приватизацію державного майна", який діяв на той час та який не передбачав, що після закінчення дворічного строку від прийняття рішення про приватизацію об'єкта, такий процес приватизації підлягає зупиненню, а об'єкт приватизації - виключенню з об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації. Після набуття чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (07.03.2018), частиною 2 Перехідних положень якого встановлено, що приватизація об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, приватизація ДП "Полтавський ДНКК АПК" була продовжена. При цьому ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено виключний перелік випадків припинення приватизації об'єктів права державної власності, за яким виключення ДП "Полтавський ДНКК АПК" з процедури приватизації не передбачено. Також відповідач зазначив, що приватизація вказаного майнового комплексу триває, оскільки уповноваженим органом управління цим об'єктом (Мінагрополітики) та самим підприємством не було надано необхідних документів, запитуваних ФДМУ для її завершення.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі вказаного відзиву, відповідач зазначив про введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та перебування працівників відповідача на військовій службі або закордоном, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості своєчасно надати відзив на позов прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши наведені відповідачем доводи та зважаючи на те, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в країні був введений воєнний стан з 24.02.2022, який триває на даний час, суд вважав поважними причинами пропуску відповідачем процесуального строку, а тому прийшов до висновку про поновлення строку для подання відзиву та прийняття його до розгляду.
Позивач (Мінагрополітики), в інтересах якого звернувся прокурор, надав письмові пояснення по суті позову, що надійшли після закриття підготовчого провадження, у зв'язку з чим суд залишив їх без розгляду на підставі ст. 118, 207 ГПК України як такі, що були подані поза межами визначеного законом процесуального строку та без пояснень причин пропуску і клопотань про його поновлення. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову прокурора без розгляду у зв'язку з поданням позовної заяви особою, яка не має права на вчинення таких дій.
Розглянувши доводи відповідача щодо повноважень прокурора на звернення до суду з даним позовом, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з висновком Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.
Прокурор зазначає, що пред'явлення цієї позовної заяви в інтересах держави в особі Мінагрополітики викликане винятково захистом порушених інтересів держави, оскільки предметом спору є визнання незаконним та скасування наказу ФДМУ в частині приватизації ДП "Полтавський ДНКК АПК", органом управління якого є Мінагрополітики.
Так, відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 17.02.2021, Мінагрополітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 693-р від 18.06.2021 "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства" до сфери управління Мінагрополітики був переданий Полтавський ДНКК АПК.
Мінагрополітики відповідно до свого Положення та Законів України "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про управління об'єктами державної власності" здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, надає згоду або вмотивовану відмову на приватизацію об'єкта державної власності, повертає у державну власність майно, що було незаконно приватизовано.
Отже, саме на Мінагрополітики покладено обов'язок захисту інтересів держави у правовідносинах щодо приватизації державного майна, яке входить до сфери його управління.
Однак, як встановлено судом, зазначений державний орган не вжив належних заходів щодо повернення Полтавського ДНКК АПК до державної власності, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладено на прокуратуру.
Так, із матеріалів справи вбачається, що про можливе порушення державних інтересів у спірних правовідносинах Офіс Генерального прокурора дізнався безпосередньо від самого позивача - Мінагрополітики, який у листі № 21-1410- 07/8980 від 05.10.2021 просив органи прокуратури вжити заходів до ситуації, що склалася із приватизацією єдиного майнового комплексу Полтавського ДНКК АПК, оскільки у Міністерстві відсутні будь-які документи, які б підтверджували його наміри на приватизацію цього державного майна.
22.10.2021 Офіс Генерального прокурора листом № 24/2/1-37176-21 звернувся до Мінагрополітики з запитом про надання інформації щодо включення цілісного майнового комплексу Полтавського ДНКК АПК до переліку об'єктів малої приватизації та щодо статусу зазначеного майна.
У відповідь на вказаний запит Мінагрополітики листом № 21-1440-07/11129 від 12.11.2021 повідомило прокурора, що Полтавський ДНКК АПК був включений до переліку об'єктів малої приватизації із порушенням закону, оскільки документів, які б підтверджували наміри Міністерства на його приватизацію, відсутні.
17.01.2022 Офіс Генерального прокурора направив лист № 24/2/1-37176-21 на адресу Мінагрополітики, у якому виклав виявлені органами прокуратури порушення вимог законодавства при включенні Полтавського ДНКК АПК до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. У цьому ж листі Міністерству було запропоновано звернутись до суду з позовом за захистом інтересів держави, проте, вказана пропозиція була залишена останнім без відповіді та задоволення.
Таким чином, незважаючи на обізнаність Мінагрополітики з жовтня 2021 про факт включення Полтавського ДНКК АПК до переліку об'єктів малої приватизації із порушенням закону, орган управління не вжив будь-яких заходів щодо захисту інтересів держави, окрім повідомлення прокурора про порушення процедури приватизації.
Також із матеріалів справи вбачається, що листом від 05.05.2022 Офіс Генерального прокурора повідомив Мінагрополітики про представництво інтересів держави у спорі про визнання незаконним та скасування спірного наказу. Вказаний лист Міністерство залишило без відповіді та не висловило свого наміру звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому прокурору достатньо дотриматись порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави, тоді як компетентний орган не здійснив захисту таких інтересів при наявності відповідних повноважень, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Також у підготовчому засіданні суд розглянув клопотання відповідача (викладене у відзиві) про залучення до розгляду справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях. За результатами розгляду вказаного клопотання суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 21.07.2022, відмовив у його задоволенні як у необґрунтованому, оскільки вважав, що вказана особа не є стороною спірних відносин щодо видання/скасування наказу ФДМУ, а тому рішення у справі не вплине на її права та обов'язки.
Під час розгляду справи по суті прокурор заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. У минулому судовому засіданні представник позивача вимоги прокурора підтримав, просив їх задовольнити. Позиція третьої особи суду невідома.
Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних відносин) приватизація державного майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 12.05.2015 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках" було затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках, до якого включено Полтавський ДНКК АПК.
На виконання вказаної постанови наказом ФДМУ № 738 від 19.05.2015 "Про затвердження переліку об'єктів груп В, Г, які підлягають підготовці до продажу в 2015 році" Полтавський ДНКК АПК включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році.
03.08.2015 наказом РВ ФДМУ по Полтавській області № 522 прийнято рішення про приватизацію об'єкта державної власності - Полтавського ДНКК АПК, а наказом Мінагрополітики № 346 від 09.09.2015 цей єдиний майновий комплекс переданий до сфери управління РВ ФДМУ по Полтавській області.
Оскільки у 2015 році приватизація вказаного єдиного майнового комплексу не відбулась, то наказами ФДМУ № 106 від 22.01.2016, № 336 від 01.03.2017 зазначений об'єкт нерухомості був включений у Перелік об'єктів груп В, Г, які підлягають підготовці до продажу в 2016 та 2017 роках (відповідно). Проте, у вказаний період приватизація Полтавського ДНКК АПК також не була проведена.
Як зазначив представник відповідача, приватизація єдиного майнового комплексу Полтавського ДНКК АПК у 2015-2017 роках не була здійснена, оскільки Мінагрополітики не надало Фонду встановленої приватизаційним законом інформації про державне майно та його реєстрацію, не провело інвентаризації майна, не визначило його чіткого переліку, не передало функції управління об'єктом приватизації органу приватизації (РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях) в установленому порядку.
07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", у зв'язку з чим 27.03.2018 ФДМУ наказом № 447 затвердило перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році, у додаток 2 до якого був внесений Полтавський ДНКК АПК. Наказом РВ ФДМУ по Полтавській області № 335 від 05.06.2018 прийнято рішення про приватизацію об'єкта малої приватизації соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу Полтавського ДНКК АПК.
У подальшому відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" перелік такого майна (до якого входив ЄМК Полтавського ДНКК АПК) затверджувався Фондом у 2019 - 2021 роках наказами № 1637 від 27.12.2018, № 1574 від 28.12.2019, № 5 від 06.01.2021.
Також наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» затверджено Перелік об'єктів соціально-культурного призначення (додаток 5), до якого включений Полтавський ДНКК АПК (спірний наказ).
Пунктом 2 цього наказу регіональним відділенням Фонду державного майна України вирішено продовжити приватизацію об'єктів, включених до Переліків, щодо яких рішення про приватизацію прийняті.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказує, що включення до наказу ФДМУ № 1 від 04.01.2022 єдиного майнового комплексу ДП "Полтавський ДНКК АПК" є незаконним, оскільки відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного майна" строк приватизації вказаного об'єкту закінчився ще у 2017 році, тому підстав продовжувати приватизацію вказаного нерухомого майна у ФДМУ не було, а необхідно було дотриматись процедури приватизації, визначеної новим Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Перевіряючи зазначені доводи прокурора та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються Законом України від 18.01.2018 «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності 07.03.2018.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах; органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.
Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України" цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством, тощо.
Згідно зі статтями 1, 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" ФДМУ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. ФДМУ, його регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.
Порядок приватизації державного майна встановлюється статтею 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" і передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах
місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Водночас, як зазначалося вище, приватизація Полтавського ДНКК АПК розпочалася ще у 2015 році, коли діяв Закон України «Про приватизацію державного майна».
Статтею 11 цього Закону визначений такий порядок приватизації державного майна: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації та місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується; проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття рішення про ного приватизацію.
Тобто у розумінні попередніх приписів закону про приватизацію державного майна граничний строк приватизації Полтавського ДНКК АПК закінчився ще 03.08.2017, оскільки рішення про його приватизацію було прийнято 03.08.2015 (наказ РВ ФДМУ по Полтавській області № 522).
Таким чином, на момент набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (07.03.2018) у ФДМУ не було законних підстав продовжувати приватизацію Полтавського ДНКК АПК відповідно до вимог цього Закону.
Водночас, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який встановлює новий порядок приватизації, установлено, що уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом мають подати Фонду державного майна України пропозиції про включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, разом з інформацією, зазначеною у частинах четвертій, п'ятій статті 11 цього Закону, та основними показниками господарської діяльності за останні три роки та останній звітний період.
Фонд державного майна України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечує оприлюднення переліків об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об'єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Отже, для прийняття ФДМУ рішення (наказу) про приватизацію об'єкта державної власності, такий об'єкт мав бути включеним до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. При цьому вказаний перелік має бути сформований і затверджений з дотриманням вимог ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Із матеріалів справи вбачається (зокрема, з листів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.01.2021, від 20.08.2021), що відповідно до розпорядження Кабміну № 954 від 09.10.2019 "Деякі питання управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства об'єктами державної власності" єдиний майновий комплекс Полтавського ДНКК АПК за актом приймання-передачі від 22.10.2019 було передано зі сфери управління Мінагрополітики до сфери управління Мінекономіки. А відповідно до розпорядження Кабміну № 693 від 18.06.2021 "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства" вказаний цілісній комплекс комбінату передано за актом приймання-передачі від 14.07.2021 зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Мінагрополітики.
Тобто, на момент набрання законної сили Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (07.03.2018) та на час прийняття ФДМУ спірного наказу № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році", органом управління Полтавського ДНКК АПК було Мінагрополітики, що мало у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом подати ФДМУ пропозиції про включення цього майнового комплексу до переліку об'єктів, що підлягали приватизації у 2018 році.
Також щороку до 1 жовтня (крім 2020 року, враховуючи, що органом управління об'єкту було Мінекономіки), Мінагрополітики мало подавати державному органу приватизації пропозиції стосовно включення Полтавського ДНКК АПК до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на наступний рік (у тому числі на 2022 рік), із дотриманням Порядку, встановленого Кабміном.
Порядок подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 387 від 10.05.2018 (далі - Порядок № 387).
Відповідно до п. 1, 3 вказаного Порядку пропозиції щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації в наступному році, уповноважені органи управління подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації за формою згідно з додатком разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об'єктів приватизації та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації. До зазначених пропозицій додаються: завірені уповноваженими органами управління копії статутів суб'єктів господарювання (у разі наявності); копії балансів та звітів про фінансові результати суб'єктів господарювання за минулий рік (у разі наявності); виписка з рахунка в цінних паперах від депозитарної установи, що підтверджує наявність державної частки у суб'єкта управління, який набув статусу керуючого рахунком у цінних паперах, та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій (для господарських товариств); копія ухвали відповідного господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство суб'єкта господарювання (у разі наявності); висновки щодо доцільності перетворення державного підприємства в акціонерне товариство; пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання (для об'єктів соціально-культурного призначення).
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти: освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;
У матеріалах справи міститься Статут Полтавського ДНКК АПК, погоджений 10.05.2012 Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, затверджений наказом Мінагрополітики № 272 від 16.05.2012 (далі - Статут), відповідно до п. 1.3 якого Комбінат оперативно і якісно забезпечує потреби підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу незалежно від форм власності в підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців, робітничих кадрів, а також забезпечує реалізацію потреб громадян у здобутті професійної освіти, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я та соціального замовлення суспільства і держави.
Комбінат здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту", інших законодавчих та нормативно-правових актів з питань освіти, наказів Міністерства освіти і науки України (п. 1.4 Статуту).
Розділом 2 Статуту передбачені головні завдання Комбінату, пов'язані із підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації робітних кадрів та фахівців установ агропромислового комплексу; навчання різних категорій працівників на виробництві та курсах цільового призначення з питань охорони праці, безпечної експлуатації обладнання, тощо; організацією підвищення кваліфікації працівників навчального центру на підприємствах, та їх атестацією, тощо. Розділом 5 Статуту визначений порядок організації навчального процесу.
За таких обставин, Полтавський ДНКК АПК є закладом професійно-технічної освіти, що також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" майно (об'єкти, споруди, основні фонди) закладів освіти і установ професійної (професійно-технічної) освіти, що перебувають у державній власності, можуть вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток професійної (професійно-технічної) освіти.
При цьому зі змісту ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" вбачається, що об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.
Тобто, враховуючи статус Полтавського ДНКК АПК, як закладу освіти, надання Мінагрополітики пропозицій щодо строку збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання цього закладу обов'язково мало передувати його включенню до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Таким чином, із системного аналізу наведених вище законодавчих норм можна зробити висновок, що у 2018 році Полтавський ДНКК АПК міг бути включений ФДМУ до відповідного переліку виключно за пропозицією, яка обов'язково мала відповідати вимогам Порядку № 387, та за матеріалами, наданими Міністерством аграрної політики та продовольства України, яке на той час було визначено органом управління цим державним майном.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази надання позивачем пропозицій ФДМУ щодо включення Полтавського ДНКК АПК до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, а також пропозиції Мінагрополітики щодо строку збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання Полтавського ДНКК АПК.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об'єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному вебсайті Фонду державного майна України. Тобто кожний такий перелік діє тільки протягом того року, у якому він був затверджений.
Отже, судом встановлено, що починаючи з 2018 року, ФДМУ щорічно видавав накази про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, без дотримання вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме: без отримання від Мінагрополітики пропозицій про включення Полтавського ДНКК АПК до відповідного переліку; правовстановлюючих документів на майно та земельну ділянку; пропозицій щодо збереження профілю або можливості перепрофілювання закладу освіти тощо.
Останнім наказом ФДМУ від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» також затверджено Перелік об'єктів соціально-культурного призначення (додаток 5), до якого включений Полтавський ДНКК АПК.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджує про те, що процедура приватизації Полтавського ДНКК АПК була розпочата на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках», яка відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України є обов'язковою для виконання. Тобто ФДМУ діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, слід зазначити, що початок процедури приватизації Полтавського ДНКК АПК та сам процес приватизації не є предметом оскарження у цьому спорі. Як вбачається з обґрунтування позовних вимог, відповідачем допущені порушення вимог приватизаційного законодавства після набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема, порушено приписи пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону. Недотримання цих вимог законодавства призвело до того, що, починаючи з 2018 року, ФДМУ щорічно видає наказ про затвердження переліку об'єктів, що
підлягають приватизації на відповідний рік, без дотримання вимог вищевказаного Закону, а саме: без отримання від Мінагрополітики пропозицій про включення Полтавського ДНКК АПК до відповідного переліку; правовстановлюючих документів на майно та земельну ділянку, пропозицій щодо збереження профілю або можливості перепрофілювання закладу освіти тощо.
Таким чином, виявлені органами прокуратури порушення, які зазначені у позові та є предметом розгляду у цій справі, не мають відношення до виконання відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках».
Так само суд відхиляє доводи ФДМУ про неможливість завершення процесу приватизації Полтавського ДНКК АПК через бездіяльність Мінагрополітики та самого підприємства, які протягом 2015-2022 років не надають необхідних матеріалів, оскільки процедура приватизації, а також дії/бездіяльність Мінагрополітики та навчального комбінату щодо її виконання, не є предметом оскарження і, відповідно, доказування у цій справі.
Крім того, відповідач вказував, що cт. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» не містить приписів про те, що внаслідок закінчення дворічного строку з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта процес приватизації підлягає зупиненню, а тому цей процес був продовжений відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Однак, такі твердження ФДМУ суд до уваги не приймає, виходячи з наступного. Так, приватизація Полтавського ДНКК АПК розпочалася ще у 2015 році, коли діяв Закон України «Про приватизацію державного майна». Статтею 11 цього Закону був визначений попередній порядок приватизації державного майна.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 цього Закону строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття рішення про його приватизацію. Тобто у розумінні наведених приписів законодавства граничний строк приватизації Полтавського ДНКК АПК закінчився 03.08.2017, оскільки рішення про його приватизацію було прийнято 03.08.2015.
Водночас, на момент набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» (07.03.2018) новий закон не передбачав можливості продовження приватизації Полтавського ДНКК АПК. Натомість, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень указаного Закону відповідачу надавалася можливість отримати відповідні пропозиції уповноваженого органу управління державним майном (Мінагрополітики) щодо доцільності подальшого включення спірного об'єкта до приватизаційного переліку та необхідності його подальшої приватизації.
Посилання відповідача на ч. 2 Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (07.03.2018), відповідно до яких в разі, якщо рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, лише підтверджують той факт, що процедура приватизації мала здійснюватися відповідачем за новим порядком у відповідності до вищевказаного Закону.
За таких обставин, суд вважає, що ФДМУ прийняв рішення про включення єдиного майнового комплексу ДП "Полтавський ДНКК АПК" до Переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році, із порушенням вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Порядку подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, ч. 4 ст. 49 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту».
При цьому суд приймає до уваги, що формою рішень ФДМУ у відповідності до Закону України "Про Фонд державного майна України" є акти, зокрема, ненормативного характеру (акти індивідуальної дії), якими є накази, протоколи, тощо, що мають встановлену форму їх викладення та породжують певні правові наслідки (спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин).
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
На підставі викладеного, враховуючи наявність порушень законодавства про приватизацію під час прийняття рішення ФДМУ, оформленого наказом № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" в частині включення до Переліку об'єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) єдиного майнового комплексу ДП "Полтавський ДНКК АПК", суд вважає, що цей наказ має бути скасований у відповідній частині.
За таких обставин позов прокурора про визнання незаконним та скасування наказу в частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України до Фонду державного майна України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу про визнання незаконним та скасування наказу в частині.
Визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" в частині включення до Переліку об'єктів соціально-культурного призначення (додаток 5) єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу" (ідентифікаційний код 24567102).
Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, ідентифікаційний код 00032945) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 27 жовтня 2022 року.
Повний текст рішення складений 7 листопада 2022 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.
Суддя Головіна К.І.