61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
07.11.2022 Справа № 905/1630/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання (помічник судді) Доннік А.В.,
розглянувши матеріали подання від 27.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гінзбурга Геннадія Михайловича, м.Донецьк
про стягнення 338896,14грн
За участі представників:
від заявника: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2015 по справі №905/1630/15 позов Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Дельта Банк” Кадирова Владислава Володимировича, м. Київ до Фізичної особи-підприємця Гінзбурга Геннадія Михайловича задоволено частково.
20.11.2015 на виконання рішення судом були видані відповідні накази.
Ухвалою суду від 12.11.2020 задоволено заяву вих.№21723 від 21.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”, м.Київ про заміну сторони правонаступником; замінено сторону (стягувача) Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” (01133, м.Київ, вул.Коновальця, буд.36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” (04080, м.Київ, вул.Олексія Терьохіна, буд.8А, оф.111, код ЄДРПОУ 41264766) у наказі Господарського суду Донецької області по справі №905/1630/15 від 20.11.2015 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гінзбурга Геннадія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул.Щорса (Коновальця), 36-б; ЄДРПОУ 34047020) строкову заборгованість за кредитом у розмірі 122200,00грн, прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 143812,98грн, заборгованість за строковими процентами у розмірі 2448,78грн, заборгованість за простроченими процентами у розмірі 58434,38грн.
13.10.2022 через підсистему "Електронний суд" від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь надійшло подання від 13.10.2022, у відповідності до якого останній просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІДН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі, про що винести відповідну ухвалу; у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання, розгляд даного подання провести без участі приватного виконавця.
Ухвалою суду від 17.10.2022 у задоволенні подання від 13.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника, Фізичної особи-підприємця Гінзбурга Геннадія Михайловича, м.Донецьк відмовлено.
21.10.2022 через підсистему "Електронний суд" від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь надійшло подання від 21.10.2022, у відповідності до якого останній просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІДН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі, про що винести відповідну ухвалу; у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання, розгляд даного подання провести без участі приватного виконавця.
Ухвалою суду від 25.10.2022 у задоволенні подання від 21.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника, Фізичної особи-підприємця Гінзбурга Геннадія Михайловича, м.Донецьк відмовлено.
27.10.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь надійшло подання від 27.10.2022 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , також в означеному поданні викладена заява про відвід судді Господарського суду Донецької області Г.Є. Курило від розгляду подання приватного виконавця Матвійчук Н.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Гінзбурга Г.М. у справі №905/1630/15.
В обґрунтування вищенаведеного подання приватний виконавець посилається на те, що на примусове виконання рішення у даній справі 12.04.2021 постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 65103479. 12.04.2021 винесено постанову про арешт коштів в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "Універсал Банк", АТ "ТАСкомбанк", ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", ПАТ "Банк Восток", АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК". У вищезазначених банках відсутні відкриті рахунки боржника. 15.04.2021 винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ «ПУМБ» та АТ «Ощадбанк». В АТ «Ощадбанк» відкрито рахунок боржника, кошти на якому відсутні. 25.12.2021 винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника. 02.06.2021 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника (пенсію), яку він отримував в Обухівському управлінні ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. З березня 2022 р. пенсійним фондом припинено перерахування утримань із пенсії боржника. В ході примусового виконання утримано з боржника 30273,91грн. Залишок заборгованості у виконавчому провадженні складає 329611,84грн. Відповідно до інформації МВС за боржником зареєстровано транспортний засіб - VOLKSWAGEN PASSAT, рік виробництва 1998, номерний знак НОМЕР_2 , який оголошено у розшук постановою від 23.04.2021. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровані на праві власності: 1/2 земельної ділянки площею 0,0438 га за адресою: м. Донецьк, вул. Гладкова, земельна ділянка № 45; нежитлове приміщення площею 72,3 кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Антонова генерала, буд. 5; нежитлове приміщення площею 39,1 кв.м. за адресою: м.Донецьк, просп. Театральний, буд. 18. Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває. На запит приватного виконавця, щодо перетину боржником державного к
Суддя Курило Г.Є. в період з 27.10.2022 по 28.10.2022 (включно) перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 31.10.2022 заяву від 27.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь про відвід судді Курило Г.Є. визнано необґрунтованою; заяву від 27.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь про відвід судді Курило Г.Є. передано на авторозподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява передана на розгляд судді Харакозу К.С.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 суддя Харакоз К.С. відмовив у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь, про відвід судді Курило Г.Є. у справі №905/1630/15.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2022 судове засідання для розгляду подання призначено на 07.11.2022.
Про час, дату і місце судового засідання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь було повідомлено телефонограмою.
07.11.2022 від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни надійшло клопотання про розгляд подання без участі приватного виконавця, суд задовольняє означене клопотання.
У судове засідання 07.11.2022 приватний виконавець не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.
Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Однак, за приписами статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об'єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.
Відповідно до частин 1, 4 статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
У справі «Хлюстов проти Росії» (№28975/05) Європейський суд з прав людини визнав порушенням ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано «автоматично», тобто лише у зв'язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, без належного обґрунтування з врахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Отже, вказаний захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду, при цьому обов'язковою умовою задоволення відповідного подання є ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Таким чином, суд не погоджується з позицією приватного виконавця, що ухилення від виконання зобов'язань може виражатись також бездіяльністю, яка полягає і у ненавмисному невиконанні.
Наявність лише самого зобов'язання не є підставою для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного (приватного) виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання. З метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
В поданні приватного виконавця зазначено, що вищезазначена судова практика складалась в Україні до 2014 року, тобто до окупації частини територій нашої країни, а також до прийняття Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Отже, у період дії як Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 так і Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 передбачено право держаного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Приватний виконавець наполягає, що згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження» не має обов'язку пересвідчуватись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, з дати відкриття виконавчого провадження жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання рішення боржник не вчинив, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця не звертався, про зміну адреси не повідомляв, що свідчить за думкою приватного виконавця, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні.
Той факт, що з введенням в дію Закону України "Про виконавче провадження" №1404 від 02.06.2016 поняття «добровільне виконання рішення суду не існує», а примусове виконання розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, не спростовує актуальність на теперішній час висновків Верховного Суду України, викладених в листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", щодо повноти вчинення виконавчих дій та обізнаності боржника про виконавче провадження, як підстави для застосування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Згідно з ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа (боржник) свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
В обґрунтування поданого до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець зазначає про вчинення ряду виконавчих дій (заходів) з метою примусового виконання рішення суду у справі №905/1630/15 в межах Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт рухомого та нерухомого майна боржника, про звернення стягнення на доходи боржника (пенсію), про розшук майна боржника, здійснення викликів боржника.
Однак надані до суду в обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника документи, не можуть бути взяті до уваги як докази свідомого та навмисного ухилення від виконання судового рішення, з огляду на таке.
Відповідно до виконавчого листа боржник зареєстрований в Донецькій обл., м.Донецьк, вул. Капітана Ратнікова 8, кв. 29, тобто на тимчасово непідконтрольній території України, куди «Укрпошта» не здійснює поштові відправлення, в зв'язку з чим, постанова про відкриття виконаного провадження не була направлена на адресу боржника.
Приватний виконавець 15.04.2021 направив вимогу на адресу Міністерства соціальної політики повідомити про перебування боржника на обліку як внутрішньо переміщена особа. Відповіддю Мінсоцполітики повідомлено, що боржник як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: 08711, Київська обл., смт. Козин, вул.Солов'яненка, буд. 308.
26.05.2021 за адресою реєстрації боржника як внутрішньо переміщеної особи приватним виконавцем направлено постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик боржника на 01.07.2021, на який боржник не з'явився, причин неявки не повідомив. 25.12.2021 приватним виконавцем за адресою реєстрації боржника як внутрішньо переміщеної особи направлено виклик на 27.01.2022, на який боржник не з'явився, причин неявки не повідомив.
Приватним виконавцем надані докази направлення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів приватного виконавця за адресою реєстрації боржника як внутрішньо переміщеної особи, але доказів отримання цих документів боржником матеріали справи не містять.
Крім того, неявка боржника до виконавця є ухиленням від виконання вимог виконавця, а не ухиленням від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги, що відповідно до інформації наданої приватним виконавцем, відповідач отримує тільки пенсію, та зареєстрований у місті Донецьку на тимчасово непідконтрольній України території, де також знаходиться майно, що належить йому на праві власності, яке є арештованим, суду не надано доказів реальної можливості виконати рішення суду боржником самостійно.
Таким чином, приватним виконавцем не доведено, що боржник свідомо та навмисно ухиляється від виконання зобов'язань в рамках виконавчого провадження.
Щодо обмежень, накладених у зв'язку з невиплаченими боргами, Європейський суд по правам людини у рішенні «Стецов проти України» (рішення від 11.05.2021 заява №5170/15) підкреслив, що такі заходи можуть бути виправдані тільки в тому випадку, якщо вони мають на меті гарантувати стягнення відповідного боргу.
Приватний виконавець в обґрунтування подання зазначив, що боржник, маючи реєстрацію на тимчасово окупованій території, може переміщуватись через контрольно-пропускні пункти з контрольованою територією.
Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано відповідь від 26.05.2021 про перетинання кордону боржником, відповідач останній раз здійснював перетинання державного кордону, лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областями та тимчасово окупованою територію АР Крим 27.02.2020. Доказів перетинання державного кордону, лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областями та тимчасово окупованою територію АР Крим після 27.02.2020 суду не надано.
На переконання суду, приватний виконавець не довів, що встановлення тимчасового обмеження щодо відповідача у праві виїзду за межі України, лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областями буде гарантувати стягнення відповідного боргу за рішенням суду. При цьому, застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.
За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними, в зв'язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.
Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
За приписами ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст.10 Закону України «Про виконавче провадження»).
У відповідності до ч.2 ст.36 вказаного закону України розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Податкові органи зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що приватним виконавцем не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі, а саме не надано доказів направлення запитів до відповідних органів щодо наявності у боржника катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, корпоративних прав, цінних паперів, авторських прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого рухомого майна, належних на праві власності відповідачу, дебіторської заборгованості боржника.
Твердження приватного виконавця, що повноваження державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо прийняття відповідних рішень в рамках виконавчого провадження, зокрема направляти запити до відповідних органів щодо наявності у боржника катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, корпоративних прав, цінних паперів, авторських прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого рухомого майна, належних на праві власності відповідачу, дебіторської заборгованості боржника тощо, за своєю правовою природою є дискреційними, водночас суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця (приватного виконавця) не спростовує вимоги ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, який застосовується судом по відношенню до боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, зокрема виявлення всього майна та майнових прав, належних боржнику на праві власності, звернення стягнення на це майно (майнові права), і тільки у випадку якщо такі заходи залишились безрезультатними, виникає необхідність у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України боржника.
Суд констатує, що приватним виконавцем не надано суду документів на підтвердження дотримання періодичності перевірки майнового стану боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", які є імперативними для виконавця, отже твердження виконавця про те, що після того, як виконавцем виявлено та арештоване достатнє майно (що було зроблено) в періодичності надіслання запитів не має сенсу, є помилковим.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не вичерпано всі заходи примусу, що надано йому Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду.
Відповідно до частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, зазначена в поданні судова практика за поданнями приватного виконавця Матвійчук Н.Є. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України місцевих загальних судів, не є обов'язковою при розгляді подання поданнями приватного виконавця Матвійчук Н.Є. від 27.10.2022.
З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні подання від 27.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Керуючись ст.ст. 234 - 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні подання від 27.10.2022 приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Маріуполь про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника, Фізичної особи-підприємця Гінзбурга Геннадія Михайловича, м.Донецьк відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів відповідно до ст.ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 07.11.2022.
Суддя Г.Є. Курило