номер провадження справи 28/182/21
25.10.2022 справа № 908/3387/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,
при секретарі судового засідання Батрак М.В.,
розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/3387/21
за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 11/15)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” (69032, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9)
про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 №ЦЗВ-01-02321-01 та про зобов'язання вчинити певні дії
учасники справи:
від позивача: Пегза К.К., адвокат, довіреність від 11.08.2021, свідоцтво серія ПТ №1999 від 18.01.2018 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Борисенков В.С., адвокат, посвідчення №ЗП 0011202 від 05.01.2017
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2022 у справі №908/3387/21 у задоволенні позову акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 №ЦЗВ-01-02321-01 та застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.
Від відповідача 23.09.2022 надійшла заява про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022, враховуючи перебування судді Федорової О.В. у відпустці, заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №908/3387/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято заяву ТОВ “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” до розгляду, судове засідання призначено на 25.10.2022 о/об 14 год. 10 хв.
Від позивача 28.09.2022 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що підлягають розподілу між сторонами. Посилаючись на неспівмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат, оскільки справа про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 №ЦЗВ-01-02321-01 та зобов'язання вчинити певні дії не є складною і відповідачу не довелося витрачати час для збору доказів та дослідження юридичних фактів при складанні процесуальних документів, а також на відсутність всіх доказів понесення таких витрат, позивач просив зменшити розмір заявлених ТОВ «НВП «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу на 99%.
Ухвалою від 20.10.2022 задоволено клопотання позивача - акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, ухвалено провести судове засідання 25.10.2022 об 14 год. 10 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon за участю представника акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” адвоката Пегзи К.К.
Від відповідача 25.10.2022 на електронну адресу суду надійшли заперечення проти клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що підлягає розподілу між сторонами. За доводами відповідача, твердження позивача про те, що справа №908/3387/21 за його позовною заявою до відповідача не є складною не відповідає дійсності та спростовується безпосередньо діями позивача. Так, ухвалою від 20.12.2021 у справі №908/3387/21 про відкриття провадження у даній справі суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, але 17.01.2022 судом на підставі клопотання позивача постановлено ухвалу про розгляд справи №908/3387/21 за правилами загального позовного провадження. Відповідач звернув увагу на те, що клопотання позивача про перехід до загального позовного провадження обґрунтовувалось тим, що при вивченні висновків експертів Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України з проведення почеркознавчих експертиз у кримінальному провадженні №42019111200000750 позивачем виявлено, що документи, на яких ґрунтуються позовні вимоги не були предметом дослідження зазначених експертиз, у зв'язку з чим, на думку позивача, необхідно буде провести незалежну судову почеркознавчу експертизу, проте позивач так і не звернувся до суду з клопотанням про проведення судової почеркознавчої експертизи. Однак суд перейшов до розгляду справи в порядку загального провадження, а відповідач змушений був скористатись послугами адвоката в частині представлення його інтересів під час судових засідань, які проводились в межах цієї справи.
Представник заявника (відповідача) у судовому засіданні 26.10.2022 підтримав доводи, викладені у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач, посилаючись на приписи ст.ст. 123, 126 ГПК України та ч. 1 ст. 244 ГПК України, зазначив, що реальні судові витрати відповідача на професійну правову допомогу адвоката відповідно до договору № 10/21 про надання правничої (правової) допомоги від 02.01.2021 у справі № 908/3387/21 та додаткової угоди № 3 від 19.01.2022 до нього склали 9000,00 грн., які складаються з: вивчення матеріалів та подання до суду відзиву на позов - 4000,00 грн., представлення інтересів Клієнта у судовому засіданні 23.06.2022 - 2000,00 грн., складання та подання клопотання про приєднання доказів - 1000,00 грн., представлення інтересів Клієнта у судовому засіданні 15.09.2022 - 2000,00 грн.
Представник позивача приймав участь у судовому засіданні 25.10.2022 в режимі відеоконференції та підтримав доводи, викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.
За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні 25.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/3387/21, господарський суд виходить наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, представники відповідача у судовому засіданні 15.09.2022 заявили про намір звернутися до суду з заявою про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи.
Правову допомогу відповідачу надавало адвокатське об'єднання «ЛЕГЕС» на підставі ордеру на надання правової (правничої) допомоги серії АР № 1087249 від 23.06.2022 та згідно договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 10/21 від 02.01.2021, відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання в обсязі та на умовах цього договору зобов'язалось здійснити захист, представництво, а також надання Клієнту інших видів юридичних послуг відповідно до його завдань, а Клієнт зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до додаткової угоди № 3 від 19.01.2022 до договору про надання правничої (правової) допомоги Адвокатське об'єднання в обсязі та умовах цієї додаткової угоди зобов'язалось надати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу, пов'язану з розглядом справи № 908/3387/21 за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” до Клієнта про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 №ЦЗВ-01-02321-01 та зобов'язання вчинити дії. Пунктом 3 Додаткової угоди сторони цього договору домовились про гонорар за надання правничої (правової) допомоги.
На виконання умов договору та додаткової угоди до нього Клієнтом та Адвокатським об'єднанням складений та підписаний акт приймання-передачі послуг від 15.09.2022, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 9000,00 грн. без ПДВ, а саме:
- вивчено матеріали, складено та подано до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/3387/21 відзив Клієнта на позовну заяву акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії, вартість послуги 4000,00 грн.;
- представлено інтереси Клієнта у справі № 908/3387/21 під час судового засідання, яке відбулось 23.06.2022, вартість послуги 2000,00 грн.;
- складено та подано до Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/3387/21 клопотання про приєднання доказів, вартість послуги 1000,00 грн.;
- представлено інтереси Клієнта у справі № 908/3387/21 під час судового засідання, яке відбулось 15.09.2022, вартість послуги 2000,00 грн.
Адвокат Борисенков В.С. представляв інтереси Клієнта у судових засіданнях на підставі договору про надання послуг від 19.01.2022, укладеного з адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС».
ТОВ “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” надані послуги оплачені, що підтверджується квитанцією № 0.0.2680778530.1 від 20.09.2022.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач у запереченнях на заяву відповідача проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив, визнав їх розмір неспівмірним, непідтвердженим та завищеним. Просив зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу на 99%.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд відхиляє доводи позивача, що справа № 908/3387/21 про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 №ЦЗВ-01-02321-01 та зобов'язання вчинити певні дії не є складною і відповідачу не довелося витрачати час для збору доказів та дослідження юридичних фактів при складанні процесуальних документів у цій справі.
Також суд враховує, що справа № 908/3387/21 розглядалась Господарським судом Запорізької області за ініціативою позивача і саме за клопотанням позивача суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, отже, додаткові витрати відповідача є наслідком дій позивача.
Отже, розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд визнав співмірним предмету позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвокатського об'єднання «ЛЕГЕС», а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, з урахуванням відмови у позові, суд визнав за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи № 908/3387/21.
Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/3387/21 задовольнити.
2. Стягнути з акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 11/15; ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” (69032, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 40526699) 9000,00 грн. (дев'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 04.11.2022.
Суддя В.В. Левкут